1 Далі за текстом — Стратегія
Стратегічне удосконалення
Отже, метою Стратегії стало створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.
Основними завданнями Стратегії визначено:
| 1 | впровадження засад стратегічного менеджменту в систему управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності |
| 2 | забезпечення оптимального використання земель, зокрема з урахуванням регіональних програм і планів розвитку територій, генеральних планів населених пунктів |
| 3 | підвищення рівня прозорості та публічності під час формування та реалізації державної земельної політики |
| 4 | підвищення рівня обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого землекористування |
| 5 | запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву, підвищення рівня родючості ґрунтів |
| 6 | проведення рекультивації порушених земель |
Система організації процесу виконання Стратегії передбачає, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні:
| 1 | формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою: Sбп = Sаук x 0,25, де Sбп — площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук — площа земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу |
| 2 | щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок |
| 3 | надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції |
| 4 | враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян |
Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду повинні:
| 1 | під час формування лотів для продажу прав оренди встановлювати строк дії договору оренди 7 років та стартову ціну лота — не нижче 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки |
| 2 | у разі передачі в оренду меліорованих земель і земель, на яких проводиться гідротехнічна меліорація, встановлювати строк дії договору оренди 10 років та стартову ціну лота — не нижче 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки |
| 3 | не допускати внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зменшення розміру орендної плати та/або збільшення строку дії договору оренди земельної ділянки; допускати продовження дії договору оренди земельної ділянки строком до 25 років у разі закладки багаторічних насаджень |
| 4 | передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду за наявності агрохімічного паспорта земельної ділянки |
| 5 | перевіряти не рідше ніж один раз на 3 роки стан орендованих земельних ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки |
| 6 | відмовляти в поновленні договору оренди земельної ділянки у разі погіршення орендарем її корисних властивостей |
| 7 | у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність |
| 8 | у разі надходження заявок на отримання земельних ділянок для сінокосіння, випасання худоби, городництва передавати в оренду лише за результатами земельних торгів |
| 9 | приймати рішення про припинення права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, за погодженням з КМУ |
Резюмуючи бачимо, що Стратегія намагається через низку своїх заходів знаходити складний баланс між поповненням бюджету та реалізацією першочергових прав на землю учасників АТО, які звільнені нормами п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від податку на землю, одночасно намагаючись закласти підвалини для майбутньої заможності об’єднаних територіальних громад.
Земельна плата — заможна громада
Розглядаючи інфографіку «Структура власних доходів бюджетів об’єднаних громад (утворених у 2015 році)» за 1 півріччя 2016 року можна говорити про їх загальне зростання на 1,3 млрд грн. (у 3 рази!). При цьому плата за землю посідає друге місце серед індикаторів доходів, складаючи 238 млн грн. або 18 %.
Важливо зазначити, що вищезазначена Стратегія має активізувати наповнення бюджету орендною платою за землю шляхом продажу права оренди на землю на аукціонах, при цьому гарантування такого успіху можливе шляхом формування лотів для продажу прав оренди, встановлюючи строк дії договору оренди 7 років та стартову ціну лота — не нижче 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Монетизація права — законопроект № 6605
Сьогодні спостерігається низький показник прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок учасникам АТО, що часто обґрунтовано відсутністю планів зонування або детальних планів територій, обов’язковість яких передбачена ч. 3 ст. 24 Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності». Однак такий повільний темп у реалізації першочергових прав цієї категорії громадян підкріплений відсутністю взагалі в межах населених пунктів вільних земельних ділянок.
З метою сприяння реалізації ветеранами війни та особами, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», гарантованого державою першочергового права на землю, Асоціацією міст України було розроблено законопроект № 6605, який зареєстрований 21 червня у Верховній Раді України.
Проектом акта пропонується внести зміни до Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»2, доповнивши його окремою статтею, яка надає можливість деяким категоріям громадян отримати гарантовану державою земельну ділянку або отримати кошти замість неї, монетизувавши таким чином свою гарантію.
2 Далі за текстом — Закон № 3551.
Згідно із статистичними даними станом на кінець квітня статус учасника АТО отримали майже 300 тис. громадян. Приблизна грошова компенсація за три земельні ділянки (для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва) становитиме 168,3 тис. грн. Водночас невідомо яка чисельність ветеранів АТО планує отримати зазначену компенсацію. Тому передбачається надання грошової компенсації не тільки у 2018 році, а починаючи з 2018 року із врахуванням спроможності Державного бюджету.
Варто зазначити, що розмір грошової компенсації може бути визначений за середньою (базовою) вартістю 1 м2 земель населених пунктів (за показниками з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів) та нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь у середньому по Україні, інформація про яку розміщена на офіційному сайті Держгеокадастру (http://land.gov.ua).
У пояснювальній записці до законопроекту № 6605 наведений приклад розрахунку: середня (базова) вартість 1 м2 земель населених пунктів Вінницької області коливається від 2,22 (село Сокоруби Немирівського району) до 290,80 грн. (місто Вінниця). У той же час в інших містах така вартість коливається від 95,42 грн./м2 (місто Гнівань) до 183,64 грн./м2 (місто Хмільник). Максимальний розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно переданий у власність громадянину для індивідуального житлового будівництва, становить 1000 м2 (ст. 121 Земельного кодексу України). Прийнявши за середню вартість 1 м2 у місті районного значення 100 грн., розмір компенсації може становити 100 тис. грн.
Саме тоді вартість 1 га багаторічних насаджень станом на 01.01.17 р. у середньому по Україні становить 53,8 тис. грн. Таким чином, грошова компенсація за земельну ділянку для садівництва площею 0,12 га може становити 6,5 тис. грн.
Вартість 1 га ріллі станом на 01.01.17 р. у середньому по Україні — 30,9 тис. грн. Компенсація вартості 2 га ріллі, відведеному для городництва, може становити 61,8 тис. грн.
Сподіваємось...
Незважаючи на складність процесу децентралізації в земельній сфері, сподіваємось, що очікувані від неї результати будуть мати позитивні наслідки, а консенсус між економічним та соціальним буде досягнутий.
