Можливість запитувати інформацію
Законом України від 09.02.17 р. № 1848-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища» були внесені зміни до Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»1.
1 Далі за текстом — Закон № 280.
Так, текст Закону № 280 було доповнено ст. 541, згідно з п. 11 якого староста отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень.
Одразу з тексту цієї норми вбачається перелік суб’єктів, до яких староста може звертатись із запитами, — це:
| 1 | виконавчі органи сільської, селищної, міської ради |
| 2 | підприємства комунальної форми власності |
| 3 | установи комунальної форми власності |
| 4 | організації комунальної форми власності |
| 5 | посадові особи вищевказаних юридичних осіб |
Отже, як бачимо, не так вже й багато органів, до яких староста може звернутися в порядку виконання власних повноважень, безпосередньо спираючись на п. 11 ст. 541 Закону № 280 (ср. ).
Таким чином, у нас викреслився сам собою крок перший під час отримання запиту старости: слід з’ясувати, чи наділений останній правом звернення до вас? Якщо ні — ви маєте обґрунтувати свою відмову тим, що запит надісланий не до того суб’єкта, разом із тим ви також можете перенаправити запит за належністю, про що обов’язково письмово повідомити заявника.
Далі, безпосереднім об’єктом запиту старости може бути:
1) інформація, будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
2) документи, матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання в часі та просторі;
3) матеріали.
Перші два визначення взяті із Закону України від 02.10.92 р. № 2657-XII «Про інформацію»2, що ж до терміна «матеріали» законодавство, яке визначає порядок роботи з інформацію, у тому числі з публічною інформацію, чи шляхом реалізації права громадян на звернення, не містить такого визначення, а має лише перелік носіїв, на яких може бути збережена та чи інша інформація (у тому числі архівні матеріали). З огляду на зазначене, матеріали слід розглядати як одну з форм документів (наприклад, матеріали перевірки, аудиту, додатки до рішень тощо).
2 Далі за текстом — Закон № 2657.
Крок другий: з’ясувати, що хоче отримати староста (інформацію, документи).
Крок третій: з’ясувати, чи є у вас запитувана інформація. Якщо у вашому розпорядженні запитуваної інформації не існує (питання не досліджувалось, документи не створювались, збір такої інформації не входить до ваших повноважень тощо), ви маєте відповісти про те, що задовольнити запит не можете з огляду на відсутність інформації.
Наступне й дуже важливе: не всі документи та не будь-яка інформація може бути предметом для запиту старости, а тільки та, яка необхідна для здійснення наданих йому повноважень. Отже, під час формулювання запиту староста має пояснити, на реалізацію яких саме повноважень він бажає отримати ту чи іншу інформацію. Нагадаю, що згідно з ч. 1 ст. 541 Закону № 280 староста:
| 1 | представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах міської ради |
| 2 | бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій |
| 3 | має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища |
| 4 | сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування |
| 5 | бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням |
| 6 | бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу |
| 7 | вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб |
| 8 | бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу |
| 9 | бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу |
| 10 | бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати |
| 11 | сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі |
| 12 | здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами |
Як ви побачили, наведений перелік повноважень старости не є вичерпним, а містить бланкетну норму, яка відсилає шукати повноваження як у Законі № 280, так і в інших законах.
Відповідно до ч. 7 ст. 141 Закону № 280 порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.
Додаткові повноваження старости можуть бути надані йому радою (наприклад, щодо здійснення нотаріальних дій). Крім іншого, завдання та обов’язки для старости (які не передбачені прямо на законодавчому рівні) можуть бути визначені безпосередньо Положенням про старосту (на практиці, власне, так і відбувається). Для прикладу окремим рядком у Положенні може бути зазначено про складення старостами протоколів про адміністративні правопорушення в разі уповноваження його на такі дії.
Також нагадаю, що староста відповідно до ч. 5 ст. 141 Закону № 280 є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою, що на практиці означає, що він може надсилати запити, направлені на реалізацію повноважень виконкому, з посиланням на конкретне рішення виконкому або протокол, якщо старості було доручено отримати певну інформацію або підготувати аналіз тієї чи іншої проблеми. І в такому випадку запит старости, адресований місцеві раді, має бути розглянутий по суті, якщо виконком доручив йому це завдання.
З огляду на зазначене, четвертим кроком буде визначення кола повноважень, на реалізацію яких староста бажає отримати від вас інформацію.
Важливо також сказати, що навіть маючи певні повноваження та бажання їх отримати від суб’єкта, до якого староста може звертатись, староста може отримати доступ не до будь-якої інформації, а лише до тієї, доступ до якої для нього є відкритим.
П’ятим кроком буде з’ясування питання: чи маєте ви право розкривати інформацію, яка знаходиться у вашому володінні?
Право на інформацію
Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання у його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Під час роботи із запитом старости слід керуватися не тільки Законом № 280, який визначає повноваження старости, а й Законом № 2657, згідно зі ст. 5 якого кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Разом із цим реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна, службова).
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 2657 конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:
| 1 | про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту |
| 2 | про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей |
| 3 | про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення |
| 4 | про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів |
| 5 | про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб |
| 6 | щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади у якому становить100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону |
| 7 | інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України |
З огляду на зазначене, староста може отримати без будь-яких перешкод інформацію, наведену в таблиці вище. Що ж до іншої інформації, яка належить до інформації з обмеженим доступом, то законодавством надана можливість її розголосити лише у 2 випадках:
1) коли особа, якої стосується така інформація, дала свою згоду на розголошення інформації про себе;
2) в інших випадках, прямо зазначених у законі.
Випадки правомірного запиту старости зазначені в п. 11 ст. 541 Закону № 280.
І наостанок, існують різні правила та порядки отримання інформації залежної від суб’єкта, який звертається: у порядку звернення громадян, доступу до публічної інформації, депутатське звернення, у порядку виконання службових повноважень. Важливо розуміти, що староста, будучи і фізичною особою, і службовою особою органу місцевого самоврядування, може реалізувати своє право на інформацію різним шляхом: у порядку оформлення звернення громадян (і тоді ви керуєтеся саме Законом України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян»), у порядку доступу до публічної інформації (звісно, що в такому випадку орієнтиром для вас буде Закон України від 13.01.11 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», але за умови, що староста до вас звертається саме як фізична особа) або в порядку реалізації власних повноважень, про що й було описано у цій статті.
Останнім кроком буде надання обґрунтованої та вмотивованої відповіді. Слід пам’ятати про адміністративну відповідальність, установлену ч. 4 ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Нею встановлено покарання у вигляді штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом.
