Теми статей
Обрати теми

Вкотре поговоримо про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Мороз О., юрист-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Безпосереднє завдання політики держави щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів полягає в підтриманні доброчесності та об’єктивності адміністративних рішень зокрема та системи державного управління в цілому. Слід зазначити, що нещодавно ми висвітлювали питання конфлікту інтересів, а саме коли він може виникати та яка відповідальність передбачена законодавством України за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У цій же статті ми приведемо реальний приклад із судової практики щодо порушення вимог законодавства у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів посадової особи органу місцевого самоврядування1.

1 Далі за текстом — ОМС.

Суть спору

Під час сесії сільської ради в липні 2016 року вирішувалось питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду одному із депутатів 2-го скликання сільської ради2. Необхідно зазначити, що депутат сільської ради голосуванням «за» шляхом підняття руки при вирішенні питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», тобто собі, вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення3. Крім того, депутат сільської ради публічно не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган — сесію сільської ради при вирішенні означеного питання.

2 Далі за текстом — депутат сільської ради, відповідач.

3 Далі за текстом — КпАП.

Таким чином від відповідного Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли до суду матеріали про притягнення депутата сільської ради до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 2 ст. 1727 КпАП, які об’єднані в одне провадження. З метою кращого розуміння, про що йдеться у зазначеній статті, нижче в таблиці наведено суть правопорушення:

ч. 1 ст. 1727 КпАП

неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів

ч. 2 ст. 1727 КпАП

вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів

Зазначимо, що відповідач свою вину заперечував. Одночасно він наполягав на тому, що йому повідомили до початку засідання сесії про те, що він не може голосувати за самого себе, а тому він голосував за іншу особу, а той, в свою чергу, голосував за нього.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що не розуміє, чому в протоколі від 07.07.17 р. написано, що голосували всі присутні депутати, можливо, було допущено помилку.

Отже, далі ми проаналізуємо, яким чином суд обґрунтував своє рішення та нормами якого законодавства він керувавсь при вирішенні зазначеного спору.

Обґрунтування рішення суду

Забігаючи наперед, хочемо підкреслити, що рішенням міськрайонного суду депутата сільської ради було визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КпАП.

В першу чергу суд звернув увагу на те, що відповідно до рішення від 12.11.15 р. «Про результати проведення виборів сільського голови та депутатів сільської ради 25.10.15 р.» відповідача визнано депутатом сільської ради сьомого скликання, а це означає, що він дійсно є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією згідно з п. 1 ч. 1 Закону України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»4.

4 Далі за текстом — Закон № 1700.

Статтею 1 Закону України № 1700 визначено поняття реального конфлікту інтересів як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Суд, розглядаючи справу, звернув увагу на ст. 591 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», якою передбачається, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом із тим, суд посилався на ст. 28 Закону № 1700, де зазначено, що з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів визначено, що особи, зазначені вище, зобов’язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст. 35 Закону № 1700 передбачається, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Таким чином, суд у своєму рішенні дійшов висновку, що відповідач на порушення вимог ст. 28 Закону № 1700, будучи депутатом сільської ради VII скликання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 є суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Так, на сесії сільської ради 7-го скликання, перебуваючи в приміщенні сільської ради, відповідач публічно не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган — сесію сільської ради при вирішенні питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», а саме собі, та проголосував «за» при вирішенні вищезазначеного питання, тобто собі на користь.

Як вже було зазначено вище, відповідач у судовому засіданні свою вину не визнавав та наполягав на тому, що не має найменшого уявлення, чому в протоколі написано, що голосували всі присутні депутати. В свою чергу, суд вказав, що не може прийняти за основу пояснення депутата сільської ради (що він не голосував за питання виділу в оренду йому земельної ділянки), оскільки це спростовується:

1. Протоколом сільської ради.

2. Поясненнями свідків 1 та 2.

З огляду на обґрунтування рішення суду, слід розглянути кожний із вищенаведених доказів.

Отже, суд у своєму рішенні наводить як доказ протокол сільської ради від 07.07.17 р., з якого видно, що при вирішенні питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» відповідач публічно не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів сесію сільської ради при вирішенні питання та особисто проголосував «за» позитивне вирішення питання щодо себе.

Одночасно з цим, свідок 1, який був допитаний у судовому засіданні, пояснив, що є сільським головою. Він зазначив, що в 2016 році на сесії ради розглядалось питання про надання депутату сільської ради земельної ділянки в оренду під городництво, під час розгляду якого відповідач не повідомив про конфлікт інтересів та голосував за прийняття рішення.

Аналогічні пояснення дала свідок 2, зазначивши, що вона є секретарем сільської ради, протокол сільської ради від 07.07.2017 р. вівся за її участі, всі питання викладено в протоколі вірно, депутат сільської ради перед початком сесії не повідомив про конфлікт інтересів і голосував за прийняття рішення щодо виділення йому землі в оренду.

Слід додати: беззаперечним є той факт, що відповідне рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи. Але разом із тим, суд ухвалює своє рішення відповідно до чинного антикорупційного законодавства України, яке є одним із найважливіших аспектів політики держави на сьогодні, оскільки корупційне правопорушення є суспільно небезпечним діянням.

Крім іншого, суд враховує, що відповідно до розд. 4 Національної антикорупційної стратегії на 2011–2015 роки, схваленої Указом Президента України від 21.10.11 р. № 1001/2011, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визначено як малозначне.

Рішення суду

Отже, суд у своєму рішенні навів норми законодавства, які передбачають склад правопорушень, вчинених відповідачем, та відповідальність, яка настає за їх вчинення.

Так, ч. 1 ст. 1727 КпАП визначено, що неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян5.

5 Далі за текстом — нмдг.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 1727 КпАП, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот нмдг.

Враховуючи вищевикладене, суд у своєму рішенні визначив, що вбачає в діяннях депутата сільської ради склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1727 та ч. 2 ст. 1727 КпАП, та звернув увагу на те, що відповідач не вжив заходів щодо недопущення вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, при наявності можливості утриматись від голосування при прийнятті рішення по його особистому питанню. Отже, суд дійшов висновку, що в його діях міститься склад адміністративного корупційного правопорушення.

Далі судом було приведено положення ст. 23 КпАП (як обґрунтування доцільності застосування до відповідача заходів впливу). Нагадаємо: вказаною нормою визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Таким чином, беручи до уваги все вищезазначене, міськрайонний суд постановив:

1. Визнати депутата сільської ради винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 250 нмдг.

2. Стягнути з депутата сільської ради на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн.

Наостанок...

Готуючи цей матеріал, ми вкотре хотіли звернути вашу увагу на діяльність посадової особи ОМС в умовах реального конфлікту інтересів та відповідальність, яка настає у разі невиконання вимог чинного законодавства України. Враховуючи наші реалії та кількість відповідних справ, які розглядаються в судах, хотілося б убезпечити вас від тих помилок, яких припускаються інші посадові особи ОМС. Тому рекомендуємо вам завжди діяти в умовах доброчесності та об’єктивності, а також з дотриманням правил, які закріплені на законодавчому рівні.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі