Теми статей
Обрати теми

Заяви, клопотання з процесуальних питань у цивільних справах

Кравченко Тетяна, аналітик ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», адвокат
15.12.2017 набрала чинності низка змін до Цивільного процесуального кодексу України1. Не обійшли ці зміни й норм про заяви, клопотання учасників цивільного процесу. Зважаючи на те, що ОМС частіш за все беруть участь у цивільних справах як відповідачі та треті особи, цікавим і корисним буде розгляд саме заяв, клопотань з процесуальних питань, які виникають під час проваджень у цивільних справах.

1 Далі за текстом — ЦПК.

Заяви, клопотання – це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу.

Від того, наскільки правильно представник ОМС оформить та своєчасно ініціює перед судом відповідну заяву чи клопотання для вирішення процесуальних питань, залежить повнота та якість захисту, яку отримає ОМС від суду.

Нові положення щодо визначення поняття письмових заяв

Глава 1 «Письмові заяви учасників справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК встановлює, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань учасники справи викладають у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Бачимо, що нормами ЦПК не встановлено вичерпного переліку заяв, клопотань, які можуть бути подані учасниками справи з процесуальних питань. Але залежно від труднощів та проблем, які можуть виникнути при розгляді справи в суді, учасники справи мають право подавати такі заяви, клопотання:

1

про відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу

2

про заміну неналежного відповідача

3

про приєднання доказів до матеріалів справи

4

про витребування доказів

5

про виклик свідків

6

про призначення експертизи

7

про забезпечення доказів

8

про забезпечення позову

9

про виклик експерта

10

про забезпечення участі перекладача

11

про зупинення провадження у справі

12

про відкладення розгляду справи

Форма та зміст

Законом встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання з процесуальних питань.

Зокрема, ч. 1 ст. 183 ЦПК визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України)

2

найменування суду, до якого вона подається

3

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі

4

зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника

5

підстави заяви (клопотання, заперечення)

6

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення)

7

інші відомості, що вимагаються цим Кодексом

Далі пропоную до вашої уваги зразок клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

img 1

Передбачено, що заяви, клопотання і заперечення можуть подаватись у письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч. 2 ст.182 ЦПК).

Наряду з вказаними загальними нормами, які регламентують форму та зміст письмових заяв, клопотань, ЦПК містить спеціальні норми, в яких передбачені вимоги до окремих видів клопотань.

Так, ст. 117 ЦПК передбачає, що в заяві про забезпечення доказів зазначається:

1

найменування суду, до якого подається заява

2

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності

3

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти

4

докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні

5

обґрунтування необхідності забезпечення доказів

6

спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази

7

перелік документів, що додаються до заяви

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Стаття 151 ЦПК передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити окрім перших двох пунктів, зазначених у таблиці вище, ще й такі відомості: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін — фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Підписуватись письмові заява, клопотання чи заперечення повинні заявником чи його представником.

Нововведенням є надання права учасникам справи додавати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Введено загальне правило для всіх письмових заяв (клопотань, заперечень), поданих без додержання вимог частини першої або другої ст. 183 ЦПК, — повернення їх судом заявнику без розгляду.

Можливості усунення недоліків поданої заяви, клопотання щодо процесуальних питань закон не передбачає.

Своєчасність

Клопотання, заяви залежно від виду та характеру можуть заявлятись учасниками справи у міру необхідності на різних стадіях судового процесу: як до пред’явлення позову до суду, так і разом із поданням заяв по суті, як у підготовчому провадженні, так і при розгляді справи по суті.

Відносно деяких з них закон містить чіткі правила та обмеження щодо моменту подання суду.

Наприклад, клопотання про витребування доказів повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 ст. 83 ЦПК: тобто для позивача, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах певних осіб, — разом із поданням позовної заяви; для відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, – разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, — до початку першого судового засідання у справі.

Необхідно пам’ятати, що на стадії розгляду справи по суті суд може задовольнити заяву чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, тільки у разі доведення учасником справи, який її подає, поважності причин неподання заяв чи клопотання у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Клопотання про відкладення розгляду справи може виглядати так:

img 2

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі