1 Далі за текстом — Закон № 2234.
Закон № 2234 як підстава для появи нового функціоналу ОМС
Одразу слід зазначити, що Закон № 2234 був розроблений (про що вказано у пояснювальній записці ще до проекту вказаного Закону) з метою забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів. Реалізація цього законодавчого акта має зменшити заборгованість по аліментам та забезпечити належне утримання осіб, які отримують аліменти, що, в свою чергу, сприятиме захисту їхніх прав.
Слід вказати, що Законом № 2234 було внесено зміни до низки законодавчих актів, в тому числі й до Кодексу України про адміністративні правопорушення2.
2 Далі за текстом — КпАП.
Так, зокрема, ч. 1 ст. 24 КпАП (Види адміністративних стягнень) було доповнено новим п. 61, який визначив такий новий вид стягнення як суспільно корисні роботи.
Крім іншого, главу 3 КпАП було доповнено новою ст. 311 такого змісту:
Стаття 311. Суспільно корисні роботи
Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми — не більше двох годин на день.
Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.
Також главу 14 КпАП було доповнено новою ст. 1831 такого змісту:
Стаття 1831. Несплата аліментів
Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, —
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Отже, Закон № 2234 ввів новий вид адміністративного стягнення — суспільно корисні роботи і, як бачите, передбачив певний функціонал щодо його запровадження для ОМС.
Нагадаємо, що раніше ОМС активно були задіяні у провадженні такого адміністративного стягнення, як громадські роботи, тепер додався ще один. Але на відміну від громадських робіт, суспільно корисні роботи — це оплачувані роботи, чим, власне, вони і отримали підвищений інтерес з боку ОМС.
Далі в нашій статті ми повернемося ще до оплатності, а поки що наведемо вам загальний механізм провадження в життя нового виду адміністративного стягнення. Він більш-менш детально прописаний в главі 31-А (Провадження про виконання постанови про застосування суспільно корисних робіт), якою було доповнено КпАП.
Отже, ст. 3251 КпАП передбачається, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Нагадаємо, що станом на сьогодні такими органами є міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України3.
3 Далі за текстом — уповноважений орган з питань пробації.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним ОМС.
Увага! За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
В свою чергу ст. 3252 КпАП визначила механізм обчислення строку виконання суспільно корисних робіт. Так, передбачається, що строк виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконує призначену йому суспільно корисну працю.
Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми — не більше двох годин на день.
А тепер найцікавіше. Як вже було зазначено вище, ОМС має визначити вид суспільно корисних робіт. А хто ж має забезпечити таке собі тимчасове «працевлаштування» злісних неплатників аліментів? Відповідь на це запитання містить ст. 3253 КпАП, в якій визначено, що саме на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається:
— погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об’єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт;
— контроль за виконанням порушниками призначених їм робіт;
— своєчасне повідомлення органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абз. 2 цієї статті, про ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт;
— ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абз. 2 цієї статті, про кількість відпрацьованих порушником годин;
— нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Звертаємо вашу увагу на такі обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, як здійснення контролю за виконанням порушником призначених йому робіт, а також ведення обліку та інформування уповноваженого органу з питань пробації про кількість відпрацьованих порушником годин. Належне виконання цих обов’язків має велике значення для вирішення подальшої долі порушника. Якщо буде виявлено, що порушник не з’являється на роботу, це слугує підставою для настання певних наслідків для порушника. Так, ст. 3524 КпАП передбачено, що у разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. При цьому строк арешту має визначатися з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцяти діб.
Вивчаємо Порядок № 474/5
Зауважуємо, що КпАП містить більш узагальнені положення щодо порядку виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Більш деталізований механізм щодо впровадження цього виду стягнення в життя визначений в Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт4, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 № 474/5.
4 Далі за текстом — Порядок.
Так, в п. 11.1 розд. XI Порядку зазначається, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. В свою чергу в п. 11.5 цього розділу вказується, що уповноважений орган з питань пробації звертається до ОМС та власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів щодо погодження переліку об’єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Як бачите, зі змісту наведених пунктів знову ж таки випливає, що мають бути визначені види робіт й об’єкти, на яких порушник виконуватиме ці роботи. Більше того, визначення переліку об’єктів та видів робіт має відбуватися після звернення з цією метою відповідного уповноваженого органу з питань пробації, якщо буквально розуміти зміст п. 11.5 Порядку.
Тепер декілька слів про функції уповноваженого органу з питань пробації при виконанні адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Вони перелічені в п. 12.1 розд. XII Порядку, в якому зазначається, що при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації, зокрема, покладаються:
— облік порушників;
— погодження з ОМС та власниками підприємств переліку об’єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт;
— контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов’язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт;
— облік відпрацьованого порушниками часу;
— проведення у разі потреби контрольних перевірок за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт;
— з’ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи;
— внесення до суду подань стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.
Тепер декілька слів про «потрапляння» порушника на об’єкт для відбування суспільно корисних робіт. В цій процедурі в більшості своїй задіяні уповноважені органи з питань пробації. Спочатку вони мають отримати постанову суду (судді) про застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Після чого вчиняють передбачені Порядком дії (не будемо на них зупинятися детально). Основне, що вас стосується у всьому переліку дій, це надання порушнику уповноваженим органом з питань пробації направлення, форма якого наведена в додатку 21 до вказаного Порядку.
Отримання ОМС, власником підприємства направлення є відправним пунктом для вчинення відповідних дій вже вказаними суб’єктами.
Зокрема, п. 13.16 Порядку передбачено, що власник підприємства має видати наказ або розпорядження про початок відбування порушником суспільно корисних робіт. У наказі (розпорядженні) зазначаються відомості про:
— закріплення за порушником відповідальної особи;
— ознайомлення порушника з правилами техніки безпеки при виконанні робіт.
Увага! На строк суспільно корисних робіт власник підприємства має скласти графік виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (форма наведена у додатку 10 до Порядку), у якому зазначаються час та місце відбування цих робіт.
Витяг із наказу (розпорядження) та графік завіряються підписом керівника та печаткою підприємства і не пізніше наступного дня надсилаються до уповноваженого органу з питань пробації.
Знову ж таки наголошуємо на важливості здійснення контролю за відбуванням порушником стягнення у вигляді суспільно корисних робіт та ведення обліку відпрацьованого порушником годин.
Пунктом 13.17 Порядку передбачено, що до відбутого строку суспільно корисних робіт зараховується тільки той час, протягом якого порушник виконував суспільно корисну роботу на визначених об’єктах, що підтверджено повідомленням власника підприємства. Фіксація такого часу здійснюється власником підприємства шляхом заповнення табеля виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (форма наведена у додатку 22 до Порядку), копія якого щомісяця надсилається до уповноваженого органу з питань пробації протягом відбуття порушником суспільно корисних робіт.
Також майте на увазі, що відповідно до п. 13.18 Порядку за потреби уповноважений орган з питань пробації може проводити перевірку за місцем відбування порушником стягнення. За результатами такої перевірки складається акт перевірки відбування порушником адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (форма наведена у додатку 12 до Порядку) у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві (в установі, організації), а інший з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі порушника.
Завершуючи огляд Порядку, необхідно вказати, що розд. XIV цього документа перелічує обов’язки власника підприємства при виконанні адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Вони нічим не відрізняються від того переліку обов’язків, які закріплені в ст. 3253 КпАП.
Наостанок хотілося б сказати декілька слів про оплату суспільно корисних робіт. Враховуючи зміст оглянутих нами документів, можна поки що сказати лише одне: нарахування оплати здійснюється власником підприємства. Над тонкощами такого нарахування доведеться ще поміркувати...
А поки що наведемо нижче приклад рішення ради, яким затверджено відповідний перелік об’єктів та видів суспільно корисних робіт. Одразу зазначимо, що за основу було взято рішення однієї місцевої ради, яке, на наш погляд, можна сміливо використовувати в роботі. Скажемо більше, ця рада затвердила не лише об’єкти, види робіт, а й перелік підприємств та установ (звісно ж, комунальних), на яких порушник може відбувати суспільно корисні роботи. На нашу думку, це не є порушенням, враховуючи особливості визначення об’єктів, оскільки ними може бути як певна територія громади, так і окреме підприємство.
