Відповідь на подібне запитання міститься на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» у категорії 107.01.
До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених Податковим кодексом України (далі — ПК). Й серед місцевих податків значиться єдиний податок (див. ст. 10 ПК). Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПК). Такі рішення офіційно оприлюднюються відповідним ОМС до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовують не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Офіційно оприлюднене рішення є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, визначених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК. Водночас у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих ОМС, у тому числі радами ОТГ після 15.07.2017 та у 2018 році, не застосовують вимоги, зокрема, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.5 ст. 12 ПК (п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»). Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання (п. 1 ст. 73 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюють контролюючи органи на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Такі платники сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Підставою є п. 295.1 ст. 295 ПК.
Отже, фіскали зазначають, що якщо ОМС, у межах наданих йому повноважень, протягом звітного року внесені зміни до прийнятого рішення щодо встановлених ставок єдиного податку для платників другої групи, то таке рішення є обов’язковим для виконання. Обов’язок щодо сплати єдиного податку за новими ставками у платників єдиного податку другої групи виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням ОМС.
