1 Далі за текстом — Закон про держбюджет.
У цілому, аналізуючи виступи представників профільних міністерств, у Законі про Держбюджет залишились незмінними усі пріоритети держави: це оборона і безпека, продовження реформ освіти, охорони здоров’я та децентралізації, які було закладено від самого початку, а також соціальні видатки, які планується профінансувати в повному обсязі.
Соціальний захист, безпека та оборона
Нагадаємо, що проектом Закону про Державний бюджет на 2019 рік передбачено збільшення мінімальної заробітної плати: у місячному розмірі з 1 січня вона становить 4173 грн. (у 2018 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 3723 гривні на підставі ст. 8 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), а у погодинному розмірі з 1 січня — 25,13 грн. (у 2018 році мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі з 1 січня становить 22,41 гривні на підставі ст. 8 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
Щодо прожиткового мінімуму. Якщо з 1 січня прожитковий мінімум буде становити 1853 гривні, то до кінця наступного року він має зрости до 2027 гривень. Як зазначає Мінфін, розмір прожиткового мінімуму у 2019 році у порівнянні з 2018 роком зросте на 9,4%.
Крім того, 167,5 млрд грн. передбачено на виплати пенсій. На 200 млн грн. уряд збільшує видатки для забезпечення дітей-сиріт та дітей з інвалідністю, а також для закладів з умовами, що наближені до сімейних. Загалом ці видатки складають 717,7 млн грн.
Що стосується видатків на безпеку та оборону держави, загальний ресурс на цей напрям зросте порівняно з 2018 роком на 33,3 млрд грн. та складе 212 млрд грн. (5,4 % ВВП).
Освіта
За даними Мінфіну, обсяг освітньої субвенції врахований у сумі 69,6 млрд грн., що на 13 % більше за обсяг освітньої субвенції 2018 року. Вона піде виключно на оплату праці з нарахуваннями для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі приватних), а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів І — ІІ рівнів акредитації в частині надання повної загальної середньої освіти.
Збільшення обсягів освітньої субвенції, як стверджує Міністерство освіти і науки України своїм листом № 1/11-12085 від 08.11.2018, пов’язане з урахуванням напрацьованих спільно з Асоціацією міст України змін до Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами.
Зокрема, йдеться про поділ класів при вивченні окремих предметів та зміну розрахункової наповнюваності класів для міст, які мають заклади освіти, розташовані в сільській місцевості. Саме ці норми враховані під час розрахунку обсягів освітньої субвенції на 2019 рік.
Також у Законі про держбюджет збережено тенденцію здійснення підтримки осіб з особливими освітніми потребами.
Охорона здоров`я
Загальний обсяг видатків на охорону здоров’я по зведеному бюджету становить 131,7 млрд грн. Як зауважив Мінфін, це на 15,3 млрд грн. (на 13,1 %) більше, ніж відповідні показники у порівнянні з поточним роком. Сюди ж увійшли й видатки на реформу фінансування системи охорони здоров’я.
На реалізацію програми медичних гарантій для первинної медичної допомоги закладено 15,2 млрд грн., що на 2 млрд грн. більше, ніж у поточному році. Це означає, що протягом 2019 року продовжується реформа первинної ланки надання медичної допомоги. Тобто заклади, що надають первинну медичну допомогу, й надалі будуть отримувати кошти від Національної служби здоров’я України за надання медичних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Як зазначає Міністерство охорони здоров`я України на своєму офіційному сайті http://moz.gov.ua, наразі кількість медичних закладів, які долучились до нової системи фінансування, вже перевищила 50 % від усіх закладів «первинки», а практично кожний другий українець уклав декларацію зі своїм сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Інші комунальні медичні заклади, що надають первинну допомогу, мають підписати договори з Національною службою здоров’я України до кінця 2018 року.
Також у другій половині 2019 року Міністерство охорони здоров`я України розпочне реалізацію програми «Безкоштовна діагностика».
Це забезпечення до 80 % потреб пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, найбільш необхідні безоплатні дослідження (рентген, УЗД, ехокардіографія серця тощо), аналізи та консультації вузькопрофільних спеціалістів.
Такі послуги пацієнти зможуть отримати безоплатно, але тільки за направленням свого сімейного лікаря. За інформацією, розміщеною на офіційному сайті http://moz.gov.ua, пацієнт сам обиратиме, в якому саме медичному закладі проходити діагностику, консультацію чи здавати аналізи. Але головною умовою є те, що такий заклад має брати участь у програмі «Безкоштовна діагностика».
Зауважимо: медичні заклади будуть приєднуватися до програми в рамках одного бюджету — місто, район, об’єднана територіальна громада.
Ті заклади, які не увійдуть у реформу у 2019 році, будуть фінансуватись за принципом медичної субвенції.
Наголосимо, що про пріорітетні напрямки роботи профільного міністерства у 2019 році більш детально можна дізнатись за посиланням http://moz.gov.ua/article/news/bjudzhet-moz-ukraini-2019-pro-prioritetni-naprjami-i-finansuvannja-program-ministerstva-u-nastupnomu-roci. Також у державному бюджеті передбачені кошти на розвиток системи екстреної медичної допомоги.
Дорожня інфраструктура
Як зазначає Мінфін, у спеціальному фонді передбачені кошти для Державного дорожнього фонду в сумі 50,4 млрд грн. (із загального обсягу фінансового ресурсу на розвиток доріг 55,6 млрд грн.), що на 17,5 млрд грн., або у 1,5 рази більше, ніж аналогічні видатки у 2018 році.
10.12.2018 Президент України підписав Закон від 23.11.2018 № 2628-VIII про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів.
На жаль, на офіційному сайті Верховної Ради України також поки що немає тексту зазначеного документу. Однак законопроектом передбачалось, зокрема, зростання ставки податку на викид двоокису вуглецю, збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби (на 9 %), а також оподаткування податком на додану вартість закордонних посилок (тих, вартість яких становить від 150 євро — протягом першого півріччя, а тих, вартість яких становить від 100 євро, — з 1 липня) й вдосконалення електронної системи контролю за обігом палива, що дозволить збільшити надходження акцизного податку на паливо.
Більш детально про новації Закону про Держбюджет, а також про бюджетні та податкові зміни, які планується прийняти найближчим часом, поговоримо у наступному номері.
