Суть справи
ОСОБА 1 у 2012 році самовільно прибудувала до частини свого будинку прибудову. Інший співвласник (ОСОБА 2), не погоджуючись із такою прибудовою, звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції1 із скаргою на дії ОСОБА 1.
1 Далі за текстом — Держархбудінспекція.
На підставі наказу Держархбудінспекції від 08.09.2015 № 976 у домоволодінні ОСОБА 1 було проведено позапланову перевірку. Результати проведеної перевірки оформлено у вигляді акта № 297/307-А від 18.07.2016 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами перевірки встановлено факт наявності прибудови, яка була зроблена без отримання документа, що надає право на початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»2.
2 Далі за текстом — Закон № 3038.
Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення3 адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з для його виявлення, у зв’язку з чим термін накладення адміністративного стягнення за виявлене порушення закінчився.
3 Далі за текстом — КпАП.
У зв’язку із встановленими порушеннями норм, що регулюють питання початку будівельних робіт, було складено припис № 297/307-Пр, яким вимагалось від ОСОБА 1 усунути виявлені порушення в термін до 18.01.2016.
В подальшому було проведено ще одну позапланову перевірку цього ж об’єкта. Результати проведеної перевірки оформлено у вигляді акта № 24-Н від 07.02.2017 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Інформація про виконання вимог припису до Департаменту Держархбудінспекції у Харківській області не надходила. В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані щодо будівництва за вищезазначеною адресою відсутні.
З огляду на встановлені перевіркою обставини перевіряючі дійшли висновку, що ОСОБОЮ 1 не виконано вимоги припису, чим порушено норми абз. 2 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 5534, та пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038.
4 Далі за текстом — Порядок № 553.
За результатами проведеної перевірки 07.02.2017 складено припис № 24-Пр, яким від ОСОБА 1 у зв’язку з виявленими порушеннями вимагалось виконати вимоги припису від 07.02.2017 у строк до 07.08.2017, а також протокол про адміністративне правопорушення. При цьому відповідачем у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано пояснення та зазначено, що свою вину остання визнає.
ОСОБА 1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 18842 КпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.
Вказаний штраф відповідачем було сплачено, про що свідчить копія квитанції, наявна в матеріалах справи.
Пізніше на підставі наказу Держархбудінспекції від 08.09.2018 № 976 та задля перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 № 24-Пр видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 81-Н від 16.02.2018 для здійснення позапланової перевірки. В акті перевірки № 81-Н зафіксовано, що ОСОБОЮ 1 не виконано вимоги припису № 24-Пр.
У зв’язку із вказаними порушеннями посадовими особами позивача видано припис № 81-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.03.2018, вимагалось від відповідача усунути виявлене порушення шляхом оформлення відповідної документації на об’єкт будівництва «Прибудова літ. «А3-1» до житлового будинку відповідно до до вимог чинного законодавства або привести земельну ділянку в попередній стан в термін до 02.05.2018.
В діях ОСОБИ 1 були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 18842 КпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. Вказаний штраф відповідачем було сплачено.
З огляду на те, що ОСОБОЮ 1 вимоги щодо усунення порушень чинного законодавства усунені не були, Департамент Держархбудінспекції у Харківській області подав адміністративний позов до ОСОБА 1, третя особа на стороні позивача: ОСОБА 2, про зобов’язання вчинити певні дії, в якому просили: зобов’язати ОСОБА 1 знести самочинно побудовану прибудову, розташовану за адресою: АДРЕСА.
Відповідач із позовом не погоджувалась, вважала, що оскільки нею штрафи сплачені в повній мірі, підстав для знесення прибудови не існує.
Обґрунтування рішення суду
Згідно з положеннями ст. 10 Закону № 3038 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюються в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону № 3038.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до положень ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль — це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому КМУ.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
| 1 | подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням |
| 2 | необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів |
| 3 | виявлення факту самочинного будівництва об’єкта |
| 4 | перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю |
| 5 | вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом |
| 6 | звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності |
| 7 | вимога правоохоронних органів про проведення перевірки |
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:
| складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону |
| у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт |
Вказані положення кореспондують із приписами положень п. 11 Порядку № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
При цьому, як передбачено положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 3038, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038.
Як передбачено положеннями ч. 5 ст. 26 Закону № 3038, проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
| 1 | отримання замовником або проектувальником вихідних даних |
| 2 | розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи |
| 3 | затвердження проектної документації |
| 4 | виконання підготовчих та будівельних робіт |
| 5 | прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів |
| 6 | реєстрація права власності на об’єкт містобудування |
Згідно із положеннями ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю — щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим КМУ.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень ст. 36 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини 1 цієї статті, не вимагається.
Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 37 Закону № 3038, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 38 цього ж Закону у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об’єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням об’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об’єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням ОМС за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
При цьому, як передбачено приписами ст. 376 Цивільного кодексу України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або ОМС може постановити рішення, яким зобов’язати особу, що здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач, фактично заперечуючи проти позову, послалась на обставини самостійного будівництва вказаної прибудови задля забезпечення власних потреб, при цьому у наданих поясненнях останньою було вказано, що самостійно зносити або перебудовувати таку прибудову вона не збирається. З огляду на вищевикладене суд доходить висновку про неможливість перебудови об’єкту, враховуючи відмову відповідача від такої перебудови.
Крім того, суд зазначив, що самочинна прибудова порушує права третьої особи, за захистом яких третя особа і звернулась до позивача зі зверненням.
Рішення суду
Таким чином, враховуючи неможливість здійснення перебудови самочинно збудованого відповідачем об’єкта та з огляду на здійснені позивачем у справі усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання відповідача знести самочинно побудовану прибудову.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
| 1 | на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України |
| 2 | з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано |
| 3 | обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) |
| 4 | безсторонньо (неупереджено) |
| 5 | добросовісно |
| 6 | розсудливо |
| 7 | з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації |
| 8 | пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) |
| 9 | з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення |
| 10 | своєчасно, тобто протягом розумного строку |
03.10.2018 Харківський окружний адміністративний суд вирішив адміністративний позов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА 1, третя особа на стороні позивача: ОСОБА 2, про зобов’язання вчинити певні дії — задовольнити; зобов’язати ОСОБА 1 знести самочинно побудовану прибудову літ. А3-1, розташовану за адресою: АДРЕСА.
Окремо про перевірки
Верховним Судом зроблено висновок щодо можливості здійснення перевірок з метою виявлення фактів самочинного будівництва у справі № 465/1461/16-а.
Так, в постанові від 02.10.2018 Суд касаційної інстанції зазначив, що з аналізу положень ст. 41 Закону № 3038 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб’єктами підготовчих та будівельних робіт.
Отже, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об’єктів, які знаходяться в процесі будівництва. А виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв’язку з чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об’єкта.
На думку колегії суддів, після реєстрації права власності на збудований об’єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об’єкта до самочинного в силу його узаконення.
Тому Верховний Суд дійшов висновку, що не можуть визнаватись законними перевірка контролюючого органу об’єкта, який визнаний готовим до експлуатації, та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
В матеріалах справи, яка розглядалася, міститься свідоцтво про право власності на нерухоме майно — житловий будинок, також міститься зареєстрована Департаментом Держархбудінспекції декларація про готовність об’єкта до експлуатації, які були видані раніше, ніж проведена перевірка.
До адміністративної відповідальності може бути притягнута особа лише за наявності факту вини. А невиконання вимог приписів, які вчинені не на підставі та не у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами України, виключає притягнення особи до відповідальності.
Лише чітка послідовність дій із правопорушником у сфері містобудівної діяльності може стати підставою для задоволення позову про знесення самобудови.
