1 Далі за текстом — Закон № 2147.
Коротко про головне
Хочемо відразу зазначити, що в цій статті ми будемо говорити про адміністративний судовий процес, оскільки, як ви знаєте, частіше за все суб’єкт владних повноважень виступає відповідачем саме в адміністративному судочинстві. У зв’язку із цим будемо аналізувати новий Кодекс адміністративного судочинства України2 та розглянемо, які зміни будуть стосуватись ОМС в цьому аспекті.
2 Далі за текстом — КАСУ.
15.12.17 р. набув чинності Закон № 2147, тобто введено в дію нові процесуальні кодекси, а разом з ними і КАСУ.
Перше, про що слід згадати, — це деталізація категорій адміністративних справ.
Наприклад, з’являються такі поняття, як малозначна справа, типова адміністративна справа та зразкова адміністративна справа.
| малозначна справа | Особливість такої справи полягає в тому, що вона не потребує проведення підготовчого провадження та/або навіть судового засідання. Малозначна справа розглядається за спрощеною процедурою |
| типова адміністративна справа | Це такі адміністративні справи, в яких відповідачем є один і той же суб’єкт владних повноважень та спір виник: — з аналогічних підстав; — у відносинах, що регулюються одними нормами права; — а також позивачем заявлено аналогічні вимоги |
| зразкова адміністративна справа | Характерною особливістю є те, що це типова справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для встановлення зразкового рішення (це, так би мовити, прецедент для вирішення типових справ) |
У новому КАСУ детально розписано процесуальні документи, що можуть подаватися учасниками процесу, і послідовність їх подання. Якщо раніше до суду, крім позову та заперечення, подавалися додаткові документи з, як правило, довгими назвами, наприклад, заперечення на заперечення відповідача або додаткові пояснення на пояснення на позов, то тепер документами по суті справи вважаються:
| 1 | позов |
| 2 | відзив на позовну заяву |
| 3 | відповідь на відзив |
| 4 | заперечення |
| 5 | пояснення третіх осіб щодо позову або відзиву |
Хочемо зазначити, що думки практикуючих юристів та адвокатів розділились з приводу цих змін. Одні вважають, що процес стане занадто формалізованим, а другі наполягають на тому, що це дозволить як позивачу, його представнику, так і відповідачу завчасно вибудувати позицію свого захисту, що позитивно якісно вплине на судовий процес. У всякому разі, з часом зможемо зрозуміти наслідки таких змін.
Як ви здогадались із вищезазначеного, змін, які зазнав новий КАСУ, надзвичайно багато, але разом з тим потрохи ми будемо аналізувати та розбиратись з ними й доносити до вашого відома. В цій же статті далі ми поговоримо про зміни, які будуть стосуватись вас як відповідача у судовому процесі, наприклад, що собою являє відзив на позовну заяву, чим відрізняється спрощене позовне провадження від загального, нові правила подачі доказів. Тепер все по черзі.
Спрощене позовне провадження
Перш ніж говорити про спрощене позовне провадження, необхідно згадати про загальне позовне провадження та визначити, які категорії справ підлягають такому розгляду.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Аби краще зрозуміти, які ж справи через свою складність чи інші обставини розглядаються за правилами загального позовного провадження, нижче в таблиці ми зазначимо їх перелік.
| 1 | щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених КАСУ |
| 2 | щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наразі прожитковий мінімум — 1762 грн., тому сума шкоди повинна перевищувати 881000 грн. |
| 3 | про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності |
| 4 | щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
Таким чином, ми тезово визначились із тим, які ж справи розглядаються у загальному позовному провадженні, тому зараз будемо говорити про спрощене позовне провадження. Отже, що про нього вам слід знати?
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не може перевищувати 60 днів із дня відкриття провадження у справі.
Під справами незначної складності потрібно розуміти ті, в яких характер спору, предмет доказування та склад учасників судового процесу не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАСУ за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАСУ, тобто тих, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, про які ми зазначали вище.
Разом із тим слід мати на увазі, що відповідно до ч. 5 ст. 257 КАСУ суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію ч. 4 ст. 257 КАСУ.
Давайте тепер визначимо критерії, за якими суд вирішує питання про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Отже, суд враховує:
| 1 | значення справи для сторін |
| 2 | обраний позивачем спосіб захисту |
| 3 | категорію та складність справи |
| 4 | обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо |
| 5 | кількість сторін та інших учасників справи |
| 6 | чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес |
| 7 | думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження |
Отже, із врахуванням вищенаведених критеріїв суд вирішує питання, за правилами якого провадження (загального або спрощеного) й буде вирішуватись справа. Крім цього, КАСУ вводить нове поняття «справи незначної складності», які будуть розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження.
Ми наведемо нижче справи незначної складності, в яких відповідачем виступає ОМС як суб’єкт владних повноважень, аби краще зрозуміти порядок своїх дій, оскільки, по суті, спір, як не дивно, в цьому провадженні вирішується ще до початку судового розгляду, адже суд оцінює, в першу чергу, подані стороною докази.
Таким чином, до справ незначної складності, в яких відповідачем є ОМС, належать:
| 1 | оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію |
| 2 | оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо: — обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат; — соціальних виплат непрацездатним громадянам; — виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням; — виплат та пільг дітям війни; — інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг |
| 3 | оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію |
| 4 | оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
| 5 | стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАСУ строк оскарження |
| 6 | типові справи |
| 7 | оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині |
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАСУ строк розгляду справ незначної складності за правилами спрощеного позовного провадження не може перевищувати 30 днів із дня відкриття провадження у справі.
Необхідно декілька слів сказати про порядок розгляду справ судом за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім цього, позивач має право подати клопотання із проханням розглядати справу в цьому провадженні.
Звертаємо вашу увагу на те, що ви як відповідач можете написати заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Але від того, наскільки заперечення буде обґрунтованим, суд протягом 2-х днів повинен постановити ухвалу про:
— залишення заяви відповідача без задоволення;
— розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Увага! Слід підкреслити, що право відповідача на клопотання про зміну провадження зі спрощеного на загальне не поширюється на категорії справ, які визначені пп. 1 — 9 ч. 6 ст. 12 КАСУ, власне це справи незначної складності, які розглядаються виключно за правилами спрощеного судового засідання.
Відзив на позовну заяву
На позовну заяву інша сторона — відповідач, в нашому випадку — суб’єкт владних повноважень, повинен надати відзив на позовну заяву. Таким чином, спір має чітке документальне оформлення: позивач подає позовну заяву а суб’єкт владних повноважень — відзив на позовну заяву.
Варто зазначити, що доказова база має формуватися дуже ретельно. Суддя перед початком судового розгляду вже буде бачити повну картину, тому й можна умовно сказати, що спір виграється ще до початку розгляду справи по суті.
При цьому варто звернути увагу: подання заяви по суті справи є правом учасників справи, але неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Це абсолютна новела.
Отже, новий КАСУ накладає додаткові обов’язки на суб’єкта владних повноважень.
Відзив повинен містити:
| 1 | найменування (ім’я) позивача і номер справи |
| 2 | повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих згідно із законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності |
| 3 | у разі повного або часткового визнання позовних вимог — вимоги, які визнаються відповідачем |
| 4 | обставини, які визнаються відповідачем |
| 5 | заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права |
| 6 | перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання |
Майте на увазі, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву потрібно додати:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Увага! Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи — отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Як бачите, нові норми КАСУ розширюють способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечують його відкритість та прозорість, спрямовані на добросовісність користування процесуальними правами, розумні строки розгляду справ, сталість судової практики, правову визначеність.
Докази в адміністративному процесі
Одним із концептуальних положень КАСУ є розширення засобів доказування шляхом включення до переліку доказів, що можуть підтверджувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, електронних доказів.
Відповідно до ст. 99 КАСУ електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:
1) електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
2) веб-сайти (сторінки);
3) текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
4) метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.
Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (зокрема, й у мережі Інтернет).
Звертаємо вашу увагу на те, що електронні докази потрібно подавати в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22.05.03 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис».
Безумовно, такий підхід є цілком закономірним, враховуючи сучасні умови використання різноманітних інформаційних технологій та джерел інформації. Задля кращого розуміння змін в частині доказування ми тезово зазначимо новели, які з’явились у КАСУ.
| 1 | Зазнали змін і положення щодо обов’язку доказування, які стосуються саме прав ОМС як суб’єкта владних повноважень. Так, ст. 77 КАСУ передбачає, що у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з не залежних від нього причин. При цьому суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів |
| 2 | Варто відмітити те, що відповідно до норм нового КАСУ подання доказів обмежене у часі. Так, відповідно до ст. 79 КАСУ відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їхнього подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Однак, якщо доказ не може бути подано у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити, який саме доказ та з яких причин не може бути надано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Після оцінки судом поважності причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання доказів |
| 3 | Ще одним нововведенням КАСУ є розширення можливостей учасників справи подавати до суду висновок експерта. Так, у ст. 104 КАСУ передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи, а не лише на підставі ухвали суду. Зокрема, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення в позасудовому порядку. При цьому у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі ж права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду |
| 4 | Крім того, у КАСУ впроваджено можливість залучення експерта в галузі права. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону чи аналогії права, змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи. При цьому висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань |
Отже, безумовно позитивними є нові стандарти доказування за зміненими положеннями КАСУ, внесеними Законом № 2147, особливо враховуючи те, що метою цього Закону є підвищити ефективність процесу та покращити якість судочинства.
Водночас важливо підкреслити, що не лише зміст нових норм буде визначати в майбутньому прогресивність та доречність реформування процесуального законодавства. Найбільш важливим у цьому, на наш погляд, є саме застосування норм права. Сподіваємось, що всі, кого стосуються ці зміни, свідомо будуть втілювати їх на практиці, заздалегідь передбачаючи нові виклики для системи захисту прав людини, враховуючи глобалізацію інформаційного простору задля ефективного здійснення правосуддя, що беззаперечно є одним із головних показників правової держави.
