1 Далі за текстом — Закон № 1793.
Рентна плата за користування надрами
З перших років незалежності України неодноразово порушувалося питання про необхідність справедливого розподілу рентних платежів від видобутку нафти, природного газу та газового конденсату й відрахування певного відсотку до місцевих бюджетів. Це необхідно було зробити для того, щоб громади, на території яких здійснюють видобувну діяльність, мали додаткові кошти на відновлення інфраструктури, підвищення рівня життя місцевого населення та покращення екологічної ситуації.
Нарешті у 2016 році питання децентралізації рентних платежів у нафтогазовій сфері зрушилось з місця. У Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти:
| № 3038 | передбачав відрахування 5 % рентних платежів у місцеві бюджети |
| № 3038-1 | пропонувалось перераховувати 10 % рентних платежів до місцевих бюджетів |
На жаль, право на життя отримав лише перший законопроект. Й причина неприйняття другого законопроекту зводилась до того, що ОМС (особливо в сільській місцевості) не мали жодного досвіду від ефективного використання таких надходжень на користь своїх громад.
І вже з 01.01.18 р. запрацював Закон № 1793-VIII. Відповідно до його вимог, починаючи з 2018 р., 5 % рeнти від видобутку вуглeводнів мають перераховуватись у місцeві бюджeти різних рівнів. З них 2 % будуть зараховуватись до обласних бюджетів, 2 % — до районних бюджетів та 1 % — до бюджетів міських, селищних та сільських рад.
Для адміністративно-територіальних одиниць, що безпосередньо підпорядковуються області, оминаючи районну ланку (тобто мова йде про об’єднані територіальні громади та міста обласного значення), розподіл буде наступним: 2 % зараховують до обласних бюджетів та 3 % — до бюджетів ОТГ або міст.
Для наочності наведемо розподіл рентної плати за користування нафтогазоносними надрами з 01.01.18 р. відповідно до вимог Закону № 1793 у графічному вигляді:
Про особливості рентної плати за користування надрами
Відповідно до Закону № 1793 рентну плату за користування надрами зараховують до місцевих бюджетів не за місцем реєстрації підприємства, а за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів. Що це означає? А те, що саме у зв’язку з цим виникає необхідність проведення розрахунків щодо обсягів видобутих вуглеводнів та ренти за кожною територіальною одиницею окремо.
Зауважимо: раніше до податкової декларації видобувні компанії подавали додатки з розрахованими обсягами ренти в цілому по районах. Згідно із роз’ясненнями Державної фіскальної служби України2, наданими у статті «Видобуток вуглеводнів: розподіл доходів» журналу «Вісник. Офіційно про податки»3, замість одного додатку вони мають подавати аналогічні додатки за кожною адміністративно-територіальною одиницею — з прив’язкою до кодів адміністративно-територіального устрою КОАТУУ (міських, селищних, сільських рад та ОТГ).
2 Далі за текстом — ДФС.
3 Із цими роз`ясненнями ДФС можна ознайомитись у журналі «Вісник. Офіційно проподатки» у № 35, за вересень 2017 р. на с. 36.
Зауважимо: у своєму листі від 18.01.18 р. № 1464/7/99-99-12-03-04-17 ДФС наголосила, що приклад заповнення податкових розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини у зв’язку із запровадженням розподілу надходжень цієї плати між державним та місцевими бюджетами наведено саме у зазначеній статті.
Радимо радам ознайомитись із прикладом та довести цю інформацію до платників рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини.
Увага! Статтю можна знайти на офіційному сайті журналу «Вісник. Офіційно про податки» за посиланням http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100005745-vidobutok-vuglevodniv-rozpodil-dokhodiv
КОАТУУ призначений для забезпечення достовірності, зіставності, цілісності та автоматизованої обробки інформації у територіальному розрізі. Однак на державному рівні поки що не вирішена проблема присвоєння кодів КОАТУУ об’єднаним територіальним громадам (ОТГ).
І тут існує певна проблема з ОТГ. Якщо якийсь населений пункт чи рада змінює свій статус (село стає селищем міського типу) або кілька селищних рад об’єднуються в ОТГ, то відповідно змінюється чи створюється код КОАТУУ.
Процес присвоєння та зміни кодів КОАТУУ здійснює департамент статистичної інфраструктури Державної служби статистики України. Але оскільки ця установа не отримала відповідних інструкцій, нових кодів ОТГ досі не присвоюють і всі ради, що об’єднались, фігурують у переліку кодів КОАТУУ, як і раніше, – окремо, що заважає проводити автоматизовану обробку інформації у територіальному розрізі та затримує процес подання видобувними компаніями додатків до декларацій по об’єднаним територіальним громадам.
Що пропонують «фіскали»?
ДФС пропонує видобувним компаніям розраховувати рентну плату за окремими адміністративними одиницями пропорційно кількості свердловин та об’ємів видобутих з них корисних копалин.
Наведемо приклад.
Підприємство здійснює господарську діяльність із видобування природного газу на підставі спеціального дозволу на користування ділянкою надр, площа якої знаходиться у межах адміністративно-територіальних одиниць селищ Слобідка (код за КОАТУУ — 6323586208), Ковальчуківка (код за КОАТУУ — 6323582203), Кітченківка (код за КОАТУУ — 6323582201) та Костянтинівка (код за КОАТУУ — 6323555400) Краснокутського району Харківської області.
Проектом розробки родовища, затвердженого у визначеному чинним законодавством порядку, на наданій у користування ділянці надр встановлено 14 газовидобувних свердловин. Щомісячний загальний обсяг видобування природного газу з них за раціональних умовах експлуатації газоносного родовища становитиме 567 тис. м3.
Визначення обсягу видобутого природного газу у межах адміністративно-територіальних одиниць наданої у користування ділянки надр:
| № з/п | Назва адміністративно-територіальної одиниці | Кількість свердловин | Частка обсягу видобування, % | Обсяг видобування, тис. м3 |
| 1 | Слобідка | 4 | 35 | 198,45 |
| 2 | Ковальчуківка | 2 | 17 | 96,39 |
| 3 | Кітченківка | 3 | 27 | 153,09 |
| 4 | Костянтинівка | 5 | 21 | 119,07 |
Підприємство при декларуванні податкових зобов’язань з рентної плати за квітень 2018 р. має скласти декларацію та чотири додатки до неї для кожної адміністративно-територіальної одиниці у межах площини ділянки надр, з якої здійснено видобування природного газу.
Наразі більшість селищних рад та ОТГ задаються питанням, як спрогнозувати обсяги ренти, що мають відповідно до Закону № 1793 надійти до їх бюджетів протягом 2018 року. Однак таку інформацію можуть надати лише видобувні компанії, оскільки в ДФС найбільш детальні відомості по ренті стосуються адміністративних районів.
Так, якщо у певної приватної компанії є 2 спеціальних дозволи на видобування вуглеводнів і обидві ділянки розташовані в межах однієї селищної (сільської) ради чи ОТГ, тоді можна дізнатись орієнтовні обсяги ренти, звернувшись із запитом до регіонального відділення ДФС. Але якщо необхідно визначити дані щодо такої великої компанії, як ПАТ «Укргазвидобування», якій належать тисячі ліцензій і деякі з них розташовані на території двох, а то й трьох громад, тоді ситуація складніша. У такому випадку точні дані може надати лише видобувна компанія.
Орієнтовно розрахувати ренту щодо окремого родовища можна й самостійно. Перш за все треба визначити, які ліцензійні ділянки розташовані в межах громади, використовуючи Інтерактивну карту ділянок надр, на які надані спецдозволи, розміщену на сайті ДНВП «Геоінформ України».Таку карту можна знайти на офіційному сайті ДНВП «Геоінформ України» за посиланням http://geoinf.kiev.ua/wp/interaktyvni-karty-spetsdozvoliv.htm.
Щоб скористатись такою Інтерактивною картою, треба вивчити Інструкцію користування інтерактивною картою родовищ корисних копалин, що також розміщена на сайті.
Наприклад, за цією Інтерактивною картою ми визначили, що на території Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області повністю розташована одна ліцензійна ділянка № 2387, що належить ПАТ «Укргазвидобування». Знову ж таки, зробити це можна наразі самостійно лише за даними такої Інтерактивної карти, що розміщена на сайті ДНВП «Геоінформ України».
Після цього ми звернулись із запитом до Державної служби геології та надр України і дізнались, скільки нафти, природного газу та газового конденсату було видобуто у 2016 році в межах ділянки № 2387.
Отже, об’єми видобутку вуглеводнів у 2016 року на Опішнянському родовищі становили:
| Номер спецдозволу | Власник | Тип ліцензії | Нафта, тис. т | Природний газ, млн м3 | Конденсат, тис. т | Назва родовища (площа) |
| 2387 | ПАТ «Укргаз-видобування» | видобування | не розроблялось | 220 | 2 | Опішнянське |
НАК «Нафтогаз України» з 01.04.17 р. по 01.04.18 р. придбаває у видобувних компаній природний газ за ціною 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість). Відповідно 220 млн м3 газу коштує 1066,8 млн грн., 29 % від цієї суми (ставка рентної плати для природного газу, що видобувається до глибини 5000 м) становить 309,3 млн грн.
Із цієї суми відповідно до Закону № 1793 приблизно по 6 млн грн. (по 2 %) з цього родовища має надійти до обласного та районного бюджетів, близько 3 млн (1%) – до бюджету Опішнянської селищної ради.
Ще один важливий нюанс стосовно сплати ренти за користування надрами для видобування вуглеводнів прописаний у розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у п. 17-2 (зміни, внесені Законом України від 07.12.17 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»).
Він стосується того, що за сировину, видобуту в грудні 2017 р., компанії сплачують ренту за старими правилами. Тобто у січні 2018 року сплачені платниками суми рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов’язаннями грудня 2017 року зараховуватимуть у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України. А вже з лютого буде здійснюватись розщеплення ренти між державним та місцевими бюджетами.
За даними Державної казначейської служби України, рентна плата зараховуватиметься на нові казначейські рахунки, а потім згідно з відомостями, поданими у додатках до податкових декларацій видобувних компаній, частину цих коштів автоматично перераховуватимуть на рахунки обласних, районних, міських, селищних та сільських рад. Таким чином, перших рентних коштів на місцях слід очікувати після 20.02.18 р.
«Видобувні» територіальні громади мають активно готуватись до ефективного використання додаткових фінансових можливостей.
Наприклад, Опішнянська селищна рада вирішила запровадити низку демократичних інструментів, які дозволять враховувати думку громадян і чітко прописати механізми їх дії у статуті громади. Опішняни вже вдало обговорили положення проекту оновленого статуту, до якого було включено перелік демократичних інструментів, серед них — місцеві ініціативи, громадські слухання, електронні петиції, бюджет участі, звернення громадян та інші.
За результатами обговорення розпорядженням секретаря селищної ради створено робочу групу щодо розробки статуту Опішнянської територіальної громади, до якої увійшли представники виконкому, депутати селищної ради та громадські активісти, які внесуть уточнення та висловлені під час заходу пропозиції до проекту статуту. З прийняттям оновленого статуту кожен житель зможе брати участь в управлінських процесах, впливати на розподіл бюджетних коштів, подавати власні ініціативи та пропонувати проекти для розвитку громади. Крім того, мешканці Опішні та сусідніх сіл вже зараз готують ідеї та пропозиції щодо першочергових потреб громади.
Для прикладу скажемо й про Чкалівську ОТГ Харківської області. Якщо подивитись на карту спеціальних дозволів для видобування корисних копалин, то можна побачити, що близько 80 % території Чкалівської ОТГ поділено на ліцензійні ділянки для видобування вуглеводнів. Це один із регіонів Харківської області, де ведеться інтенсивний видобуток природного газу.
В межі ОТГ потрапляє 7 ліцензійних ділянок, 6 з яких належить ПАТ «Укргазвидобування» та 1 — ТОВ «Укрнефтегазразведка»4. Протягом 2016 року на цих ділянках ПАТ «Укргазвидобування» було видобуто близько 110 млн. м3 газу. Крім того, там наразі триває геологічна розвідка нових запасів, а отже, у перспективі цілком можливе збільшення показників видобутку.
За підрахунками, заснованими на даних про рентні платежі у 2016 та 2017 роках, Чкалівська ОТГ відповідно до нового законодавства протягом 2018 року має отримати близько 8 млн грн. Між тим слід враховувати, що оскільки за вуглеводні, видобуті в січні, компанії сплатять ренту лише у лютому (тобто за вуглеводні, видобуті у поточному місяці, рента сплачується наприкінці наступного), то протягом 2018 року громади отримають рентну плату не за повний рік, а за 11 місяців. У цілому прийняття закону про перерозподіл ренти є значним досягненням, і в той же час це поки що експеримент, оскільки всі — як представники державних структур (ДФС, Мінфін, депутати Верховної Ради), так і керівники видобувних компаній говорять про те, що протягом 2018 року будуть уважно слідкувати, наскільки ефективно витрачаються рентні кошти на місцях.
Тому вкрай важливо, по-перше, витратити рентні платежі на корисні для громади інфраструктурні та соціальні проекти, і по-друге, рішення стосовно того, на що краще витратити ці кошти, мають прийматись за участю жителів громади, прозоро й демократично. Для цього потрібно на рівні громади створити належне нормативне забезпечення форм громадської участі.
4 Інформація розміщена на офіційному сайті ГО «Нова енергія» за посиланням nova-energiya.org
