1 Далі за текстом — КСУ.
Коротко про головне
Зазначимо, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність. З аналізу конституційних положень можна зробити висновок, що ОМС здійснюють владні повноваження і самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Більше того, ОМС, приймаючи рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України2 та законами. Слід підкреслити, що такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування3 від 15.10.85 р., яка ратифікована Верховною Радою України 15.07.97 р. Вона встановлює, що головні повноваження і функції ОМС визначаються Конституцією або законом.
2 Далі за текстом — Конституція.
3 Далі за текстом — Європейська хартія.
Крім цього, Європейська хартія передбачає, що:
| 1 | ОМС у межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу |
| 2 | повноваження, якими наділяються ОМС, як правило, мають бути повними і виключними |
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України від 21.05.97 р. № 280 /97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»4 у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.
4 Далі за текстом — Закон № 280.
Варто зазначити, що КСУ у своєму рішенні у справі про скасування актів ОМС від 16.04.09 р. № 7-рп/20095 дав роз’яснення того, які акти належать до нормативних, а які до ненормативних.
5 Далі за текстом — Рішення КСУ № 7.
До нормативних належать акти, які:
| 1 | встановлюють, змінюють чи припиняють норми права |
| 2 | мають локальний характер |
| 3 | розраховані на широке коло осіб |
| 4 | застосовуються неодноразово |
Ненормативні акти:
| 1 | передбачають конкретні приписи |
| 2 | звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи |
| 3 | застосовуються одноразово |
| 4 | після реалізації вичерпують свою дію |
Окремо слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства також містить визначення цих понять. Так, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу нормативно-правовим актом визнається акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
А згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 цього ж Кодексу індивідуальний акт — акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що ненормативні акти є актами індивідуальної дії.
Про скасування рішень ОМС
Слід зазначити, що в ст. 25 та ч. 4 ст. 59 Закону № 280 встановлено таке: ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради.
До того ж звертаємо вашу увагу: ч. 9 ст. 59 Закону № 280 передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, а п. 15 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону зазначено, що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
У цьому аспекті важливо згадати про інші законодавчі акти, які передбачають право ОМС скасовувати та змінювати свої рішення.
| 1 | Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України від 11.09.03 р. №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ОМС надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт |
| 2 | Згідно з п. 11 ст. 13, ч. 3 ст. 15 Закону України від 23.12.97 р. № 276/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» ОМС у місячний строк повинен усунути виявлені Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини порушення прав і свобод людини і громадянина, тобто скасувати або змінити свої рішення |
| 3 | Абзац 2 п. «б» ст. 6 Закону України від 19.06.03 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» закріплює положення про те, що ОМС має привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, на підставі клопотання центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, тобто змінити власні акти |
| 4 | Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 5 ст. 17 Закону України від 16.11.92 р. № 2780-XII «Про основи містобудування» відповідні ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури |
| 5 | Частини 6 та 10 ст. 17 Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» вказують на те, що рішення про розроблення генерального плану населеного пункту та зміни до нього приймає відповідна сільська, селищна, міська рада |
У Рішенні КСУ № 7 наголошено на тому, що системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за ОМС законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження ОМС самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов’язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із правовою позицією КСУ, викладеною в рішенні від 03.10.97 р. № 4-зп6 конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
(абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ № 4)
6 Далі за текстом — Рішення КСУ № 4.
Отже, КСУ дійшов висновку, що ОМС мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України і КМУ. Нижче наведемо проект рішення про скасування рішення ради.
Рішення ОМС та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку. Однак, як вважає КСУ, це не позбавляє ОМС права за власною ініціативою змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт.
Важливо те, що ОМС не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Рішення ненормативного характеру, одноразові, які виконуються тоді, коли реалізовуються, — вже не можна змінити. І тому сам ОМС змінити чи скасувати таке рішення не може. У випадку, якщо є підстави для скасування рішення, то це можливо зробити лише в судовому порядку, про що ми більш детально поговоримо в наступному номері.
