Теми статей
Обрати теми

У чому різниця: «до» чи «по» у визначенні терміну за договором

Мороз О., юрист-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Як ви знаєте, договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на виконання, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Одним із важливих елементів будь-якого договору є строк його виконання. Одразу хочемо оговоритись, що строк і термін — це різні юридичні поняття. Так, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України1 строк — це певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія або подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія або подія, яка має юридичне значення. Що мається на увазі? Усе просто. Власне строком є певний проміжок часу, в якого є тривалість, наприклад, 3 дні чи 2 тижні. А терміном є конкретно визначений момент у часі — наприклад, 1 грудня. Саме про термін та його настання ми поговоримо далі.

1 Далі за текстом — ЦК.

Судова практика

Слід зазначити, що в Україні вже склалась судова практика щодо неоднакового застосування прийменників «до» та «по» в контексті позначення кінцевої календарної дати в договорі.

Коротко про суть справи: позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором зобов’язань з поставки товару. У зв’язку з цим із відповідача заявлено стягнути на користь позивача:

— пеню за прострочення постачання товару у розмірі 8601,60 грн.;

— штраф за відмову від постачання товару в сумі 21504,00 грн.

Зауважимо, що ця справа пройшла всі інстанції. Так, своїм рішенням суд першої інстанції зобов’язав відповідача виплатити на користь позивача вищезазначені штраф та пеню. При цьому апеляційний суд своєю постановою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Але Вищим господарським судом України2 позов був задоволений частково, — стягнуто з відповідача на користь позивача 8601,60 грн. пені за прострочення поставки товару, а в іншій частині позову відмовлено, оскільки в ході судового засідання суд дійшов висновку про те, що сторони припинили свої зобов’язання за домовленістю.

2 Далі за текстом — ВГСУ.

ВГСУ у своєму рішенні від 13.12.16 р. у справі № 910/21225/15 встановив, якщо у договорі виконання грошового зобов’язання визначається до настання певного терміну, до 1 грудня 2014 року (ч. 2 ст. 252 ЦК), то останнім днем виконання такого зобов’язання вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада 2014 року).

Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов’язання визначено «по 1 грудня 2014 року» або «включно до 1 грудня 2014 року», то останнім днем виконання такого зобов’язання буде 1 грудня 2014 року.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов’язань за договором з 01.12.14 р., що, у свою чергу, надавало б замовнику право на стягнення штрафу або з 31.12.14 р., або в разі відмови відповідача від постачання товару.

Варто підкреслити, що аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» від 17.12.13 р. №14.

Наостанок...

Хочемо звернути увагу, що ви, як ніхто інший, повинні дотримуватись усіх вимог законодавства. З метою правильного його застосування потрібно, як-то кажуть, «постійно тримати руку на пульсі» змін, які відбуваються, відслідковуючи судову практику. Адже порушення законодавства у визначенні терміну за договором завжди призводить на негативних наслідків.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі