Про внесення недостовірних відомостей у декларацію та наслідки таких дій
Варто відразу зазначити, що це питання є актуальним, оскільки нерідко виникають ситуації, коли після заповнення та подання декларації суб’єкт декларування виявляє в ній допущені помилки. У зв’язку з цим декларація вважається такою, що подана із недостовірними відомостями. Давайте далі коротко розберемо, які наслідки подання декларації з недостовірними відомостями.
Але перш за все потрібно визначитись із поняттями достовірності та недостовірності задекларованих відомостей. Так, відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.17 р. № 561, зазначається:
1 Далі за текстом – рішення № 56.
| Достовірність задекларованих відомостей | відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб’єкта декларування, у разі невстановлення Національного агентства з питань запобігання корупції2 недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»3 порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації |
| Недостовірність задекларованих відомостей | невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб’єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих НАЗК у встановленому Законом № 1700 порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації |
2 Далі за текстом – НАЗК, Національне агентство.
3 Далі за текстом – Закон № 1700.
Увага! Відповідальність буде наступати за подання декларації із недостовірними відомостями лише у разі, якщо суб’єкт декларування завідомо знав про ці недостовірні відомості. Наприклад, суб’єктом декларування були допущені арифметичні помилки щодо суми об’єктів нерухомості чи автомобіля. Зазначену помилку він виявив лише через 2 місяці після подання декларації. У цьому разі декларація буде вважатись такою, що подана із завідомо недостовірними відомостями.
Таким чином, зазначення у декларації завідомо недостовірних відомостей тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. У таблиці наведемо їх конкретніше:
| Суть порушення | Відповідальність | Міра покарання |
| Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про майно на суму від 138800 до 344500 грн. | Адміністративна відповідальність (відповідно до ч. 3 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення4) | Покарання у вигляді накладення адміністративного штрафу від 17000 до 42500 грн. |
| Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про майно на суму більше ніж 344500 грн. | Кримінальна відповідальність (відповідно до ст. 3661 Кримінального кодексу України5) | 1) покарання у вигляді накладення штрафу на суму від 42500 до 51000 грн.; 2) покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 245 годин; 3) позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3-х років |
4 Далі за текстом – КпАП.
5 Далі за текстом – КК.
Що потрібно робити, аби недопустити настання адміністративної, а тим більше кримінальної, відповідальності – поговоримо далі.
Про внесення змін до декларації після 7-денного терміну
Зауважимо, що в ч. 4 ст. 45 Закону № 1700 передбачено, що упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Розділом 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.16 р. № 36, передбачено, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування7, суб’єкти декларування мають право, зокрема, подавати виправлені документи у строки та в порядку, визначені в п. 7 цього розділу.
6 Далі за текстом — Порядок № 3.
7 Далі за текстом — Реєстр.
Так, суб’єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, до якої подається виправлена версія, шляхом створення та подання виправленого документа у Реєстрі. Таким чином, ми бачимо, що в Порядку № 3 дублюється норма із Закону № 1700.
Слід зазначити, що після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб’єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Крім цього, перед підписанням документа суб’єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі, тому слід буди максимально уважними при заповненні усіх полів документа. До того ж подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб’єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб’єкта декларування.
Насамкінець після отримання зазначеного повідомлення суб’єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей у ньому подати виправлений документ відповідно до Порядку. Отже, бачимо, що при поданні декларації суб’єкт декларування має можливість як мінімум 2 рази перевірити достовірність та правильність внесених ним даних у декларацію.
| Перший | коли суб’єкт декларування ознайомлюється із попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі |
| Другий | коли суб’єкт декларування отримує повідомлення, то він повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа |
Увага! У суб’єкта декларування відсутня можливість подати виправлену декларацію за власною ініціативою після спливу зазначеного вище семиденного строку.
У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або у разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Звертаємо вашу увагу на те, що вихід із цієї ситуації є. Так, наша редакція отримала офіційну відповідь Національного агентства з приводу цього питання. Позиція НАЗК є наступною: суб`єкт декларування може направити лист до Національного агентства із повідомленням про помилку у декларації із зазначенням, у чому саме помилка і в якому розділі, який буде братись до уваги у разі проведення повної перевірки відповідного суб`єкта декларування.
Вважаємо за необхідне декілька слів сказати про контроль та перевірку декларацій, оскільки з позиції НАЗК бачимо, що лист із повідомленням про помилку в декларації буде братись до уваги у разі проведення повної перевірки відповідного суб’єкта декларування. Нагадаємо, що відповідно до ст. 48 Закону № 1700 існують такі види контролю, як:
— щодо своєчасності подання;
— щодо правильності та повноти заповнення;
— логічний та арифметичний контроль.
При цьому контроль декларацій НАЗК здійснює такими способами:
| автоматична перевірка | здійснюється засобами програмного забезпечення Реєстру |
| через працівників НАЗК (повна перевірка) | здійснюється відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, затвердженого рішенням № 56, через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції |
Зазначимо, що у першу чергу, звичайно, здійснюється автоматична перевірка засобами програмного забезпечення Реєстру. За результатами автоматизованої перевірки встановлюються:
| Показник рейтингу ризику декларації | визначає ступінь невідповідності відомостей декларації відомостям баз даних, за наявністю якого повна перевірка всіх відомостей, що відображені в декларації, є доцільною та обгрунтованою |
| Показник відсутності ризику декларації | свідчить про відповідність усіх відомостей декларації відповідних баз даних, повна перевірка далі не проводиться |
Таким чином, якщо при проведенні контролю декларації суб’єкта декларування дійшли висновку щодо необхідності здійснення повної перевірки, то тільки у цьому разі буде братись до уваги надісланий до НАЗК лист із повідомленням про помилку у декларації із зазначенням, у чому саме полягає помилка і в якому розділі.
Отже, зважаючи на все вищевикладене, хочемо підкреслити, що потрібно бути максимально зосередженими та уважними при поданні декларації, аби уникнути перевірки НАЗК щодо вас.
