1 Далі за текстом — Закон № 1848.
2 Далі за текстом — Закон № 280.
3 Далі за текстом — Закон № 157.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради ОТГ4 вирішується питання про затвердження Положення про старосту.
4 Далі за текстом — рада ОТГ.
Ураховуючи те, що 09.02.17 р. був прийнятий Закон № 1848, яким було вдосконалено правове регулювання статусу старости села, селища, всі Положення про старосту, які були затверджені радами ОТГ до набрання ним чинності, мали бути приведені у відповідність до нього. Разом з цим більшість рад ОТГ залишили затверджені ними Положення про старосту у першій редакції.
Положення про старосту, які були затверджені радами ОТГ до набрання чинності Законом № 1848, мали бути приведені у відповідність до нього.
Визначення повноважень старости у Положенні про старосту
Положення про старосту має враховувати норми Закону № 157 та Закону № 280. Так, повноваження (права та обов’язки) старости визначені в ст. 541 Закону № 280, проте вони не є вичерпними. Рада ОТГ в Положенні про старосту може розширяти коло повноважень старости, але надані повноваження не повинні суперечити чинному законодавству.
Під час аналізу Положень про старосту, які затверджуються радами ОТГ, можна дійти висновку, що зазвичай на старосту покладаються додаткові повноваження, окрім тих, що визначені в ст. 541 Закону № 280.
Так, наприклад, ради ОТГ досить часто:
— уповноважують старосту села, селища на вчинення нотаріальних дій;
— покладають на старосту обов’язок забезпечувати прийняття від мешканців відповідних документів, їх передачу для виконання зазначених повноважень уповноваженим виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а також видачу належно оформлених документів мешканцям.
Також розповсюдженою є практика уповноваження старост на підписання довідок, які видаються мешканцям відповідної громади. Для цього ради ОТГ надають старості право використовувати у своїй діяльності гербову номерну печатку виконавчого комітету ради ОТГ або печатку для довідок.
В одному з Положень про старосту, затвердженому селищною радою ОТГ, до обов’язків старости віднесено: «Здійснювати моніторинг за дотриманням прав і законних інтересів жителів у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, реалізації права на працю, медичну допомогу; здійснювати контроль за дотриманням розпорядків роботи закладів культури, освіти, медицини на території сіл, що обслуговує. При виявленні будь-яких порушень вживає заходів щодо їх припинення та повідомляє голову для притягнення порушників до дисциплінарної та іншої відповідальності». Зазначені обов’язки, хоча і не співпадають, але є схожими за своєю сутністю до обов’язків інспектора праці.
У цій частині нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону № 280 передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та ОТГ належать здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством, та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
3 метою забезпечення реалізації зазначених повноважень ради ОТГ можуть прийняти наступні рішення:
— про створення структурного підрозділу, на який покладатиметься обов’язок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, визначити його чисельність та структуру;
— про введення посади (посад) з повноваженнями інспектора праці;
— про покладання обов’язків інспектора праці на одну (кілька) із існуючих посад (за умови можливості виконання інших повноважень без шкоди для виконання контрольних функцій).
Увага! Рішення про створення структурного підрозділу чи введення окремої (додаткової) посади приймається на сесії відповідної ради з дотримання вимог ст. 26 Закону № 280.
Відповідно до листа-роз’яснення Державної служби України з питань праці від 22.06.17 р. № 6827/1/4-ДП-17В ОТГ, які налічують до 20 000 жителів, за рішенням ради такої громади контрольні повноваження можуть покладати на уповноважену посадову особу, що повинна мати вищу юридичну або економічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого бакалавра або бакалавра.
Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування і до нього не висуваються вищенаведені кваліфікаційні вимоги. Отже, в Положенні про старосту не можна покладати на нього контрольні повноваження за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на виконання ст. 34 Закону № 280.
Призначення в.о. старости у разі дострокового припинення повноважень старости
Досить часто Положення про старосту, яке затверджується радами ОТГ, містить наступне положення: «У разі дострокового припинення повноважень старости ці повноваження здійснює виконувач обов’язків старости, якого призначає голова ради. Виконувач обов’язків старости здійснює його повноваження з моменту призначення на цю посаду і до моменту початку повноважень старости, обраного на позачергових (чергових) виборах відповідно до Закону «Про місцеві вибори».
Інші ради ОТГ використовують у Положенні наступне формулювання щодо призначення в.о. старости у разі дострокового припинення повноважень старости: «У разі звільнення з посади старости у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень, про що приймається відповідне рішення ради, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження старости здійснює тимчасово виконуючий обов’язки старости, за рішенням ради ОТГ. Тимчасово виконуючий обов’язки старости здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень старости і до моменту початку повноважень старости, обраного на позачергових виборах відповідно до закону або до дня відкриття першої сесії ради ОТГ, обраної на чергових (позачергових) місцевих виборах».
Проаналізуємо правомірність призначення виконувача обов’язків (в.о.) старости або тимчасового виконувача обов’язків (т.в.о.) старости у разі дострокового припинення повноважень старости.
Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Закону № 157 у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 280 у разі звільнення з посади сільського, селищного голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження сільського, селищного голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної ради.
Таким чином, покладення обов’язків старости до обрання його на перших виборах можливо лише на сільського, селищного голову відповідної територіальної громади або на секретаря відповідної сільської, селищної ради, який здійснював повноваження сільського, селищного голови до об’єднання у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень
Окрім цього, в ч. 3 Прикінцевих положень Закону № 157 йдеться про покладення обов’язків старости до обрання на перших виборах старости саме після проведення перших місцевих виборів до ради ОТГ. Дія цієї норми не поширюється на випадок дострокового припинення повноважень старости.
З’ясуємо, у яких випадках призначається т.в.о. за трудовим законодавством?
У листі Міністерства соціальної політики від 27.01.15 р. № 73/13/84-15 визначено, що у разі тимчасового замісництва, тобто виконання службових обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою потребою чи пов’язано з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, працівник призначається «тимчасовим виконувачем обов’язків».
Тимчасове виконання обов’язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству. Працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує. Рішення про призначення працівника «тимчасовим виконувачем обов’язків» ухвалюється безпосередньо на підприємстві. У випадку, коли згідно із посадовою (робочою) інструкцією працівник на час відсутності керівника має виконувати його функції, йому різниця в окладах не виплачується і саме цей працівник має призначатися «тимчасовим виконувачем обов’язків». Якщо ж ці функції не передбачені його посадовою (робочою) інструкцією, а працівник наказом (розпорядженням) по підприємству призначений «тимчасовим виконувачем обов’язків», то йому згідно з роз’ясненнями Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39 виплачується різниця в окладах.
У листі Міністерства юстиції України від 17.07.14 р. № 10878-0-26-14/10.3 зазначено, що призначення працівника виконуючим обов’язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку проводиться вищим органом управління.
Слід зазначити, що ані Закон № 280, ані інше профільне законодавство не містять такого поняття, як т.в.о. старости. Окрім того, законом визначено можливість призначення (в.о. старости) лише сільського, селищного голови або особи, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання — до обрання старости на перших виборах старости.
Крім іншого, ми вже говорили про те, що аналіз повноважень старости, які визначені ст. 541 Закону № 280, дозволяє дійти висновку, що вони мають специфічний характер та не можуть бути надані в повному обсязі іншій особі на час відсутності старости.
Рада ОТГ своїм рішенням або сільський, селищний, міський голова ОТГ своїм розпорядженням за законом не можуть призначати в.о. або т.в.о. старости у випадку дострокового припинення повноважень старости. Таким чином, викладення в Положенні про старосту пункту щодо призначення в.о. або т.в.о. старости у випадку дострокового припинення повноважень старости не відповідає чинному законодавству.
Нагадаємо, що виходом з цієї ситуації є визначення у складі виконавчого комітету ради ОТГ посадової особи, на яку буде покладено деякі функції старости до обрання старости на виборах. Ця особа фактично не буде старостою, а лише буде виконувати частину його обов’язків для забезпечення обслуговування округу, який залишився без старости, — до виборів старости.
Разом з цим тим радам ОТГ, які передбачили в Положенні про старосту можливість призначення т.в.о. старости у випадку дострокового припинення повноважень старости, рекомендуємо привести затверджене Положення у відповідність до закону та виключити з нього вищезазначений пункт.
