Порядок обрання лікаря та підписання декларації
З початком реформи охорони здоров’я в Україні на законодавчому рівні введені нові правила щодо надання такого виду медичної допомоги, як первинна медична допомога.
Відповідно до ст. 351 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Про основи законодавства з охорони здоров’я»1 первинна медична допомога — це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
1 Далі за текстом — Закон № 2801.
Надання первинної медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров’я та фізичні особи — підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку.
Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики — сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом.
Пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Як бачимо, нові положення законодавства надають кожному пацієнту можливість самостійно, на свій розсуд, обрати лікаря первинної медичної допомоги — сімейного лікаря, терапевта і педіатра. Причому обрати лікаря можливо з будь-якого закладу охорони здоров’я на території України (державного, комунального чи приватної власності) незалежно від місця проживання та місця реєстрації пацієнта. Потрібно лише, щоб такий заклад був підключений до електронної системи охорони здоров’я «Електронне здоров’я».
Водночас слід відзначити, що законодавством не передбачено право на вибір вузькопрофільного спеціаліста — лікаря вторинної медичної допомоги, оскільки поступово планується запровадження системи направлень — прийом лікаря вторинної ланки за направленням лікаря первинної ланки.
Cтаттею 352 Закону № 2801 передбачено, що вторинна медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається (пацієнтам, які звернулися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, та пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров’я; пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані).
Реалізувати своє право на вибір лікаря жителі громади мають змогу шляхом подання закладу охорони здоров’я або лікарю, який займається приватною медичною практикою, декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (ст. 9 Закону України від 19.10.2017 № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»2).
2 Далі за текстом — Закон № 2168.
Форма декларації та порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 503 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу»3.
3 Далі за текстом — Порядок.
Як зазначено у Порядку, декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу означає документ, що підтверджує волевиявлення пацієнта (його законного представника) про вибір лікаря, який надаватиме йому первинну медичну допомогу.
Декларація є документом, яким пацієнт повідомляє державу в особі Національної служби здоров’я України про вибір лікаря первинної медичної допомоги, і на підставі якого Національна служба здоров’я України буде перераховувати кошти за обслуговування пацієнта у закладі охорони здоров’я, в якому працює обраний ним лікар або фізичній особі — підприємцю, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Договір про медичне обслуговування населення, який є договором на користь третіх осіб — пацієнтів у частині надання їм медичних послуг та лікарських засобів надавачами медичних послуг, буде укладатись між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою — підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом, яким є Національна служба здоров’я України.
Механізм реалізації жителями права на вибір лікаря
Механізм реалізації жителями права на вибір лікаря розкриває розд. III Порядку.
Так, подати декларацію про вибір лікаря можливо двома засобами:
— самостійно через електронну систему охорони здоров’я;
— шляхом звернення до закладу охорони здоров’я.
У разі самостійного подання декларації через електронну систему охорони здоров’я пацієнт (його законний представник) має накласти на неї електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до закону. У такому випадку подавати декларації в паперовій формі не потрібно.
У разі безпосереднього звернення пацієнта для підписання декларації до уповноваженого на прийом декларацій представника закладу охорони здоров’я пацієнт надає:
| 1 | РНОКПП або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) |
| 2 | Один з документів, що посвідчують особу: |
| паспорт громадянина України | |
| тимчасове посвідчення громадянина України | |
| свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку) | |
| 2 | посвідку на постійне проживання в Україні |
| посвідчення біженця | |
| посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту | |
| 3 | Законний представник пацієнта додатково подає документи, що посвідчують його особу та повноваження законного представника (свідоцтво про народження, посвідчення) відповідно до законодавства) |
При виборі лікаря для дітей пам’ятаймо, що якщо дитині виповнилось чотирнадцять років і вона отримала паспорт, то за бажанням вона має право самостійно обрати лікаря та підписати з ним декларацію (ч. 2 ст. 284 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 38 Закону № 2801).
Уповноважений представник закладу заповнює декларацію в електронній формі, роздруковує її та надає пацієнту (його законному представнику), який після перевірки внесеної до неї інформації, підписує два примірники декларації та надає їх представнику закладу. Один примірник декларації видається пацієнту (його законному представнику), інший примірник залишається у закладі. Заклад надсилає декларацію у встановленому законодавством порядку до електронної системи охорони здоров’я.
Порядком установлено, що лікар не має права відмовити в підписанні декларації на підставі віку, статі, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання пацієнта, наявності в нього хронічного захворювання.
Але умовою підписання декларації лікарем є кількість пацієнтів, які вже підписали із ним декларації і яка не має перевищувати дві тисячі осіб або іншу кількість, встановлену відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, укладеного надавачем первинної медичної допомоги, у якому зазначений такий лікар.
Порядком передбачене право пацієнта, на випадок тимчасової відсутності лікаря, який ним був обраний, у зв’язку з відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють його тимчасову неможливість, на отримання медичних послуг первинної медичної допомоги в іншого лікаря того самого закладу охорони здоров’я без подання нової декларації. Але як на практиці буде реалізовуватись таке право, звернувши увагу на те, що лікар не має права згідно з Порядком обслуговувати більше двох тисяч пацієнтів, покаже час.
Пацієнту надано право змінити лікаря, який надає первинну медичну допомогу шляхом подання тому самому або іншому закладу нової декларації або відмовитись від лікаря без обрання нового лікаря шляхом подання заяви про припинення поданої ним декларації. При цьому зазначено, що у жодному разі припинення та призупинення дії декларації не є підставою для ненадання пацієнтам безперервної первинної медичної допомоги.
Увага! Не допускається одночасний вибір двох або більше лікарів, які надають первинну медичну допомогу.
Звісно, без медичної допомоги не повинен залишатись ніхто, бо ст. 49 Конституції України, яка гарантує кожному право на медичну допомогу, ще ніхто не відміняв. І непідписана декларація не має бути приводом для відмови в медичній допомозі.
Але чи буде така допомога (особам, які не підписали декларацій) вчасною та якісною — варто задуматись.
Зазначимо, що згідно з п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2168 фінансування закладів охорони здоров’я шляхом надання субвенцій з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам передбачено лише до 2019, після чого процес оплати державою послуг відбуватиметься тільки реорганізованим (перетвореним) у комунальні некомерційні підприємства закладам відповідно до укладених ними договорів про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України, яка фінансуватиме такі заклади за кількістю декларацій. Отже, розуміємо — підписання декларації поступовий, але невідворотній процес.
І наразі вже можна побачити у закладах охорони здоров’я таку картину — створюються дві черги на прийом до сімейного лікаря: одна — з пацієнтів, які підписали декларацію та записались на прийом дистанційно, друга – з пацієнтів, які декларацію ще не підписали, так звана «жива» черга. Лікар починає прийом за записом, і пацієнтам «живої» черги залишається тільки чекати. І чи встигнуть такі пацієнти в часові межі прийому лікаря – невідомо ані їм самим, ані лікарю.
