(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
23/24
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування
Червень , 2018/№ 6

Малі міста — велика культура

http://tinyurl.com/y2h2jzda
У травневому випуску ми вже розглядали питання збереження культурної спадщини крізь призму великих культурних подій. Тоді ми спробували коротко описати механізми привернення уваги до історичних об’єктів та пам’яток архітектури шляхом проведення на їх базі фестивалів, свят, інших масових заходів. У цій статті ми подивимось на деякі визначні події, що проходять у малих містах на історично-важливих локаціях, та з’ясуємо роль і внесок місцевого самоврядування у спільне культурне благо.

Не обов’язково бути великим містом-мільйонником або обласним центром, щоб проводити значні культурні події. Наша мальовнича країна надзвичайно багата на чарівні куточки, які гіпотетично мають надзвичайний туристичний і культурний потенціал. Для будь-якого туристичного центру потрібна відповідна інфраструктура — і це не є ні для кого секретом. Проте через нестачу коштів, а подекуди, і бажання такі місця залишаються занедбаними, а тому «живуть і розвиваються» лише в уяві ідеалістів.

Саме тому ми вимушені повторитись і знову наголосити, що місцеве самоврядування не може само опікуватись такими місцями і відповідними проектами. Подібні ініціативи повинні зароджуватись «знизу» — від самої громади. Саме пропозиції і допомога громадськості може дозволити місцевому самоврядуванню виступити лише як ефективний менеджер і розпорядник коштів. До того ж нестача коштів може компенсуватися співробітництвом із виконавчою владою України і місцевим бізнесом, який у теорії повинен бути зацікавленим у приверненні уваги до себе.

Таким чином, пропонуємо вашій увазі декілька прикладів такої ефективної співпраці.

З 8 по 10 червня 2018 року в місті Тульчині Вінницької області має проходити найбільший в Україні фестиваль опери під відкритим небом — «Тульчин Опера». Це вже 2-й Міжнародний оперний фестиваль у форматі open air, який проходить у легендарному «подільському Версалі» — Палаці Потоцьких.

Палац Потоцьких

Саме перед цим палацом буде розміщено сцену і «залу партеру» на 2000 глядацьких місць. Під відкритим небом для глядачів виступатимуть зірки із Європи, Америки та України: понад 30 солістів з Австрії, Німеччини, США та України, 300 оркестрантів, 50 танцюристів, 180 учасників хорових колективів. Крім цього, у концертній програмі візьмуть участь чотири всесвітньовідомі диригенти: Оксана Линів (Австрія — Україна), Тарас Криса (США), а також представники Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка Дмитро Морозов та Вікторія Рацюк.

Програма обіцяє бути дуже насиченою, і оскільки цей матеріал готується до друку до самого фестивалю, то його огляд ми спробуємо надати у наступних випусках. А отже, сьогодні ми поглянемо на іншу сторону України — на Схід.

З 25 по 27 травня 2018 року місто Тростянець, що у Сумській області, заполонила класична музика. Саме в ці дні там відбувався фестиваль «ЧАЙКОВСЬКИЙ FEST», конкурс молодих виконавців, а крім того, на різних майданчиках міста грали різні музичні колективи.

Саме тростянецький фестиваль є цікавим прикладом взаємодії всіх громадсько-політичних інститутів. Спочатку була «ідея», адже видатний композитор світового рівня, перлина світової музики Петро Ілліч Чайковський (до речі, українець за походженням) дуже багато часу проводив в Україні. Протягом 28 років, до самої смерті, композитор по кілька місяців жив і працював у своїх родичів та друзів в Україні. Перше знайомство зі своєю історичною батьківщиною відбулося саме в місті Тростянці. Тоді, у 1864 році, студент консерваторії Петро Чайковський уперше приїхав на канікули до міста Тростянця на запрошення свого друга князя Голіцина, там він написав свій перший симфонічний твір — увертюру до драми Островського «Гроза». Справді, визначне місце. І чому б цим не скористатися? Саме так і зародилася ідея проводити фестиваль імені Чайковського.

До речі, загалом понад 30 своїх творів Чайковський написав в Україні, серед яких дві симфонії (одну з них ще за його життя назвали «Українська»), опери «Євгеній Онєгін», «Черевички», «Орлеанська діва», «Мазепа», балет «Лебедине озеро». Тут виникли його романси на вірші Шевченка і знаменитий Перший фортепіанний концерт, в одній з мелодій якого звучить наспів лірників, а у фіналі Концерту — мелодія пісні «Вийди, вийди, Іванку».

Круглий двір

Отже, повертаючись до фестивалю, є ідея збереження історичних будівель, в яких жив і зупинявся композитор. Цьогорічний фестиваль не є першим, проте він продовжує розвиватися і дивувати.

Так, цього року, крім звичного формату фестивалю, було започатковано ще й фестиваль-конкурс молодих талантів. Участь у ньому могли брати не лише учні й студенти навчальних установ різних рівнів мистецької освіти і відомчого підпорядкування, а й викладачі закладів естетичного виховання і вишів. Вік конкурсантів від 14 до 30 років. Започаткувала цей новий Всеукраїнський фестиваль-конкурс Тростянецька міська рада за підтримки Міністерства культури України (у межах проекту Міністерства культури України «Малі міста — великі враження»), Сумської обласної державної адміністрації, громадської організації «Тростянецький клуб шанувальників творчості П. І. Чайковського».

Сам фестиваль проходив у палацово-парковому ансамблі маєтку Л. Є. Кеніга та князів Голіциних. Заходи під відкритим небом відбувалися в унікальній споруді, садибі-манежі під назвою «Круглий двір». Заснована у 1749 році — це найдавніша громадська споруда північно-східної частини України, яка збереглася до нашого часу та не має аналогів в українській архітектурі середини XVIII ст.

Тростянецька садиба Кеніга

Самі ж конкурсні прослуховування проходили у Тростянецькій садибі, яка має походження з початку XVIII ст., який уже з 1832 року переходить у власність князю Голіцину. Саме в цьому маєтку зупинявся П. І. Чайковський. Вже у 70-х роках ХІХ ст. маєток перебудовує й облаштовує під себе новий власник — Леопольд Кеніг. Цікавим є той факт, що раніше ми писали про відродження Шарівського палацу в Харківській області. Проте Шарівський замок також належав Кенігу, і це теж потенційно привабливий для культурних проектів взаємозв’язок.

Фестиваль минув успішно. І в цьому контексті цікавить регіональне співробітництво. У місті Тростянці до оцінки конкурсних заходів був залучений видатний композитор Мирослав Скорик, а колектив Харківського театру опери та балету закривав фестиваль надзвичайною постановкою опери Чайковського «Мазепа» — осучасненої та розкритої по-новому трагедії українського народу і бажання гетьмана врятувати державу. До речі, харківський «Мазепа» у постановці прекрасного режисера Армена Калояна вже «пройшов перевірку» у селищі Коломаку Харківської області минулого року, на святкуванні 330-річчя обрання Мазепи гетьманом. Тоді опера вдало пройшла своє бойове хрещення відкритим небом і незвичною для оперного театру публікою. Вже цього року вона звучала в місті Тростянці з тим же успіхом, а за два тижні прозвучить у місті Тульчині. Це знову доводить, що культурна взаємодія між регіонами дуже потрібна і надзвичайно корисна.

Таким чином, проведення значних культурних заходів у співробітництві державної влади, місцевого самоврядування і громадськості може давати значні результати. Адже яскравий фестиваль — це не тільки реноме вашого міста чи містечка. Це туристи, які наповнюють місцевий бюджет. Це привернення уваги і збереження пам’яток архітектури. Це розвиток культури.

Звісно, можна зазначити, що класична музика не є на сьогодні такою популярною, як хотілося б. Проте й у цьому плані місто Тростянець не перестає дивувати, адже з 10 по 12 серпня 2018 року буде проходити вже не фестиваль класичної музики, а свято рок-музики — «СХІД-РОК 2018».

Культура може бути рушієм розвитку громади. Культура може зробити громаду вдалою та успішною. Головне — не забувати про неї. І в цьому плані вселяє оптимізм проект Міністерства культури «Малі міста — великі враження». У тому числі завдяки такій підтримці стали можливими культурні проекти на основі історичних пам’яток, які мають надати поштовх для подальшого культурно-економічного розвитку територій у 8 малих містах України:

1) Тростянець — «Чайковський Fest»;

2) Чугуїв — Міжнародний Рєпінський пленер (відбудеться 15 липня — 5 серпня), де знаходиться будинок, в якому народився художник, і картинна галерея з оригінальними його роботами;

3) Гадяч — Фестиваль молодих сучасних театрів (відбудеться 14 — 15 вересня), у місті мати Лесі Українки створила український дитячий театр і писала п’єси для дітей;

4) Тульчин — «Леонтович арт квартал» (відбувався 15 квітня — 8 червня), із встановленням просторової інсталяції «Мелодія Щедрик». У цьому місті у свої останні роки творив композитор, він написав останню обробку «Щедрика», відому в усьому світі;

5) Славутич — Фестиваль кіно та урбаністики «86» (відбувався 9 — 13 травня), який пов’язаний з приверненням уваги до Чорнобильської катастрофи;

6) Острог — проект «Культурний барбакан» (проходитиме з 16 вересня), велике музично-історичне дійство — від бароко до року;

7) Вилков — Фестиваль «Дунайські гостини» (відбувався 1 — 3 червня), де був присутній етнічний компонент;

8) Шарівка на Харківщині — «Культурний хакатон», де на базі палацово-паркового комплексу «Садиба» та ландшафтного парку будуть відкриті нові туристичні маршрути.

Наостанок згадаємо таку байку. Під час Другої світової війни Вінстону Черчиллю дали на розгляд бюджет країни. Погортавши документ, він запитав:

— А де ж витрати на культуру?

— Так війна ж іде! Яка культура?

— Якщо немає культури, так навіщо ми тоді воюємо? — здивувався Черчилль.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
збереження культурної спадщини, малі міста, культурні заходи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті