Теми статей
Обрати теми

Особливості реєстрації місця проживання дітей

Кравченко Т., аналітик Видавничого будинку «Фактор», адвокат
Питання реєстрації місця проживання дітей є доволі актуальним для ОМС. До редакції надходить чимало запитань щодо того, як правильно зареєструвати місце проживання дитини на житловій площі батьків. Аби відповісти на них, звернемося до норм діючого законодавства.

Про обрання місця проживання неповнолітніми

Інститут реєстрації місця проживання тісно пов’язаний із цивільним, житловим та сімейним законодавством, тому при висвітленні цієї теми будемо виходити з норм, які визначають зміст понять «місце проживання» та «місце реєстрації», регулюють правові підстави реєстрації, права батьків на визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Цивільного кодексу України1 фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. В той же час ч. 3 ст. 29 ЦК визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

1 Далі за текстом — ЦК.

А от місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК). Положення ЦК щодо місця проживання дитини уточнюються Сімейним кодексом України2, норми якого передбачають обов’язок батьків виховувати та розвивати дитину, утримувати дитину до досягнення вісімнадцяти років (повноліття) і визначають, що місцем проживання дитини є не конкретна адреса, не конкретний населений пункт, а визначення особи, з якою має проживати дитина.

2 Далі за текстом — СК.

За правилами ст. 160 СК місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. У випадках, коли дитина досягла зазначеного віку, її місце проживання визначається за спільною згодою батьків і самої дитини. Дитина, яка досягла 14 років, самостійно визначає своє місце проживання, якщо батьки проживають окремо. З огляду на наведене, місце проживання дітей, які не досягли 10 років, може бути зареєстроване за місцем проживання їх батьків (усиновлювачів), опікунів; місцем проживання одного з батьків, з ким вони проживають за згодою другого з батьків або за рішенням суду чи органу опіки та піклування, договором щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дітей, у якому буде визначено, з ким із батьків будуть проживати діти. Місце проживання неповнолітніх у віці від 10 до 14 років може бути зареєстроване за місцем проживання їх батьків (усиновлювачів), опікунів; за місцем проживання одного з батьків, з ким вони проживають за спільною згодою батьків та самих дітей або за рішенням суду чи органу опіки та піклування, договором щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дітей, у якому буде визначено, з ким з батьків будуть проживати діти. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років можуть самостійно обирати місце проживання, але тільки з-поміж місць проживання їх батьків (усиновлювачів). Відповідно місце проживання неповнолітніх, починаючи з 14 років, може бути зареєстроване за місцем проживання їх батьків (усиновлювачів), опікунів/піклувальників; за місцем проживання одного з батьків, з ким вони проживають за вибором самих дітей.

Про проживання дитини окремо від батьків

Чи може бути місце проживання дитини зареєстроване у будинку, право власності на яке оформлено на її ім’я, але в якому батьки дитини не проживають та не зареєстровані? За загальним правилом, місцем проживання неповнолітніх дітей, за винятком неповнолітніх, поміщених у дитячі інтернатні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є місце проживання їх батьків або одного з них. Тож, навіть якщо дитина є власником будинку, квартири, батьки зможуть зареєструвати її місце проживання за адресою місця розташування житла тільки за умови власної реєстрації у ньому. По досягненню повноліття дитина вправі самостійно зареєструвати своє місце проживання у власному житлі.

Про дитину та непридатне для проживання житло

Чи є можливість зареєструвати місце проживання дитини за адресою місця проживання батьків, якщо житлове приміщення батьків не є жилим, знаходиться в зруйнованому чи аварійному стані, або батьки там тривалий час не проживають? Почнемо з визначення житла і його видів, що слід розуміти під аварійним, зруйнованим чи знищеним житлом, який правовий режим непридатного для проживання житла.

Стаття 4 Житлового кодексу Української РСР3 до житлових приміщень відносяться: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житловобудівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення), жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об’єднанням, підприємствам і організаціям. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. У розумінні ст. 3 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Тобто, правовою підставою для реєстрації місця проживання особи є її проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст. 379 ЦК). Тож реєстрація громадян може здійснюватись тільки у житлових приміщеннях, призначених та придатних для постійного або тимчасового проживання в них.

3 Далі за текстом — ЖК.

Увага! Діюче законодавство не має єдності у визначенні видів непридатного для проживання житла та його ознак. Законодавець дає різні визначення житла, непридатного для проживання: аварійне та ветхе житло, житло, яке не відповідає санітарним та технічним вимогам, проведення капітального ремонту в якому визнане неможливим чи недоцільним, зруйноване житло.

Житлове законодавство передбачає обстеження стану жилих будинків, з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, тільки державного і громадського житлового фонду, і взагалі не регулює відносини щодо порядку визнання непридатним для проживання приватного житла (ст. 7 ЖК, Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189). Попри ці недосконалості законодавства, посадовим особам, які здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання, необхідно виходити з того, що навіть виключення житлового будинку з житлового фонду в зв’язку із непридатністю для проживання, не тягне за собою автоматичного позбавлення особи права власності на таке житло. Тому відмовити у реєстрації місця проживання дітей разом із батьками внаслідок визнання житла непридатним для проживання орган реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання має право тільки у тому випадку, коли житловий будинок, квартира визнані у встановленому законодавством порядку непридатними для житла і право власності особи на таке житло припинено (будинок виключений із реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, знятий з інвентарізаційного обліку).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі