В ніч з 15 на 16 квітня Україна могла залишитися без пам’ятки архітектури — палацу Шидловських у Старому Мерчику.
Палац у Старому Мерчику. Фото Георгія Лукомського, 1914 рік. Джерело — istpravda.com.ua
Палац, побудований ще в кінці ХVIII сторіччя у дуже рідкісному для Слобожанщини стилі «французького класицизму», горів. Це, на жаль, доволі передбачувана ситуація, в якій опинилася будівля, адже останні роки палац був занедбаний і знаходився в аварійному стані. Але, якщо здається, що будівлю знищило полум’я, то це тільки половина правди. «Втрата» палацу почалася раніше, коли його законсервували. Саме байдужість і брак коштів стали на заваді відновлення пам’ятки.
Вже багато років декілька разів на рік деякі активісти люблять згадувати, що в селищі Бабаї на Харківщині руйнується дім, в якому довго перебував Григорій Сковорода, і що місцева влада нічого не робить для збереження будівлі. Хоча щодо архітектурної цінності цієї будівлі можна довго сперечатися і питання, чи варто її зберігати, є дискусійним.
Гасіння пожежі, джерело — sq.com.ua
Ще один сумний приклад — на Львівщині є селище Поморяни, відоме завдяки старовинному замку, який теж знаходиться в аварійному стані. 13 квітня повністю обвалилася найбільш аварійна частина Поморянського замку — стіна східного крила.
Сумно, проте є й добрі новини. Наприклад, у червні пройде вже другий фестиваль опери під відкритим небом у місті Тульчин Вінницької області. Ця одна з найяскравіших культурних подій року проходитиме на території палацово-паркового комплексу палацу Потоцьких. Саме така подія привертає увагу глядачів оперного фестивалю, партнерів та спонсорів до важливості збереження пам’ятки.
На Харківщині теж відбуваються зміни. Один із найвідоміших палаців, що зберігся, в Харківській області — Шарівський замок, має надію на нове життя. Так, завдяки зусиллям громадських активістів із громадської організації «Асоціація графіків-дизайнерів «4 Блок» планується реалізувати в Шарівці проект «Культурний хакатон». На реалізацію цього проекту вони отримали повну підтримку від Харківської обласної ради і Міністерства культури України.
Шарівський палац, джерело — uk.wikipedia.org
Ми вже писали про цей проект, що реалізується в Шарівці, а тепер є нові деталі. Програма проекту передбачає протягом квітня-вересня 2018 року формування бази креативних проектів і стартапів для їх реалізації на території Шарівського замку. А також паралельне з цим проведення культурних заходів для промоції палацово-паркового комплексу як території інтелектуального туризму. Так, за словами куратора проекту Олега Петровського, на першому етапі, у квітні — травні, планується виставка плакатів на тему збереження культурної спадщини як частини спільної екосистеми; майстер-клас європейських експертів з креативної економіки; мозковий штурм за п’ятьма темами.
Перший напрям — створення у замку музею із застосуванням новітніх форм, аби перетворити його на місце, яке притягує. Друга тема проектів — парк сучасної скульптури, щоб наповнити його новими об’єктами. Куратором проекту буде відомий харківський художник Роман Мінін. Наступне — створення якісної інфраструктури на території палацу і перетворення комплексу на центр культурного туризму. Втілюватиметься також блок, пов’язаний із творчістю: створюватимуться художні майстерні, що збиратимуть митців і небайдужих до мистецтва людей для втілення своїх ідей.
Серед вже запланованих заходів художники і дизайнери влітку мають намір провести декілька фестивалів, майстер-класів та театральних шоу. Серед майбутніх заходів: майстер-класи зі скульптури та кераміки, гастрономічний фестиваль, виставка плакатів графіків-дизайнерів та концерт живої музики. Це все повинно привернути увагу туристів та небайдужої публіки до проблеми ревіталізації палацу.
23 червня, наприклад, відбудеться музичний фестиваль під відкритим небом. Ураховуючи, що в Шарівці поки немає необхідної туристичної інфраструктури, організатори планують побудувати тимчасову кемпінг-зону з душовими кабінками та фуд-зоною.
У подальшому, на думку організаторів хакатону, замково-парковий комплекс «Садиба» має перетворитися на конкурентоспроможний культурно-туристичний комплекс. Мають бути розроблені туристичні маршрути, побудовані культурно-освітні та рекреаційні локації для проведення тематичних заходів, що сприятиме збільшенню кількості туристів та покращенню туристичної привабливості об’єктів історико-культурної спадщини Шарівки.
Проте, як вже було зазначено, цей проект дає надію на збереження пам’ятки архітектури саме завдяки поєднанню зусиль активістів, центрального уряду України та обласної ради. Таким чином, є певна гарантія на бюджетну підтримку. Але як бути органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться подібні знакові місця, пам’ятки тощо за умови обмеженості в використанні бюджетних коштів? Як зберегти свою культурну спадщину?
Відповідь дуже проста. Якщо немає власних коштів, то потрібно шукати їх у «донорів». 2018 рік оголошено в Європейському Союзі роком культурної спадщини, тому різними програмами ЄС передбачені тематичні проекти, наприклад, бюджет проекту «Креативна Європа» складає 1,46 млрд євро на втілення проектів з питань збереження, підтримки культурної спадщини та обміном досвіду з цієї тематики до 2020 року. Цього року нашими європейськими партнерами планується виділення понад 32,5 мільйони євро для направлення на різноманітні грантові проекти в Україні.
Окрім програм ЄС, є й інші проекти. Програма розвитку ООН, ЮНЕСКО, фонди при посольствах різних держав, у тому числі європейських. Так, Британська рада підтримує різноманітні театральні проекти. А у Лисичанську комплекс споруд міста, що був побудований бельгійцями у ХIХ сторіччі, потрапив до п’ятірки номінантів конкурсу, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії. А отже, можна сподіватися на те, що будуть виділені кошти на підтримку та захист будівель, що руйнуються.
Тому достатньо просто пошукати. Головне — це бажання та наполегливість. Якщо ж ваша громада ніколи не працювала з грантами, то це не буде перешкодою. Завжди цінується співпраця влади та громадськості. Саме тому ОМС повинні активно шукати підтримку у громадських організацій, які мають досвід реалізації культурних проектів. Завдяки подібному симбіозу можна вирішити багато питань та зберегти для нащадків спадщину.
Якщо ж на території вашої громади немає пам’яток, то це не є перешкодою. Навпаки, ви не шукатимете гігантські кошти на збереження та підтримку пам’яток, а зможете сконцентрувати увагу на програмах обміном досвідом або ж на формуванні в вашій мальовничій місцевості нових культурно-інфраструктурних проектів — фестивалів, історичних реконструкцій, парків, клубів тощо.
Слід також наголосити на тому, що не тільки ОМС повинні бути зацікавлені в співробітництві з громадянським суспільством, але й навпаки. Проте, якщо в вашій місцевості громадських організацій бракує, то саме ОМС повинні виступити своєрідним ініціатором змін. Саме підвищуючи інтерес населення до актуальних культурних питань громади, ОМС зможуть спонукати об’єднуватись громадян для подальшої співпраці як з місцевим самоврядуванням, так і з відповідними організаціями України та Європи. Існує багато програм обміну досвідом, а тому ваші активісти зможуть не тільки привезти певних експертів з важливим досвідом, але й самі побачити, як реалізуються проекти збереження спадщини в Польщі, Італії чи Бельгії.
Тому пропонуємо вам декілька практичних порад щодо співробітництва із «донорами»:
— «донори», оцінюючи проект, завжди роблять акцент на співробітництві громади/громадських активістів з ОМС;
— проект потрібен бути цікавий і мати тривалий ефект, який можна оцінити або вимірювати;
— проект повинен приносити користь не тільки вам, але й донору — саме тому вітаються проекти співробітництва, транскордонної взаємодії тощо;
— завжди підтримується власний внесок, а тому ОМС повинен все-таки знаходити власні кошти на підтримку культури;
— шукайте підтримку зі сторони обласної влади (як обласних адміністрацій, так і обласних рад);
— не бійтеся звертатися до Міністерства культури — з кожним новим роком вони адмініструють все більше культурних проектів.
Звісно, бажано з кожним роком формувати фінансовий резерв на підтримку власної культури, але поки це важко, особливо малим громадам. Тому гранти — це не панацея, жоден партнер не буде вічно вас фінансувати і підтримувати.
Ви повинні навчитися заробляти гроші самостійно. Але поки що не обов’язково завжди мати великий бюджет, щоб зберегти спадок. Бажання шукати шляхи, стимулювати громадськість, налагоджувати зв’язки з партнерами, зацікавлювати місцевий бізнес — усі ці якості можна розвинути. Саме тому фінанси можна залучити «ззовні», але головне, що треба подолати, — це байдужість.
На жаль, із кожним роком пам’яток все зменшується. Ми не можемо сказати, що прикрий випадок у Старому Мерчику був останнім. Проте, якщо ми не будемо докладати усіх зусиль зі збереження культурної спадщини, то ми втратимо свою ідентичність і свою історію. І що ж тоді розкажуть про нас нащадки?
