Теми статей
Обрати теми

Несплата аліментів: про наслідки

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
В цій статті ми завершимо огляд Закону України від 03.07.2018 № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»1, який частково вже розглянули в двох попередніх номерах нашого видання. Я вже говорила про те, що цей законодавчий акт має бути цікавий ОМС не лише як суб’єктам, які наділені певними повноваженнями (а відповідно вони мають керуватися у своїй роботі нормами чинного законодавства), а й як органам, які можуть доносити інформацію до населення, що мешкає на території тієї чи іншої територіальної громади. На жаль, станом на сьогодні в нашій державі налічується багато боржників зі сплати аліментів (є такі, напевно, і у вас), а тому не буде для вас зайвим оволодіти інформацію в частині наслідків, що настають для таких громадян, якщо вже вони потрапили у коло неплатників.

1 Далі за текстом — Закон № 2475.

Нагадаю, що в попередніх номерах нашого видання, під час розгляду Закону № 2475, увагу було акцентовано на змінах, які вказаним законодавчим актом було внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення2, Сімейного кодексу України, законів України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» та від 14.07.2015 № 595-VIII «Про місцеві вибори». Сьогодні ж поговоримо про інші законодавчі акти, які також зазнали змін. Забігаючи наперед, зазначу, що ці зміни, в більшості своїй, стосуються таких собі обмежень для боржників зі сплати аліментів. В той же час вони мають бути цікаві ОМС, оскільки частина з них безпосередньо пов’язана з тими повноваженнями, які закріплені за виконавчими органами рад. Отже, продовжимо.

2 Далі за текстом — КпАП.

Зміни до Закону України «Про дорожній рух»

Слід зазначити, що законодавець, прийнявши Закон № 2475, передбачив певні обмеження для власників транспортних засобів — боржників (в тому числі зі сплати аліментів). В чому вони полягають? Відтепер, якщо боржник (який внесений до Єдиного реєстру боржників) забажає здійснити перереєстрацію, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження, територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України відмовлять йому у вчиненні реєстраційної дії. Більше того, передбачається, що про таке звернення ці органи мають не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення в ст. 34 згаданого законодавчого акта.

Зміни до Закону України «Про нотаріат»

Наступний законодавчий акт, який зазнав змін, це Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат»3. Так, зокрема, ст. 8 вказаного Закону було доповнено новою частиною, яка передбачає, що надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження»4, інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотаріальної таємниці.

3 Далі за текстом — Закон № 3425.

4 Далі за текстом — Закон № 1404.

Абзацом першим ч. 3 ст. 9 Закону № 1404 визначено, що державні органи, ОМС, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Крім іншого, відтепер передбачається, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення в новому п. 81 ст. 49 Закону № 3425.

Зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»

Для загального інформування незайвим буде знати й про те, що ст. 6 Закону України від 21.01.1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» з прийняттям Закону № 2475 було доповнено частиною шостою. Відтепер передбачається, що у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 184 КпАП, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність»

Не оминув своєю увагою Закон № 2475 і Закон України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність». Майте на увазі, що тепер у разі відкриття або закриття рахунку фізичної особи банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.

У разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Увага! Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством юстиції України. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення у ст. 621 зазначеного Закону.

Інші зміни до Закону № 1404

Вище ми вже частково торкнулися змін, які були внесені в Закон № 1404, зокрема, в тій їх частині, яка стосується додаткових обов’язків, які покладаються на ОМС при здійсненні ними владних управлінських функцій. Але це не всі зміни...

Окрім іншого, ст. 8 Закону № 1404 було доповнено новою частиною п’ятою, положеннями якої визначено, що автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Також, повертаючись до питання відкриття (закриття) рахунків, слід враховувати, що на банки покладено додаткові обов’язки. Відтепер банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

В свою чергу, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному ст. 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Тепер декілька слів про повноваження ОМС в частині реєстрації речових прав на нерухоме майно. Державних реєстраторів відтепер зобов’язано надавати в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом № 1404, інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю (п. 91 ч. 3 ст. 10 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV). Зокрема, про це вже згадувалося вище, коли ми говорили про оновлену ч. 3 ст. 9 Закону № 1404 (ср. ).

Також відтепер передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. Відповідні зміни було закріплено в п. 12 ч. 1 ст. 24 згаданого законодавчого акта.

Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

Не забуваймо, що ОМС також можуть здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Тому доречно буде зазначити, що в Закон України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»5 також були внесені відповідні зміни, орієнтовані на застосування певних заходів до неплатників аліментів.

5 Далі за текстом — Закон № 755.

Отже, державного реєстратора також відтепер зобов’язано надавати в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом № 1404, інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю (п. 61 ч. 2 ст. 6 Закону № 755).

Крім іншого (як і у випадку з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно), передбачається, що державний реєстратор відмовляє у реєстрації, якщо заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки. Відповідне положення віднайшло своє закріплення в новому п. 31 ч. 1 ст. 28 Закону № 755.

Наостанок...

Як бачите, Закон № 2475 зачепив цілу низку законодавчих актів, які регулюють більшу частину відносин, що виникають у нашому повсякденному житті: починаючи від реєстрації речових прав на нерухоме майно і завершуючи виїздом за кордон. Крім іншого, ним були охоплені й інші права громадян, які виникають (можуть виникнути) у разі набуття особою певного статусу (про них ми говорили в попередніх номерах нашого видання, коли згадували про кандидатів у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови тощо).

Так, зокрема, у пояснювальній записці до ще проекту Закону № 2475 зазначалось: «враховуючи те, що високопосадовці, народні депутати та депутати місцевих рад мають відповідати підвищеним вимогам щодо їх моральних якостей, бути прикладом для інших громадян, зокрема, у питаннях виховання та утримання дітей, вважаємо за необхідне допускати до зайняття посад та участі у виборах лише тих осіб, які належним чином виконують обов’язки по утриманню своїх дітей».

Тож відтепер громадянин (який внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів) має розуміти наслідки, які на нього чекають, якщо він звернеться до нотаріуса, державного реєстратора тощо. Ви, як представники ОМС, у свою чергу, повинні вміти надати кваліфіковану консультацію такому громадянину: з яких підстав йому, наприклад, відмовлено в здійсненні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та якою саме нормою законодавства передбачена така відмова.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі