Коротко про головне
Як ми й анонсували, мова йтиме про належність і допустимість доказів у справі. Адже якщо доказ не відповідатиме цим двом критеріям, то матиме місце такий негативний наслідок, як неприйняття цього доказу судом. Саме про це — два рішення ВС, які ми далі розглянемо.
Забігаючи наперед, зауважимо: як у першому, так і в другому рішенні ВС не прийняв докази до розгляду саме через неналежність та недопустимість відповідно.
У першому рішенні мова йде про те, в якому випадку доказ надіслання позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам буде належним.
У другому ж рішенні поговоримо про неправильно засвідчені копії документів як підставу для скасування попередніх судових рішень у справі через їх недопустимість.
Рішення ВС № 1
Правовий висновок ВС із цього рішення стане вам у пригоді, коли ОМС як суб’єкт владних повноважень надсилатиме позовну заяву іншим учасникам справи засобами поштового зв’язку.
Більше того, ви дізнаєтесь, як потрібно направляти позовну заяву із відповідними додатками поштою, аби в майбутньому такий доказ був належним та суд прийняв його до розгляду.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Разом із тим предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
ВС, розглядаючи справу, пояснив, що суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів (ч. 2 ст. 161 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що внутрішні поштові відправлення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю, як визначено Правилами надання послуг поштового зв’язку, затвердженими постановою КМУ від 05.03.2009 № 2701.
1 Далі за текстом — Правила.
Відповідно до ч. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто для інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю, опис вкладення не передбачений.
Таким чином, з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю.
Із системного аналізу норм зазначених Правил суд робить висновок, що КМУ визначив в окремі категорії поштових відправлень рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.
Отже, враховуючи, що з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю, ВС робить висновок про невідповідність приписам чинного законодавства рішень судів попередніх інстанцій щодо витребування у позивача опису вкладення з підписом працівника поштового зв’язку, оскільки цього не вимагає ч. 2 ст. 161 КАС України.
Таким чином, щодо належного виконання ч. 2 ст. 161 КАС України ВС зазначив, що належним доказом надіслання суб’єктом владних повноважень позовної заяви з додатками іншим учасникам справи є квитанція або касовий чек, в якому зазначено:
— найменування оператора та об’єкта поштового зв’язку, які надають послуги;
— дату;
— вид послуги;
— її вартість.
Отже, ВС установив порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, за якими суб’єкт владних повноважень був зобов’язаний надати опис вкладення, а тому рішення судів попередніх інстанцій скасував, відправив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Більш детально із цим рішенням ви можете ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за критерієм пошуку — номером справи — 820/1186/17.
Рішення ВС № 2
Друге рішення суду стосується неправильно засвідчених копій документів, внаслідок чого суд визнав їх як недопустимі докази у справі.
ВС звернув увагу, що надана стороною до матеріалів справи копія договору є недопустимим доказом.
Однак задовго до рішення ВС суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачами не зазначається, в чому відмінність між умовами укладеного ними договору та копією, яка була надана. Оскільки невідповідність наданої копії договору її оригіналу відповідачами не спростована, суд апеляційної інстанції вирішив, що сторона надала належний та допустимий доказ.
Проте ВС не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Слід мати на увазі, що аналогічне визначення доказів міститься і в КАС України, і в ЦПК України.
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами (крім електронного доказу) є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Зауважимо, що ВС у своєму рішенні посилається на порядок такого засвідчення, який міститься у п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Нагадаємо, що ВС посилався саме на положення зазначеного вище Національного стандарту, оскільки рішення суд виносив до того, як чинні КАС України, ЦПК України та ГПК України вступили в дію.
Разом із тим чинний ГПК України вже містить положення щодо засвідчення копій документів. Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Звертаємо також увагу, що абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України та абз. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України містить аналогічну норму щодо засвідчення копії документів.
Всупереч зазначеним вимогам законодавства, місцевий суд прийняв рішення за відсутності в матеріалах справи саме належним чином засвідчених письмових доказів.
Обґрунтування суду апеляційної інстанції щодо прийняття до справи таких документів у такому вигляді ВС не може прийняти, оскільки такі документи не є допустимими доказами.
З огляду на це дамо визначення допустимості доказів, яке міститься у ст. 77 ГПК України (ср. ).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
До цього ВС зазначає, що допустимість доказів означає: у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Таким чином, невстановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи на підставі допустимих доказів унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Отже, зважаючи на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.
ВС виніс рішення, відповідно до якого постанова апеляційної інстанції та рішення місцевого суду підлягають скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи, прав і обов’язків сторін і, залежно від установленого та відповідно до чинного законодавства, прийняти відповідне рішення.
Більш детально з цим рішенням ви можете ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за критерієм пошуку — номером справи — 904/8549/17.
Таким чином, ми навели це судове рішення, оскільки воно наочно демонструє приклад того, що всі деталі мають значення у справі. Тільки уявіть собі, помилка у засвідченні копії документа повернула хід справи у протилежному напрямку. Закликаємо вас бути дуже уважними та скрупульозними у своїй роботі, аби не довелося стикатись із негативними наслідками.
