Теми статей
Обрати теми

Клопотання до ОМС: дотримуємося вимог земельного законодавства

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
Нагадаю, що ще в червні цього року набрав чинності новий Порядок підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2018 № 1241. Він «прийшов» на заміну попередньому Порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства, затвердженому наказом Мінагрополітики від 27.08.2014 № 317. Слід одразу зазначити, що по суті згадані нормативно-правові акти мало чим відрізняються один від одного. У той же час певних змін все ж таки новий Порядок № 124 притерпів: пов’язано це було в першу чергу із зміною повноважень контролюючих органів у сфері земельних відносин. Тож розглянемо, що тепер змінилося, а також пригадаємо ті положення, які залишаються майже незмінними ще з минулих років.

1 Далі за текстом — Порядок № 124.

Одразу зазначу, що Порядок № 124 було затверджено на виконання п.п. «а» ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 144, ст. 187 та 188 Земельного кодексу України2, пп. «б» ч. 1 ст. 6, ст. 10 Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель»3.

2 Далі за текстом — ЗК.

3 Далі за текстом — Закон № 963.

Нагадаю: ч. 1 ст. 144 ЗК (Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства) визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У той же час ч. 2 ст. 144 ЗК передбачено, що у разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або ОМС з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Тобто припинення права користування земельною ділянкою є одним із заходів забезпечення дотримання вимог земельного законодавства, на забезпечення якого, власне, і орієнтовано Порядок № 124.

Майте на увазі, що рішення органу виконавчої влади або ОМС про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Одразу окреслю, що клопотання про припинення права користування земельною ділянкою — це лише один із видів клопотань, які можуть бути подані до ОМС контролюючими органами. Про це пізніше. А поки що слід сказати, що саму процедуру підготовки та внесення до органів виконавчої влади або ОМС клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства визначено у Порядку № 124.

У ньому, до речі, закріплено, що клопотання — це письмове звернення до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення дотримання вимог земельного законодавства.

А тепер повернемося до питання розмежування повноважень між контролюючими органами, які можуть подавати такі клопотання. На початку цієї статті мною було анонсовано, що однією з підстав оновлення попереднього порядку стало перезавантаження системи органів, які здійснюють державний контроль у сфері земельних відносин. Так, зокрема, ті контролюючі повноваження, які раніше здійснювала Державна інспекція сільського господарства України, були передані Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру4.

4 Далі за текстом — Держгеокадастр.

Але до цього моменту постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (нею, власне, було започатковано ліквідацію Державної інспекції сільського господарства України) було здійснено покладення функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів спочатку на Державну екологічну інспекцію України. І лише згодом з прийняттям постанови КМУ від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в абз. 8 п. 2 слова «Державну екологічну інспекцію» було замінено словами «Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру». Крім іншого, цією ж постановою було розширено сферу здійснення державного контролю Держгеокадастром шляхом, зокрема, внесення відповідної зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру». Так, зокрема (окрім інших), було внесено зміни до п. 3 вказаного Положення (визначає основні завдання Держгеокадастру), в якому регламентовано, що основними завданнями Держгеокадастру (у тому числі) є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Як розумієте, із завдань випливають відповідні повноваження Держгеокадастру. Не будемо всі їх перераховувати, оскільки це тема іншої статті. Основна мета, яку я ставила, наводячи інформацію в цьому абзаці, — це донести інформацію про передачу повноважень від одного органу іншому. До речі, ЗК й понині поки що оперує положеннями із посиланням на представників «старих» органів. Стаття 144 ЗК яскравий тому приклад, в якій згадується про державного інспектора сільського господарства.

Йдемо далі та повертаємося безпосередньо до Порядку № 124. Отже, в ньому конкретизовано, що:

— від імені Держгеокадастру та її територіальних органів5 вносити клопотання до органів виконавчої влади або ОМС мають право Головний державний інспектор України у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та його заступники, головні державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники;

5 Далі за текстом — спеціально уповноважені органи.

— від імені Державної екологічної інспекції України вносити клопотання до органів виконавчої влади або ОМС мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища6.

6 Далі за текстом — державні інспектори.

Раніше, нагадаю, відповідно до попереднього Порядку право вносити клопотання було закріплено лише за представниками Державної інспекції сільського господарства.

Дещо змінилося і коло суб’єктів, на яких розповсюджується Порядок № 124. Відтепер зазначається, що його вимоги поширюються на:

— державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель спеціально уповноважених органів — у частині дотримання ними встановленого порядку підготовки та внесення (вручення, надсилання) клопотань, забезпечення їх обліку та контролю за виконанням вимог, зазначених у клопотаннях;

— державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища в частині внесення клопотань про припинення права користування земельними ділянками в порядку ч. 2 ст. 144 ЗК;

— органи виконавчої влади, ОМС — у частині розгляду і виконання вимог клопотань, внесених спеціально уповноваженими органами, приведення власних рішень у відповідність до вимог чинного законодавства, вжиття згідно із законом заходів для припинення порушень земельного законодавства.

Далі слід вказати, що підстави для внесення клопотання залишилися незмінними, тобто передбачається, що клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства7 (форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку) вноситься до органів виконавчої влади або ОМС у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства. При цьому уточнено, що клопотання вносяться з питань, визначених п. «б» ч. 1 ст. 6 Закону № 963 (ср. ).

7 Далі за текстом — клопотання.

Такими, зокрема, є клопотання щодо:

— приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

— обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України;

— припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

— припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Слід також вказати, що спосіб оформлення та механізм внесення клопотань залишилися незмінними. Як і раніше, передбачається, що воно має бути оформлене на бланку відповідного спеціально уповноваженого органу у двох примірниках.

Увага! Спосіб внесення клопотання визначає спеціально уповноважений орган, який оформив клопотання: воно може бути надіслано як поштою, так і вручено під підпис.

Пам’ятайте, що у разі вручення клопотання під підпис уповноваженій посадовій особі ОМС особа, яка отримала клопотання, має зазначити на другому його примірнику свої посаду, прізвище, ім’я та по батькові, дату та час отримання та засвідчити це своїм підписом.

Увага! Якщо уповноважений на приймання поштової кореспонденції представник ОМС відмовляється отримати клопотання, державний інспектор спеціально уповноваженого органу, який його вручає, робить про це відповідну відмітку на другому примірнику клопотання і засвідчує це своїм підписом. Клопотання у таких випадках надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тепер декілька слів про строки внесення клопотань. Як і раніше, передбачається, що:

— у разі необхідності приведення у відповідність до законодавства рішень, прийнятих, зокрема, ОМС з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель — клопотання вноситься протягом п’яти робочих днів із дня виявлення порушення;

— в інших випадках (йдеться про інші підстави, визначені п. «б» ч. 1 ст. 6 Закону № 963) — клопотання до ОМС вносяться протягом тридцяти днів із дня виявлення правопорушення.

Щодо контролю за виконанням клопотань: у цій частині відбулися незначні зміни, пов’язані з передачею повноважень у сфері здійснення контролю за дотриманням вимог земельного законодавства. Так, відтепер передбачається, що контроль за своєчасним розглядом та повнотою виконання вимог, зазначених у клопотаннях, забезпечується відповідними структурними підрозділами спеціально уповноважених органів, які виявили порушення та оформили клопотання.

Ну і нарешті, майте на увазі! Якщо ОМС відмовиться виконати вимоги, зазначені у клопотанні, чи відповідним спеціально уповноваженим органом не буде отримано від ОМС протягом тридцяти днів (із дати отримання клопотання) письмового повідомлення про результати розгляду клопотання такий спеціально уповноважений орган (що вніс клопотання) направить копію клопотання та матеріали, які засвідчують факт порушення земельного законодавства, до відповідного органу прокуратури для вжиття заходів згідно з вимогами законодавства.

Крім того, п. 3 Порядку № 124 передбачено, що у разі наявності в діях посадових осіб ОМС ознак корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення в частині невиконання або часткового виконання вимог клопотання щодо необхідності приведення у відповідність до вимог земельного законодавства прийнятих ОМС рішень державний інспектор письмово інформує про це керівника спеціально уповноваженого органу, в якому він працює.

Увага! Про вчинення особою дій, які містять ознаки корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, спеціально уповноважений орган письмово повідомляє відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

У повідомленні до відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції керівник спеціально уповноваженого органу зазначає посаду, прізвище, ім’я, по батькові особи, в діях якої містяться ознаки корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення при прийнятті ОМС рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, а також додає (за наявності) письмове обґрунтування відповідного органу про причини відмови виконання вимог, зазначених у клопотанні.

Власне і все... Основне, що хотілося до вас донести — так це нагадати про існування такого документа, як Порядок № 124 та націлити вас на дотримання його вимог.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі