Про кошти
Відповідно до ст. 30 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» до власних повноважень органів місцевого самоврядування у галузі житлово-комунального господарства відноситься, зокрема, надання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті, сприяння створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). Саме таке визначення капітального ремонту було наведено у листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 № 7/7-401.
Поговоримо про фінансування за кошти місцевого бюджету капітального ремонту житлового фонду. До видатків, які можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на реалізацію програм розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, у тому числі в частині реконструкції та ремонту житлових будинків. Саме про це йдеться у п. 5 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України1.
1 Далі за текстом — БК.
Одночасно видатки на проведення капітального ремонту є складовою видатків, пов’язаних з утриманням бюджетних установ та закладів. Планування таких видатків повинно здійснюватися за кодами програмної класифікації, яка затверджена наказом Мінфіну від 20.09.2017 № 793 «Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів», з урахуванням функціонального призначення установи.
З урахуванням положень зазначених нормативно-правових актів за рахунок коштів місцевого бюджету може здійснюватись капітальний ремонт житлових будинків, у тому числі покрівель.
В нашому випадку обласна рада може передати субвенцію районному бюджету на капітальний ремонт покрівель у сумі, визначеній рішенням обласної ради.
Звідси є два варіанти розвитку подій:
| перший | районна рада як отримувач субвенції передає ці кошти своєму комунальному підприємству для проведення робіт по капітальному ремонту покрівель житлових будинків. Примітка. Комунальне підприємство може отримувати кошти за наявності цільової програми, затвердженої відповідною місцевою радою згідно з п. 21 ч. 1 ст. 91 БК, в якій визначено перелік заходів, що реалізовуватимуться в рамках програми, порядок та умови оплати видатків. Зазначене і необхідно враховувати при плануванні та фінансуванні видатків. Використання коштів комунальним підприємством як одержувачем бюджетних коштів здійснюють згідно із затвердженим планом використання бюджетних коштів та КЕКВ (для поточних видатків) залежно від їх економічної суті. |
| другий | районна рада як отримувач субвенції передає ці кошти як субвенцію до селищного бюджету для проведення робіт з капітального ремонту покрівель житлових будинків. У свою чергу, селищна рада (її виконавчий орган, якщо його створено) як власник житлових будинків, що перебувають у комунальній власності, виступає замовником робіт з капітального ремонту (укладає договір, виготовляє проектно-кошторисну документацію та проводить її експертизу, здійснює технічний нагляд). Примітка. У цьому випадку селищній раді доцільно додатково отримати письмову згоду балансоутримувача будинків (тобто комунального підприємства) на проведення робіт з капітального ремонту. Передача субвенції від районної до селищної ради має здійснюватись з урахуванням вимог ст. 93 БК. Тобто місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту відповідному місцевому бюджету. Така передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладеного договору. Також бажано, щоб у районній програмі у сфері житлово-комунального господарства, спрямованій на його розвиток та реформування, або схожій програмі були конкретно прописані житлові будинки, покрівля яких потребує капітального ремонту та які розташовані на території селищної ради. Крім того, в рішенні обласної ради, яка виділила кошти на капітальний ремонт покрівлі житлових будинків, у відповідному додатку також має бути зазначено про трансферт районному бюджету для проведення капітального ремонту покрівлі житлових будинків, розташованих на території відповідної селищної ради та/або в обласній програмі також це має бути прописано. |
Увага! Для передачі субвенції у даному випадку застосовують код ТПКВКМБ/ТКВКБМС 8800 «Інші субвенції», для здійснення видатків в обох випадках – код ТПКВКМБ/ТКВКБМС 6021 «Капітальний ремонт житлового фонду».
Окремо скажемо про необхідність мати проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт:
У спільному листі Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України та Державного комітету України з будівництва та архітектури України від 24.02.2005 № 7/8-134|4/3-260 «Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення» компетентні органи наголошували, що потрібно розробляти та затверджувати проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт. Адже вона є складовою робочого проекту з капітального ремонту, що складається для об’єктів житла, соціальної сфери і комунального призначення з наступних розділів:
— загальна пояснювальна записка;
— архітектурно-будівельні рішення;
— технологічні рішення (за необхідності);
— рішення з інженерного обладнання;
— проект організації капітального ремонту;
— кошторисна документація.
До речі, наявність проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт — пряма вимога ст. 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність».
Про публічні закупівлі
Варто почати з предмету закупівлі, яким є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Саме таке визначення предмету закупівлі надає п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі»2.
2 Далі за текстом — Закон № 922.
Нагадаємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 4543.
3 Далі за текстом — Порядок № 454.
Капітальний ремонт відноситься до робіт відповідно до вимог Закону № 922:
<...> роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. <...>
У своєму листі від 25.11.2016 р. № 3302-01/38216-064 та від 14.09.2016 р. № 31-05230-18-10/26222 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначало про визначення предмета закупівлі робіт, спрямування коштів місцевого бюджету на капітальний ремонт житлового фонду. Рекомендуємо ознайомитись із змістом зазначених листів.
4 Далі за текстом — Лист.
У Листі компетентний орган наголосив:
<...> Згідно з розділом III «Визначення предмета закупівлі робіт» Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 (далі — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженим наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. <...>
Тобто визначення предмета закупівлі робіт замовники здійснюють за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (ср. ).
Йдемо далі.
Усі публічні закупівлі можна умовно поділити на «післяпорогові» — це випадок, коли очікувана вартість предмета закупівлі більше порогів, встановлених Законом № 922, та «допорогові» — для випадків, якщо очікувана вартість предмета закупівлі менше таких порогів, які також встановлені Законом № 922.
Нагадаємо: абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 встановлені вартісні межі (пороги) в частині проведення процедур закупівель для замовників-бюджетників.
Так, Законом № 922 визначено, що якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн., замовнику треба здійснювати публічні закупівлі. Тобто, якщо вартість робіт дорівнює або перевищує поріг у 1,5 млн грн., треба користуватись Prozorro (післяпорогова закупівля).
Одночасно треба враховувати критерії для допорогової закупівлі, за якою замовники мають право скористатись системою Prozorro, але відповідно до вимог абз. 2 та 3 Закону № 922 не зобов’язані це робити.
Тобто якщо замовники, що належать до бюджетної сфери, здійснюють закупівлю до 50 тис. грн., це має бути «прямий» договір (перед укладанням такого договору варто здійснювати моніторинг цінових пропозицій щодо предмета закупівлі та серед них обирати контрагента з урахуванням принципів публічних закупівель, які визначає ст. 3 Закону № 922) або закупівля через Prozorro. Якщо від 50 до 200 тис. грн. — товари та послуги (до 1,5 млн грн. — роботи) — закупівля через Prozorro або звіт про укладені договори.
Увага! Закон № 922 встановлює вартісні межі й для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання — публічні закупівлі необхідні, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн. До таких замовників належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922:
— органам державної влади, органам влади АР Крим, ОМС належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання у розмірі понад 50 % або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
— наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Тобто для капітального ремонту, який належить до робіт, публічні закупівлі робіт потрібно проводити, якщо їх очікувана вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн грн.
Вартісну межу для закупівлі робіт, що міститься у ч. 1 ст. 2 Закону № 922, застосовують до об’єкта будівництва в цілому щодо закупівлі тієї чи іншої роботи відповідно до загальної суми в об’єктному кошторисі. Інакше кажучи, по одному різновиду роботи (наприклад, роботи з капітального ремонту покрівлі, підлоги, приміщень тощо), складають вартість всіх видів робіт, які треба виконати по одному об’єкту будівництва, й у разі, якщо отримана сума перевищує вартісні межі, встановлені Законом № 922, стає зрозуміло, треба чи не треба проводити процедуру закупівлі.
З урахуванням викладеного, для запланованого капітального ремонту покрівлі житлових будинків, якщо очікувана вартість кожного окремого об’єкта будівництва — менше 1,5 млн грн, то замовник планує закупівлю капітального ремонту за кожним з таких предметів закупівель у додатку до річного плану закупівель та має право по кожному з них укласти прямий договір.
Якщо очікувана вартість предмету закупівлі за об’єктом дорівнюватиме або перевищуватиме 50 тис. грн., то він повинен оприлюднити звіт про укладені договори. До речі, такий звіт оприлюднюється протягом 1 календарного дня з дня укладення договору на підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 922.
У разі якщо очікувана вартість кожного окремого предмета закупівлі дорівнює або перевищує 1,5 млн грн., то замовник зобов’язаний запланувати такий предмет закупівлі у річному плані закупівель та провести відкриті торги за таким предметом закупівлі.
Тобто для вирішення питання про проведення закупівлі робіт через електронну систему відповідно до вимог Закону № 922, треба користуватись вартісними межами, які ним встановлено, і, звичайно, виходити треба із сум, які закладають для капітального ремонту того чи іншого об’єкта.
Також зауважимо:
| 1 | форма звіту міститься в наказі Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм у сфері публічних закупівель» |
| 2 | відповідно до вимог Закону № 922 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування зазначеного нормативно-правового документа |
