1 Далі за текстом — Закон № 2475.
2 Далі за текстом — КпАП.
3 Далі за текстом — Закон № 595.
4 Далі за текстом — Закон № 93.
Чергові зміни до КпАП
Одразу нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» гл. 14 КпАП було доповнено новим на той час видом адміністративного правопорушення — несплата аліментів (йдеться про ст. 1831 «Несплата аліментів»). Крім іншого, було введено новий вид адміністративного стягнення за вчинення згаданого правопорушення — суспільно корисні роботи (щодо механізму втілення яких в життя й досі точаться суперечки: ми про це неодноразово писали на сторінках наших видань: газет «Місцеве самоврядування» та «Радник старости»). Минуло небагато часу, як знову внесено чергові зміни до КпАП: зокрема, оновлено редакцію як ст. 1831, так й інших, які стосуються суспільно корисних робіт, а також доповнено Кодекс іншими статтями.
Отже, що змінилося?
Повернемося до ст. 1831 КпАП. Суттєвих змін не відбулося: вона, як і раніше, передбачає адміністративну відповідальність за несплату аліментів. Щоправда, відтепер законодавець розмежував на категорії осіб, на яких не сплачено аліменти. Зокрема, маючи за мету в першу чергу захистити дітей з інвалідністю та дітей, які хворіють на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, було зменшено сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до трьох місяців для призначення суспільно корисних робіт.
Нагадаємо: у попередній редакції вказана стаття передбачала (незалежно від категорії осіб, на яких не сплачено аліменти), що несплата аліментів на утримання дитини, одного із подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Крім іншого, раніше вказана стаття не передбачала відповідальності за повторне протягом року вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з несплатою аліментів. Відтепер же неплатники за таку поведінку отримуватимуть адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
Під повторним вчиненням правопорушення розуміється невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених ст. 1831 КпАП.
Слід зазначити, що Законом № 2475 було виокремлено ще один вид адміністративного правопорушення, пов’язаного з відбуванням суспільно корисних робіт, а точніше, з їх ігноруванням — це ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт (КпАП доповнено ст. 1832).
Зазначеною нормою встановлено, що ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.
Увага! Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів із дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмову від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також появу на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.
Вказана вище стаття заслуговує на особливу увагу, адже відповідно до ст. 3213 КпАП саме на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт покладається: контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт; своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням цього виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення; ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням цього стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин.
Ну і, завершуючи огляд «новинок» до КпАП, зазначимо, що ст. 3254 КпАП було викладено в новій редакції, яка відтепер передбачає, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Крім іншого, уточнено, що у разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Відповідно законодавець Кримінальний кодекс України доповнив ст. 3892 (Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт). Отже вказана стаття передбачає, що злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт карається позбавленням волі на строк до двох років.
Увага! Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 1832 КпАП, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів із дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмову від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також появу на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Знову ж таки уточнено, що поважними причинами є хвороба та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.
Зміни до Закону № 93
Одразу зазначимо, що зміни незначні, але цікаві. Отже, з прийняттям Закону № 2475 ч. 2 ст. 5 Закону № 93 було доповнено новим пунктом 3.
Що ж відтепер ми отримали? Нагадаємо, що ч. 2 ст. 5 вказаного законодавчого акта визначає перелік підстав дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради.
Отже, нині передбачається, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв’язку:
1) із набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі;
2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень;
3) із несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Про всяк випадок нагадаємо, що спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом (ч. 3 ст. 5 Закону № 93).
Зміни до Закону № 595
Закон № 2475 не оминув увагою і Закон № 595.
По-перше. Були внесені зміни до статей вказаного законодавчого акта, які регламентують умови реєстрації кандидатів відповідно: у депутати в багатомандатному виборчому окрузі; у депутати в одномандатному виборчому окрузі та на посаду сільського, селищного, міського голови, старости.
Отже, відтепер, перелік документів, який має подати особа з метою її реєстрації як кандидата чи то у депутати, чи то на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, доповнився ще одним документом — заявою про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
А ось тут майте на увазі: подається саме заява, а не якийсь інший документ. Ураховуючи зміст нової норми, можемо сказати, що така заява, скоріш за все, буде подаватися у довільній формі, лише зміст її має відповідати тому, який наведений вище. Таким чином виходить так, що особа бере на себе відповідальність за достовірність наведеної нею у такій довідці інформації стосовно відсутності чи наявності заборгованості за визначений період.
По-друге. Відповідне відображення інформації про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів за визначений законодавцем період знайшло своє закріплення в статтях Закону № 595, які регламентують порядок реєстрації кандидатів, а саме в абз. 1 і 2 ч. 13 ст. 41, ч. 8 ст. 42, абз. 1 і 2 ч. 7 ст. 43.
Так, наприклад, відтепер абз. 1 і 2 ч. 7 ст. 43 Закону № 595 маємо у такій редакції:
«Міська територіальна виборча комісія після закінчення реєстрації, але не пізніш як за 21 день до дня голосування, передає Центральній виборчій комісії за формою та в порядку, встановленими Центральною виборчою комісією, відомості про реєстрацію кандидатів на посаду міського голови із зазначенням суб’єкта висування, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, для розміщення цієї інформації на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Така інформація в електронному вигляді передається територіальною виборчою комісією відповідному органу ведення Державного реєстру виборців для невідкладного надсилання Центральній виборчій комісії.
Відомості про реєстрацію кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости із зазначенням суб’єкта висування, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, кожного кандидата в депутати не пізніш як за 21 день до дня голосування оприлюднюються відповідною територіальною виборчою комісією у визначений нею спосіб».
Резюмуємо: Закон № 595 не визначає прямих негативних наслідків для особи, яка, подаючи документи для реєстрації її кандидатом, наприклад, на посаду сільського голови, вказала у заяві неправдиву інформацію щодо наявності (відсутності) заборгованості зі сплати аліментів. Проте кожний із нас має розуміти, що ніхто не застрахований від ситуації, коли знайдеться активний громадянин, який виявить таку неправду та максимально буде її розповсюджувати. А в подальшому це може вплинути на волевиявлення виборця.
Напередостанок...
На цьому поки завершимо наш огляд Закону № 2475, у наступних номерах ми ще неодноразово до нього повернемося. Знову ж таки, пропонуємо вам самостійно з ним уважно ознайомлюватися та у разі виникнення запитань щодо застосування тієї чи іншої норми звертатися до нашої редакції. Вище ми розглянули лише незначну частину змін, їх значно більше і стосуються вони багатьох сфер відносин.
