Про головне
Відразу зазначимо, що наказом Мін’юсту від 16.07.2019 № 2165/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України»1 зміни відбулися в:
1 Далі за текстом — наказ.
| 1 | |
| 2 | Положенні про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/53 |
2 Далі за текстом — Інструкція.
3 Далі за текстом — Положення.
Нагадаємо, що відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження»4виконавче провадження — завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом № 1404, іншими законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які підлягають примусовому виконанню.
4 Далі за текстом — Закон № 1404.
Далі ми зупинимось лише на змінах, які відбулись у процедурних моментах виконавчого провадження в Інструкції та Положенні.
Про зміни до Інструкції
1. Відповідно до п. 2 ч. 1 наказу зміни вносяться до п. 3 розд. III Інструкції. А саме заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
Так, наказом саме передбачено виключний перелік відомостей, які зазначаються у заяві.
До них належать:
| 1 | назва і дата видачі виконавчого документа |
| 2 | прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові стягувача |
| 3 | дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача |
| 4 | реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача |
| 5 | номер телефону стягувача |
| 6 | спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів) |
| 7 | реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності) |
Наприкінці статті ми наведемо зразок заяви про примусове виконання рішення суду.
Крім того, відтепер у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
Незмінним залишається те, що до заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.
2. До розд. III додається нова норма, яка передбачає, що закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в ст. 39 Закону № 1404.
Так, у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для:
— задоволення вимог усіх стягувачів;
— стягнення виконавчого збору;
— витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, —
виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, тобто фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
3. До пп. 2, 3 розд. VI Інструкції вносяться суттєві зміни щодо фінансування виконавчого провадження.
Тепер витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень ЄСПЛ) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про:
| 1 | відкриття виконавчого провадження |
| 2 | стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується) |
| 3 | стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується) |
| 4 | стягнення витрат виконавчого провадження |
| 5 | закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) |
Витрати, пов’язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:
| 1 | виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари) |
| 2 | пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв’язку) |
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені вище як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону № 1404 виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень ЄСПЛ), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Звертаємо увагу, що відтепер постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом № 1404 та цією Інструкцією.
Крім того, державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Завертаємо вашу увагу на зміни п. 3 розд. VI: так, у разі передачі виконавчого документа відповідно до п. 7 розд. III, передачі виконавчого провадження відповідно до пп. 4, 6 розд. V невикористаний авансовий внесок стягувача перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), якому передається виконавчий документ або виконавче провадження, одночасно з винесенням виконавцем постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження).
Більше того, тепер до постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження) додається звіт про використання авансового внеску, в якому наводиться перелік витрат виконавчого провадження, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат.
Незмінним тут залишається те, якщо витрати виконавчого провадження були здійснені за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження. Та строк повернення авансового внеску стягувачу здійснюється не пізніше 3 робочих днів з дня винесення відповідної постанови у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.
Про зміни до Положення
Розділ IV п. 2 Положення зазнав змін.
Тепер доступ до інформації Системи5 сторонам виконавчого провадження забезпечується через інструменти електронної ідентифікації відповідно до Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», а також через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження.
5 Тут мається на увазі автоматизована система виконавчого провадження (Система) — комп’ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Система забезпечує:
| 1 | можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації |
| 2 | доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження |
Крім того, новелою є те, що під час доступу сторін виконавчого провадження до інформації Системи забезпечується можливість онлайн-сплати заборгованості за виконавчим провадженням.
Під час формування запиту на онлайн-сплату відображається загальна заборгованість за виконавчим провадженням з урахуванням:
— стягнення виконавчого збору;
— витрат виконавчого провадження;
— штрафів, накладених на боржника за виконавчим провадженням;
— основної винагороди приватного виконавця.
