1 Можна ознайомитись за посиланням: https://www.auc.org.ua/faq
До ради звернувся голова фермерського господарства (ФГ) із клопотанням про передачу земельної ділянки в оренду для ведення ФГ. Ця земельна ділянка була в користуванні ФГ на підставі договору оренди на право постійного користування, але державний акт був виданий на іншу особу (це колишній голова ФГ, батько нинішнього голови вже помер). Земельна ділянка передана ОТГ (комунальна форма власності, цільове використання — для ведення ФГ). 1. Питання: передача в оренду тільки через аукціон? І чи є який інший спосіб надати цю ділянку цьому ФГ? 2. Аналогічна ситуація: заяви надійшли від членів ФГ на розпаювання.
Щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні Фермерського господарства згідно з Державним актом на землю
Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 Земельного кодексу України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.
Пунктом 6 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Ці положення втратили чинність як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 — справа про постійне користування земельними ділянками.
Довідково. Вказаним рішенням КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
1) п. 6 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
2) п. 6 постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 № 563-ХII «Про земельну реформу» з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами та організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Ураховуючи той факт, що голова ФГ звернувся до ради особисто для укладання договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, то потрібно врахувати ст. 134 Земельного кодексу України, якою передбачено обов’язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).
Що в цьому випадку потрібно здійснити раді?
Необхідно перевірити факт успадкування прав на все нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після його державної реєстрації (внесено в державний реєстр речових прав інформацію про право постійного користування).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України «Про фермерське господарство»).
За змістом положень статті 182 Цивільного кодексу України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Якщо інформація про таку реєстрацію відсутня, то права на такі земельні ділянки, що були надані юридичним особам у постійне користування, ОТГ реалізує відповідно до ч. 4 ст. 135 Земельного кодексу України — через земельні торги.
У разі наявності будівель, споруд чи іншого нерухомого майна у власності клопотання голови ФГ реалізується за ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, де передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
У такому випадку керуємось ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Кодексу.
Звертаємо увагу, що при затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду необхідно окремим пунктом припинити дію Державного акта на право постійного користування ФГ і лише тоді передавати в оренду з визначенням умов її використання.
Щодо розпаювання земель між членами Фермерського господарства
Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із:
земельних ділянок, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
земельних ділянок, що належать громадянам — членам фермерського господарства на праві приватної власності;
земельних ділянок, що використовують фермерські господарства на умовах оренди.
Статтею 32 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам України — членам фермерських господарств передають безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Звертаємо увагу! Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, котрі раніше набули права на земельну частку (пай).
Отже, передати безоплатно кожному члену фермерського господарства у приватну власність земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні фермерського господарства, можна тільки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Голова фермерського господарства, який уже має у власності земельну ділянку такого розміру, надану для ведення фермерського господарства або для товарного сільськогосподарського виробництва як пай колишньому члену КСП, вже не може приватизувати землю фермерського господарства.
Який порядок приватизації земельних ділянок членами ФГ?
Приватизацію земель фермерського господарства його члени здійснюватимуть у порядку, передбаченому для приватизації земель працівниками державних та комунальних підприємств, установ та організацій (ст. 25, ч. 3 — 6 ст. 118 Земельного кодексу України).
Фермерське господарство на підставі рішення загальних зборів своїх членів звертається до ОТГ з клопотанням про приватизацію земель господарства. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Об’єднана територіальна громада в особі ради у місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл фермерському господарству на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому передача земельних ділянок із земель фермерського господарства у власність громадянам — членам цього господарства здійснюється після погодження проєкту землеустрою за їх заявами.
Перелік необхідних документів для розгляду цього питання має містити:
заяву члена фермерського господарства;
копію документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, визначене за проєктом приватизації;
довідку про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай).
Довідково. Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір майнової частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.
