Положення законодавства
Кожен працівник виконує обов’язки за своєю спеціальністю, кваліфікацією, посадою, обумовленими при прийнятті на роботу, тобто виконує певну трудову функцію (ст. 21 КЗпП України).
Трудова функція кожного працівника закріплюється документально у штатному розписі, де зазначається його посада і кваліфікація.
У процесі діяльності підприємства, установи, організації може виникнути потреба у зміні трудової функції того чи іншого працівника. І закон це дозволяє.
Так, відповідно до ст. 64 Господарського Кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Увага! Зміна найменування посади, якщо вона стосується системи і розміру оплати праці, виплати компенсацій, пільг і доплат, тягне за собою розширення функцій, які виконує працівник, зміну обов’язків, покладених на працівника, на нові, вважається зміною істотних умов праці.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 32 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
У нашому випадку встановлені відповідно до схем тарифних ставок і окладів, затверджених постановою КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», посадові оклади спеціаліста I категорії та спеціаліста II категорії, є різними, що вже свідчить про зміну істотних умов праці внаслідок зміни назви посади.
Тож незалежно від перебування спеціаліста у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зміна назви посади, яку вона обіймає, повинна відбуватись тільки після погодження з працівником.
Такий висновок випливає безпосередньо з п. 6 ст. 36 КЗпП України, який установлює процедуру звільнення працівника в разі відмови від продовження роботи, тільки за умови підтвердження факту повідомлення про це працівника.
Зміна назви посади в ОМС повинна відбуватись у такому порядку:
| 1 | прийняття рішення відповідною ради про внесення змін до штатного розпису |
| 2 | вжиття заходів із попередження працівника про зміну назви посади |
| 3 | видання розпорядження про переведення працівника на нову посаду — у разі отримання заяви від працівника про погодження на нові умови |
| 4 | внесення запису про переведення в трудову книжку працівника |
| 5 | видання розпорядження про звільнення — у разі ненадання працівником згоди на продовження роботи в нових умовах |
Увага! Чинне законодавство не передбачає порядку повідомлення працівника про зміну істотних умов праці.
Але аналіз судової практики у цивільних справах про скасування наказів про зміну умов праці, наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу дає підстави говорити про те, що належним підтвердження факту попередження працівника про зміну істотних умов праці буде: підпис працівника у розпорядженні/наказі; підпис працівника в окремому документі (повідомленні, листі тощо), який буде містити інформацію про те, які саме умови підлягають зміні, з якого часу, роз’яснення прав працівника на погодження або відмову від продовження трудових відносин шляхом надання відповідної письмової згоди або відмови; повідомленням про вручення рекомендованого листа з описом вкладення за відомим місцем місця проживання працівника.
Посадові особи органів державної влади та ОМС, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ст. 265 КЗпП України).
Тому необхідно пам’ятати, що, змінюючи назву посади, ОМС фактично пропонує працівнику нову посаду, що є зміною істотних умов праці і відбувається тільки за згодою самого працівника, недотримання встановленої законом процедури такого переведення (внесення змін до штатного розкладу, видання відповідних розпоряджень, внесення записів у трудову книжку тощо) може призвести до притягнення винних до відповідальності.
У разі якщо розпорядження про переведення працівника винесено не було, необхідно видавати таке розпорядження за умови, що працівник погоджується на переведення, і вносити зміни в кадрові документи, але із зазначенням дійсної дати переведення працівника на нову посаду.
Якщо посада зайнята іншим працівником
Може трапитись, що на посаді спеціаліста ОМС, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює інший працівник.
Постає питання: як у такому випадку відбуватимуться зміни назви посади?
Відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору із працівниками, які працюють на умовах строкового трудового договору, є закінчення строку (пп. 2 і 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Оскільки в нашому випадку основний працівник на роботу не виходить і до виконання свої трудових обов’язків не приступає, працівник, прийнятий на його місце, звільнений у зв’язку із закінченням строку дії договору бути не може.
Тож переведення такого працівника на нову посаду можливий, але тільки після оформлення переведення на таку посаду основного працівника.
Наостанок! Законною зміна істотних умов праці буде тільки в тому випадку, якщо відбувається у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Якщо внаслідок зміни назви посади такі зміни не відбуваються (у нашому випадку не зміниться коло посадових обов’язків), ОМС не має права змінювати істотні умови праці.
У разі виявлення під час перевірки господарської діяльності, виконання бюджету або додержання законодавства про працю ОМС необґрунтованих нарахувань та виплат винні особи зобов’язані будуть відшкодувати матеріальну шкоду, спричинену ОМС.
