Нормативна база
Діяльність Українського культурного фонду1 регулюється Законом України від 23.03.2017 № 1976-VIII «Про Український культурний фонд», а також розробленим на виконання вказаного Закону та затвердженим Міністерством культури України Положенням про Український культурний фонд та іншими документами, які приймає профільне Міністерство та власне Український культурний фонд.
1 Далі за текстом — УКФ.
Основною діяльністю УКФ є діяльність, пов’язана з підтримкою проектів. Під терміном «проект» розуміється діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на створення певного культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги (їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей у межах визначеного кошторису (бюджету) та здійснення якої вимагає вчинення в узгоджені строки дій, передбачених укладеною з УКФ угодою.
Увага! УКФ на сьогодні не має позаконкурсних програм, і тому для отримання підтримки вашого проекту необхідно проходити процедуру конкурсного відбору.
Що ж таке конкурс проектів від УКФ?
Конкурсна процедура, прописана в рамках закону та втілена на практиці, є максимально прозорою. На першому етапі конкурсу здійснюється відбір експертів, які будуть оцінювати подані проектні заявки. До речі, представники ОМС так само можуть спробувати себе в якості експертів УКФ. Станом на той день, коли ми писали цю статтю, конкурс експертів було розпочато, та УКФ пропонував подати відповідні документи для участі у конкурсному відборі. Через те, що у оголошенні про конкурс немає кінцевої дати подання документів кандидатами на позиції експертів, ми не можемо сказати, чи встигаєте ви все ще стати експертом чи експерткою УКФ, адже конкурс триває до того моменту, доки Дирекція УКФ не оголосить про його завершення. Але заходьте на сайт та подивіться, чи актуальне ще оголошення. Бути експертом у конкурсі такого масштабу — дуже унікальний досвід. До того, експерти УКФ отримують винагороду за здійснення ними своєї діяльності.
Не має обмежень на заміщення позиції експерта для представників ОМС. Тому у базі експертів УКФ за 2018 рік — заступники міських голів, спеціалісти департаментів культури відповідних рад та голови місцевих закладів культури, які мають відповідний досвід в організації та проведенні культурних подій.
Після відбору експертів УКФ оголошує конкурс.
Конкурс-2018. Як це було
Давайте тепер розглянемо, як відбувався конкурс проектів у 2018 році.
Визначивши своєю метою підтримку розвитку сучасних напрямків культурної та мистецької діяльності, вироблення конкурентоспроможного національного культурного продукту, УКФ визначив для себе наступні пріоритетні сфери:
— візуальне мистецтво (живопис, графіка, мозаїка, естамп, інсталяція, плакат, літографія, муралізм, стрит-арт, ленд-арт, скульптура, фотографія, паблік-арт);
— аудіальне мистецтво (жива/відтворена музика, саунд-арт, радіо);
— аудіовізуальне мистецтво (кіно, телебачення, реклама, відео-арт, диджитал-арт, нові медіа, відеоігри, віджеїнг);
— дизайн та мода (інтер’єрів, прикладний, графічний, ландшафтний, саунд-дизайн, мода, архітектура);
— перформативне та сценічне мистецтво (театр, балет, танець, цирк, карнавал, музичні вистави (мюзикл, опера), перформанс, геппенінг);
— культурна спадщина (бібліотеки, музейна справа, архіви, ремесла, матеріальна та нематеріальна культурна спадщина);
— література та видавнича справа (книги, періодика, журнали, друковані ЗМІ, літературні фестивалі);
— культурні та креативні індустрії (фестивалі та заходи, культурні та креативні простори, креативне підприємництво, інновації).
Серед зазначених сфер заявники обирали сектор, якого стосуватиметься їх проект.
Заявниками у проектах могли виступати:
| 1 | юридичні особи усіх форм власності, зареєстровані в Україні не менше 2 років, та які мають досвід реалізації проектів не менше 1 року |
| 2 | юридичні особи, зареєстровані за кордоном, створені представниками української діаспори |
| 3 | фізичні особи — підприємці |
| 4 | ОМС, у тому числі новостворені об’єднані територіальні громади |
У 2018 році було запропоновано подання трьох типів проектів:
Індивідуальний проект — це національний мистецький або культурний проект, що реалізується за участі одного заявника. Такі проекти не дозволяють розпорядження коштами гранту будь-якими іншими організаціями чи приватними особами, що не є прямими виконавцями грантової угоди. УКФ надає фінансування, що становить 100 % бюджету проекту, співфінансування вітається. Мінімальний обсяг гранту — 50 тис. грн., максимальний обсяг гранту — 500 тис. грн.
Проект національної співпраці — це мистецький або культурний проект, що передбачає партнерську реалізацію проекту у двох або більше регіонах України. Мінімальне партнерство для таких проектів має включати одного заявника і мінімум одного партнера з різних областей України. 80 % бюджету таких проектів складає грант від УКФ, а 20 % — співфінансування. Мінімальний обсяг гранту — 500 тис. грн., максимальний — 1,5 млн грн.
Проект міжнародної співпраці — це мистецький або культурний проект, що передбачає партнерську реалізацію проекту в Україні та за кордоном. Мінімальне партнерство для таких проектів має включати заявника з України та мінімум одного партнера-організацію з іншої країни (перелік країн не обмежується). УКФ надає фінансування, що становить 50 % бюджету проекту, а співфінансування має складати 50 % бюджету проекту. Мінімальний обсяг гранту — 500 тис. грн., максимальний обсяг гранту — 2 млн грн.
Заявка-2018
Пакет документів для подання у 2018 році включав наступні документи:
| 1 | Проектна заявка | |
| 2 | Кошторис | |
| 3 | Документи, що підтверджують фінансову спроможність заявника виконувати проект, відсутність будь-якої заборгованості, банкрутства: Річна фінансова звітність за 2017 рік відповідно до встановлених форм (форма № 1 «Баланс» та форма № 2 «Звіт про фінансові результати» або форма № 1-м(мс) та форма № 2-м(мс) | |
| 4 | Копія витягу зі Статуту, що включає титульну та першу сторінки, види діяльності підприємства, статутний капітал, повноваження органів управління (наприклад, загальних зборів учасників, директора, Наглядової ради) та можливі обмеження на підписання документів та договорів (за наявності) | |
| 5 | Копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців2 з усіма сторінками | |
| 6 | Копія Свідоцтва платника ПДВ (витягу з реєстру платників ПДВ) та/або Свідоцтва про сплату єдиного податку чи іншого податку відповідно до чинного податкового законодавства | Примітка. Витяг з ЄДР та довідка про відсутність податкової заборгованості мали бути сформовані на дату подання заявки. І якщо виписка з ЄДР може бути сформована електронно на сайті Міністерства юстиції, то отримання довідки про відсутність податкової заборгованості займає певний строк. Тож радимо завчасно продумати, як та коли вчасно замовити ці документи. |
| 7 | Довідка з органів податкової служби про відсутність податкової заборгованості з податків, зборів та платежів | |
2 Далі за текстом — ЄДР.
Для проектів національної та міжнародної співпраці додатково мали бути подані:
— Партнерська угода між заявником та партнером;
— Гарантійний лист щодо підтвердження співфінансування.
На сайті УКФ були запропоновані зразки угоди та гарантійного листа. Зразок угоди наведений для зручності заявників. Головне в ній — предмет угоди, який варто було повністю повторити у вашій угоді. Натомість, гарантійний лист по обох типах проектів передбачав, що саме партнер проекту надаватиме необхідне в рамках проекту співфінансування. Звичайно, партнери проектів-заявників не завжди були до цього готові. Автори цього матеріалу особисто уточнювали, чи вимагатиметься надання суми співфінансування (власного внеску) партнером, а не заявником. У відповідь УКФ роз’яснили, що це не є обов’язковою умовою. Тому у гарантійних листах можна було вказувати, що партнер сприятиме залученню коштів власного внеску, а не надаватиме їх самостійно.
Заявка оцінювалася у два етапи. На першому етапі проходила оцінка за технічними критеріями — наявність повного пакету документів та їх відповідність вимогам. Також технічні критерії враховували мову заявки (виключно українська), відповідність заявника вимогам конкурсу (строк існування, досвід реалізації проектів), відповідність вимогам про суми запитуваних коштів та строк реалізації проекту.
Проектна заявка.
Після проходження першого етапу оцінювання (за технічними критеріями) кожна проектна заявка оцінюється експертами за п’ятьма критеріями, що описані нижче, відповідно до стобальної шкали.
Пропонуємо розглянути розділи проектної заявки та критерії оцінювання заявок.
| Критерій оцінювання | Максимальна кількість балів | Пояснення до критеріїв оцінювання |
| Актуальність проекту — важливість проекту для українського та світового дискурсу, новітність, відповідність пріоритетам конкурсу, сприяння модернізації та розвитку культури та мистецтв | 20 | Проектна діяльність культурних інституцій може доповнювати наявні стратегічні та культурні ініціативи або, наприклад, може сприяти реалізації стратегічних документів (планів, програм тощо) у сфері культури та мистецтв. Проекти мають продемонструвати новий, альтернативний, креативний і унікальний способи вирішення проблем у сфері культури та мистецтв, мають бути інноваційними. Проекти не мають повторювати вже існуючі або реалізовані ініціативи, проекти УКФ або інших донорів. Залежно від типу, ідея проекту повинна в цілому бути цінною для сфери культури та мистецтв, мати високу художньо-естетичну складову та/або потенціал впливу в мистецькому, культурному, соціальному, економічному аспекті |
| Інституційна та індивідуальна спроможність заявника виконувати проект — наявність відповідного досвіду у сфері реалізації проектів, досвід діяльності у сфері культури і мистецтв, ефективність розподілу ролей, здатність персоналу проекту виконувати завдання проекту | 20 | Проект має втілюватися організацією-заявником (одним та/або у партнерстві), який володіє необхідними знаннями та вміннями для реалізації проекту. Знання та вміння стосуються не лише самої суті або ідеї проекту, але й методології управління проектними етапами, а також майстерності заявника залучати правильних, надійних та компетентних партнерів. Проект забезпечений усіма необхідними трудовими, матеріально-технічними, фінансовими, часовими, інформаційними та іншими необхідними ресурсами для вчасного, ефективного та успішного виконання проекту. Проект вдало та логічно доповнює вже наявне стратегічне спрямування діяльності та вже наявне портфоліо проектів та програм організації-заявника та партнерів |
| Зміст проекту та методологія — представлення того, які заходи і як будуть втілені в проекті, відповідність між завданнями, заходами, ресурсами, наявність процедур внутрішнього моніторингу якості, охоплення цільової аудиторії | 25 | Проект може бути ефективно та успішно втілений в умовах задекларованих часових, людських та інших ресурсів. Організація-заявник реально оцінює свої спроможності та спроможності партнерів, правильно визначає потенційні ризики проекту та має конкретний план їх повного або часткового усунення в разі виникнення. Між робочим планом проекту та поставленими завданнями, метою має існувати логічний зв’язок. Проектна команда чітко визначає та розуміє, яка група людей є цільовою аудиторією (прямою чи опосередкованою) запропонованого проекту, які вони мають потреби та очікування по відношенню до втілюваного проекту, може оцінити цільову аудиторію за допомогою якісних та кількісних показників, а також переваги/результати проекту, якими цільова аудиторія може скористатися. Проект повинен мати чітку та зрозумілу послідовність дій, яка чітко відображена в робочому плані. Робочий план має містити всі необхідні проектні етапи, що відображені в конкретних заходах із прив’язкою до конкретних термінів виконання та відповідальної за виконання групи людей з проектної команди. Окрім цього, робочий план обов’язково має містити етап внутрішнього моніторингу, оцінки та контролю за якістю виконання проекту (ефективність) та досягненням поставлених цілей (результативність) |
| Промоція та сталість результатів проекту — оптимальне використання результатів проекту впродовж та після втілення проекту, використання нових технологій, впливовість | 20 | Кожен проект повинен мати комунікаційну стратегію (офіційну чи не оформлену як документ) — комплексну програму дій щодо донесення ключових повідомлень про процес реалізації та кінцеві результати проекту до різних цільових та ширших аудиторій через обрані канали комунікації. Необхідним при цьому є адаптованість обраних методів комунікації про проект до окремих цільових аудиторій. Під сталістю проекту розуміється забезпечення доступу до кінцевих результатів проекту, створення нових партнерств |
| та реалізації нових проектів, які надбудовуються на вже реалізованому. Кінцеві результати проекту, окрім факту їх досягнення, сприятимуть відкритому доступу до напрацювань проекту та/або передачі інформації та досвіду проекту іншим зацікавленим сторонам. На базі цього можуть виникнути нові проекти, або нові партнерства, ефекти переливу, мережування, або мультиплікація результатів проекту або будь-які інші форми взаємодії та інші непередбачені проектом продукти, які забезпечуватимуть сталість кінцевих результатів заявленого проекту. При правильному адмініструванні, забезпеченні ефективності та результативності, забезпеченні доступності до кінцевих результатів та правильній промоції проект запропонує новий креативний спосіб вирішення певних проблем або тематизує той чи інший аспект культурної діяльності | ||
| Якість бюджету та ефективність витрат — оптимальне використання фінансових ресурсів проекту для виконання запланованих заходів та отримання очікуваних результатів | 15 | Бюджет проекту має бути чітко структурованим, кожна стаття витрат повинна мати бюджетні пояснення та примітки з конкретними кількісними показниками та розрахунками. Заплановані проектною командою типи та статті витрат мають бути необхідними для реалізації проекту та повністю відповідати меті проекту. Заплановані проектною командою типи та статті витрат мають повністю відповідати допустимим, з погляду УКФ як грантодавця, статтям витрат. Кожен тип запланованих проектною командою витрат має знаходитись у відповідності до вартісних обмежень, встановлених УКФ як грантодавцем, на кожен тип допустимих витрат, що зазначаються в Кошторисі проекту. Заплановані проектною командою витрати мають знаходитись у відповідності до чіткої та зрозумілої послідовності дій, яка відображається в робочому плані проекту. Заплановані проектною командою витрати мають бути у відповідності до загальних середньо-ринкових цін для того чи іншого сектору та/або географічного регіону. Рекомендовано, що проекти мають передбачати диверсифіковані джерела фінансування. Окрім УКФ, бюджет проекту може наповнюватися іншими джерелами фінансування, серед допустимих: краудфандинг, приватні кошти або кошти організації-заявника або партнерів, кошти місцевої громади або місцевих бюджетів, інші донорські кошти тощо. Інші джерела фінансування мають бути специфікованими та деталізованими |
Про реалізацію у 2018 році
Проектні заявки у Фонд приймались до 2 липня 2018 року. Поступово, до 22 серпня УКФ публікували на сайті результати конкурсного відбору. Згодом, до 10 вересня був повністю сформований перелік проектів, які отримають фінансування.
І хоча в оголошеннях про конкурс було визначено, що розпочинати реалізацію проекту можна з середини вересня, фактично з середини вересня УКФ тільки розпочав переговорну процедуру із заявниками. Усіх заявників запрошували для фіналізації проекту і підписання договору про надання гранту. На переговорній процедурі заявники додатково аргументували свої проектні пропозиції та статті бюджету.
Дуже вагома перевага співпраці із УКФ: незважаючи на той факт, що подані проекти мали бути неприбутковими, УКФ дозволив реалізацію продуктів проекту (наприклад, квитків на театральні вистави) за умови, що усі кошти, виручені від продажу, будуть спрямовані на реалізацію проекту (повне рефінансування). Виконавець проекту мав спрогнозувати, які кошти він отримає від такої реалізації, та розподілити витрати за цими коштами на проектну діяльність.
Власне про процедуру фінансування, декілька елементів, які треба враховувати:
| 1 | Фінансове адміністрування проекту не відбувалося через казначейські рахунки, хоча УКФ і є бюджетною установою. Для адміністрування проекту виконавець проекту мав відкрити окремий рахунок в банку, на який надходитимуть виключно кошти на реалізацію проекту |
| 2 | На УКФ поширюється дія Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі». І хоча Фонд зробив усе можливе, аби заявники не відчували усю складність в реалізації положень цього Закону, певні моменти у фінансуванні стали для заявників (особливо з числа громадських організацій) несподіванкою. Зокрема, дотримання всіх формальних процедур займало певний період часу. Тому спочатку заявники приїжджали до Києва для того, щоб узгодити проект, потім проект публікувався на сайті системи публічних закупівель, і тільки після закінчення строку для подання заперечень на тендерну пропозицію заявники могли повторно приїхати в Київ для підписання договору про реалізацію проекту |
| 3 | Додатково із законодавством пов’язані етапи фінансування проектів. УКФ мали перераховувати кошти на реалізацію проектів виключно за 60 днів до закінчення строку реалізації проекту. Більше того, на першому етапі УКФ мав право перерахувати лише частину коштів (від 50 до 70 відсотків). Інша частина коштів перераховувалася після реалізації проекту та звітування за ним |
| 4 | Несподіванкою для заявників стала також процедура співфінансування. Від виконавців проекту було необхідно, аби вказані кошти власного внеску обов’язково «пройшли» через новостворений рахунок. І якщо це було зручно для осіб, які зазначили у проекті рефінансування від продажу результатів проекту, інша ситуація склалася для заявників, які у якості співфінансування мали на меті показати кошти місцевих бюджетів чи інших донорів. Втім, якщо завчасно знати про цей момент — проблем не має виникнути |
Підсумки 2018 року для ОМС
За результатами конкурсів культурно-мистецьких проектів, що були проведені Українським культурним фондом у 2018 році, фінансування отримали 298 проектів-переможців. Загальна сума, на яку Фонд підтримав проекти у 2018 році, складає приблизно 149 млн грн.
Із 298 проектів УКФ підтримав:
| індивідуальні проекти | 241 проект (на суму 83 319 990, 41 грн.) |
| проекти національного партнерства | 42 проекти (на суму 46 195 562, 53 грн.) |
| проекти міжнародного партнерства | 15 проектів (на суму 19 256 264, 65 грн.) |
Серед усіх проектів, підтриманих УКФ, ми можемо виокремити 59 проектів, що були подані ОМС, їх виконавчими органами або ж підприємствами, установами, організаціями чи закладами комунальної форми власності, які перебувають у підпорядкуванні ОМС.
Це — майже 20 % від усієї кількості проектів. Як для першого року — дуже позитивний та цікавий показник того, що місцеве самоврядування дійсно розуміє актуальність української культури як базової цінності, що об’єднує громаду та націю і допомагає протистояти, зокрема, гібридній російській агресії (в тому числі в культурній та інформаційній сферах).
Так, 22 проекти, або ж 7,5 % від загальної кількості проектів — це проекти безпосередньо ОМС, їх виконавчих органів тощо.
Серед них ми виділяємо проекти, які подали:
1. Барська міська рада;
2. Виконавчий комітет Трускавецьої міської ради;
3. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради;
4. Відділ культури і туризму Добропільської міської ради;
5. Відділ культури і туризму Конотопської міської ради;
6. Відділ культури і туризму Новокаховської міської ради;
7. Відділ культури та мистецтва виконавчих органів Дрогобицької міської ради;
8. Відділ культури Червоноградської міської ради;
9. Відділ освіти Трускавецької міської ради;
10. Гощанська селищна рада;
11. Департамент культури і туризму Запорізької міської ради;
12. Жидичинська сільська рада;
13. Ізянська сільська рада;
14. Казанківська селищна рада;
15. Новомиколаївська сільська рада Скадовського району Херсонської області;
16. Острозька міська рада;
17. Слов’янська міська рада;
18. Управління культури Чернівецької міської ради;
19. Управління культури і туризму Хмельницької міської ради;
20. Управління культури та туризму Житомирської ОДА.
Окремо слід зазначити дві ОТГ, що скористалися своїм правом подати культурні проекти до УКФ. Переможцями, що отримали фінансування, були:
1. Сатанівська селищна рада об’єднаної територіальної громади;
2. Тульчинська міська об’єднана територіальна громада.
Іншими переможцями були: 11 музеїв, 3 філармонії, 10 театрів (у тому числі один палац культури), 8 бібліотек, 1 обласне комунальне підприємство, 4 освітні заклади. Здебільшого, усі вказані переможці — обласні комунальні заклади чи установи, засновниками яких виступали саме обласні ради.
Про що кажуть ці показники? Звісно, це добрий показник, коли ОМС починають працювати у новій для себе сфері грантів на розвиток культури. Проте здебільшого це все ж таки ОМС обласних центрів, або ж просто обласні театри. На жаль, малі громади не мають чи то бажання, чи то часу, чи то сміливості і впевненості, а може і професійних кадрів, для того, щоб підготувати якісну і конкурентоспроможну заявку на конкурс.
Проте візьмемо за приклад Новомиколаївську сільську раду з Херсонщини. Вони подали проект на 60 тис. грн., проте і ці малі кошти потрібні — їх можна і необхідно вкладати в розвиток культури.
На що чекати у 2019 році
Оголошення нової хвилі конкурсу проектів від УКФ було заплановане на 15 грудня 2018 року, втім, було перенесене на 15 січня 2019 року. На сьогодні у Фонді узгоджують політики і процедури, які будуть діяти у 2019 році, та намагаються врахувати досвід кампанії 2018 року.
Перш за все у 2019 році у Фонді сподіваються сприяти узгодженню нормативної бази, яка регулює їх роботу. В інтерв’ю виданню «Лівий берег» виконавча директорка УКФ Юлія Федів наголосила, що дуже сподівається ввести у нормативне регулювання діяльності фонду поняття «грант», зрозуміле для усіх інституцій, у тому числі для ДФС. Також у Фонді сподіваються врегулювати питання про надання коштів за 60 днів до початку реалізації проекту. Адже якщо це було допустимим у 2018 році, коли проекти реалізовувалися максимум два з половиною місяці, для проектів тривалістю до року така ситуація буде загрозливою.
Із нової редакції Порядку проведення конкурсного відбору проектів стає зрозумілим, що пріоритетні сфери діяльності Фонду не зміняться, втім, можуть бути змінені типи проектів, що підтримуються (тут маємо на увазі індивідуальні, національні та міжнародні проекти), можливо, зміняться обсяги фінансування. Додатково у Порядку зазначено, що на відміну від 2018 року один заявник зможе подати тільки один проект у межах усіх оголошених конкурсів.
Отже, якщо ви все ще думаєте, з чого розпочати планування життя у вашій громаді на наступний рік, — збирайте усі креативні організації вашої громади та розкажіть їм про конкурс проектів від УКФ. Держава започаткувала для вас можливість зробити у громаді культурну революцію. Не згайте цей шанс.
