1 Далі за текстом — КП.
І. Позов до сільської ради
На адресу Державної екологічної інспекції в N-ській області2 надійшло колективне звернення мешканців одного села щодо забруднення земель побутовими відходами та бездіяльності у цьому питанні сільської ради.
2 Далі за текстом — Інспекція.
За результатами перевірки викладених у зверненні фактів виявлено порушення сільською радою вимог природоохоронного законодавства, а саме не забезпечено своєчасного відкачування неочищених стічних вод із насосної станції, що використовується як вигрібна яма, а це призводить до потрапляння рідких відходів за її межі, чим порушуються правила поводження з відходами.
За результатами перевірки відносно голови сільської ради складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову, якою визнано голову сільської ради винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Штраф правопорушником сплачено.
У своїх поясненнях в адмінпротоколі сільський голова зазначив, що «порушення в подальшому за можливості оплати послуг з вивезення побутових відходів громадянами буде усунено».
Однак притягнення сільського голови до адміністративної відповідальності не призвело до усунення виявлених порушень. На адресу Інспекції продовжували надходити скарги на бездіяльність сільського голови щодо побутових стоків та несвоєчасного відкачування рідких побутових відходів.
Після цього Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання сільською радою вимог природоохоронного законодавства на підставі повторного звернення мешканців села.
Перевіркою встановлено, що водовідведення із п’ятиповерхового будинку здійснюється на каналізаційно-насосну станцію3. Згідно з довідкою, наданою сільською радою, цей будинок та КНС є власністю Відкритого акціонерного товариства4. На цей момент ВАТ є банкрутом, а КНС є безхазяйним.
3 Далі за текстом — КНС.
4 Далі за текстом — ВАТ.
Несвоєчасне очищення КНС призвело до її переповнення та скиду неочищених стічних вод (рідких побутових відходів) на рельєф місцевості, відкриту земельну ділянку — лісосмугу та в подальшому стічні води потрапляють у водний об’єкт — у басейн річки Південний Буг.
Законодавче регулювання
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»5 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
5 Далі за текстом — Закон № 877.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
| 1 | вимагати від суб’єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства |
| 2 | вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю) |
| 3 | відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом |
| 4 | надавати (надсилати) суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків |
| 5 | застосовувати санкції до суб’єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом |
Підпунктами 3, 4 п. 2 розд. II Положення про державні екологічні інспекції в округах, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, ОМС у частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами — нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами, зокрема щодо:
| 1 | дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами |
| 2 | складення і ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів |
| 3 | збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані) |
| 4 | дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням |
| 5 | своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами |
Відповідно до ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи»6 відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Побутові відходи — відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення ( ч. 1 ст. 1 Закону № 187).
6 Далі за текстом — Закон № 187.
Звертаємо вашу увагу: повноваження ОМС у сфері поводження з відходами закріплено ст. 21 Закону № 187, у якій зазначено, що ОМС у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема:
а) виконання вимог законодавства про відходи;
б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;
в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;
г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням;
д) вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами;
е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами;
з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території.
Статтею 351 Закону № 187 закріплено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 31 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР«Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку, зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території.
Отже, бачимо, що законодавство чітко регламентує діяльність ОМС у сфері поводження з побутовими відходами. Однак після того, як сільського голову притягнули до адміністративної відповідальності, ситуація в селі не змінилась, – Інспекція провела позапланову перевірку дотримання сільською радою вимог природоохоронного законодавства на підставі повторного звернення мешканців села.
Рішення суду
Таким чином, сільською радою порушено вимоги ст. 70 Водного кодексу України, ст. 9, 21 Закону № 187: не забезпечено своєчасне очищення КНС, що призвело до її переповнення та скидання неочищених стічних вод на рельєф місцевості, що спричинило забруднення ґрунту та води.
Суд задовольнив позов Інспекції та зобов’язав сільську раду виконати вимоги:
| 1 | вжити заходів щодо своєчасного очищення КНС для унеможливлення її переповнення та потрапляння стічних вод на рельєф місцевості та у водні об’єкти |
| 2 | вжити заходів щодо здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами у сфері поводження з побутовими відходами |
Більш детально із судовим рішенням ви можете ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за критерієм пошуку за номером справи — № 120/4800/18-а.
ІІ. Позов до комунального підприємства
Судовим рішенням від 23.08.2018 адміністративний позов Інспекції задоволено повністю. Судом першої інстанції тимчасово заборонено (зупинено) діяльність КП в частині виконання робіт з вивезення та розміщення побутових відходів:
— до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
— до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;
— до приведення звалища у відповідність до «Правил експлуатації полігонів побутових відходів», затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 № 4357.
7 Далі за текстом — наказ № 435.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
КП зазначало, що Інспекцією не було доведено існування обставин, які становлять реальну загрозу життю та здоров’ю людей та які є підставою для застосування крайнього заходу реагування — заборони (зупинення) діяльності КП.
Також при вирішенні справи судом першої інстанції не було враховано, що виконавчим комітетом міської ради задля запобігання надзвичайної техногенної ситуації було прийнято рішення «Про відкриття площадки для сортування твердих побутових відходів». Це рішення було початковим поетапним заходом з упорядкування та технічного переоснащення полігона.
Рішення суду
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з такого:
— за змістом ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду;
— Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля»8 вимагає для здійснення, зокрема, означеної діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля;
8 Далі за текстом — Закон № 2059.
— оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів (ч. 3 ст. 2 Закону № 2059);
— частиною 3 ст. 2 Закону № 2059 визначено, що суб’єктами оцінки впливу на довкілля є, зокрема, ОМС;
— відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 2059 правопорушенням у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;
— частиною 1 ст. 16 Закону № 2059 встановлено, що діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, яка провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:
| 1 | тимчасово заборонена (зупинена) — до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання |
| 2 | припинена — повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання |
У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено (ч. 4 ст. 16 Закону № 2059).
Матеріалами справи підтверджується, що КП є суб’єктом оцінки впливу на довкілля в розумінні ч. 3 ст. 2 та ч. 3 ст. 3 Закону № 2059.
Підставою для винесення акта перевірки слугувало те, що КП здійснюються видалення твердих побутових відходів без будь-яких дозвільних документів, як, наприклад, висновок з оцінки впливу на довкілля, дозвіл на викиди в атмосферне повітря згідно зі ст. 10, 11 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря»9.
9 Далі за текстом — Закон № 2707.
Суд вважає: доводи КП про те, що ним насправді не здійснюється видалення та захоронення побутових відходів, а здійснюється лише їх доставка до сортувального майданчика, де невстановленою особою — підприємцем здійснюється сортування відходів та передача їх на утилізацію, є помилковими.
Так, відповідно до умов договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного між міською радою та КП, останній зобов’язується надавати житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів у місті.
Рішенням сесії міської ради відкрито площадку для сортування твердих побутових відходів у місті та покладено тимчасові обов’язки із сортування твердих побутових відходів на це ж КП.
З цією метою рішенням виконавчого комітету міської ради відповідачу передано в користування земельну ділянку, на якій розміщено площадку для сортування твердих побутових відходів.
Однак перевіркою встановлено та визнано відповідачем у ході судового розгляду, що останнім сортування твердих побутових відходів не здійснюється, натомість ним здійснюється на виконання вищевказаного договору про надання житлово-комунальних послуг вивезення означених відходів від споживачів, перевезення їх на майданчик для сортування та скидання там на землю.
За змістом пояснень відповідача, у подальшому невстановленою фізичною особою — підприємцем здійснюється сортування цих відходів і придатні для вторинної переробки відходи передаються ним на таку переробку, а решта твердих побутових відходів (не придатних до вторинної переробки) підгортається бульдозером та залишається просто неба на цьому ж сортувальному майданчику.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що КП проводиться операція D1 (Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, звалище) відповідно до додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 № 1120, що є видаленням твердих побутових відходів.
Така діяльність підпадає під сферу регулювання Закону № 2059, що, у свою чергу, зобов’язує суб’єкта отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на вказане звалище твердих побутових відходів.
Матеріалами справи підтверджується, що КП здійснюється діяльність з видалення твердих побутових відходів без будь-яких дозвільних документів, як то висновок з оцінки впливу на довкілля чи дозвіл на викиди в атмосферне повітря згідно зі ст. 10, 11 Закону № 2707.
Враховуючи викладене, апеляційний суд установив, що дії КП призвели до фактичного утворення несанкціонованого звалища твердих побутових відходів у межах міста, яке за своїм характером є стихійним звалищем та не відповідає вимогам законів та підзаконних нормативно-правових актів, які ми зазначали вище.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Інспекції у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності КП:
— до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
— до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля (на видалення твердих побутових відходів);
— до приведення звалища у відповідність до вимог наказу № 435 —
є способом реагування на протиправні дії відповідача щодо здійснення господарської діяльності без дотримання вимог природоохоронного законодавства із недопустимості здійснення господарської діяльності з порушенням вимог закону та підлягають задоволенню.
Більш детально із судовим рішенням ви можете ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за критерієм пошуку за номером справи — № 816/1269/18.
Таким чином, ми навели два приклади судових рішень щодо поводження з побутовими відходами за участю ОМС. Як показує аналіз судової практики, подібних рішень багато. Це означає, що ОМС зі свого боку не надто опікуються станом довкілля свого регіону. Проте законодавство передбачає саме контроль ОМС за незаконною діяльністю у сфері поводження з побутовими відходами.
Зазначимо, що саме на ОМС покладаються додаткові функції у сфері побутових відходів, передбачені розпорядженням КМУ від 08.11.2017 № 820-р «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року».
Тому варто переглянути вашу діяльність як суб’єкта владних повноважень щодо побутових відходів у вашому регіоні. Слід почати з себе — з кожного ОМС, щоб було менше таких судових рішень.
Правильне поводження з побутовими відходами — стратегічний крок для розвитку держави в цілому та регіону зокрема.
