Моральна шкода
Право на стягнення моральної шкоди з ОМС передбачене Конституцією України, ЦК України.
Так, відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи ОМС матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, ОМС, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у:
| 1 | фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я |
| 2 | душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів |
| 3 | душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна |
| 4 | приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи |
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4)1.
1 Далі за текстом — постанова № 4.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначений ч. 2 ст. 23 ЦК України.
Так, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, ОМС, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
| 1 | якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки |
| 2 | якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт |
| 3 | в інших випадках, установлених законом |
Отже, як бачимо, громадянин може вимагати відшкодування моральної шкоди, спричиненої будь-якими неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю ОМС відносно нього, але тільки за умови доведеності обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди.
Доведеність наявності шкоди
Одразу ж зауважимо, що в силу ст. 77 КАС України, в адміністративних справах тягар доказування правомірності рішень, дій або бездіяльності покладається на ОМС.
Але це положення не стосується доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.
Пам’ятаймо! Саме позивач повинен надати суду докази завдання йому порушенням трудових прав фізичних або моральних страждань.
Виходячи з вимог ст. 160, 161 КАС України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивачем має бути зазначено:
| 1 | ціну позову (конкретні суми, якими позивач оцінює спричинену шкоду) |
| 2 | обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, що стягується (з чого позивач виходив, визначаючи розмір шкоди) |
| 3 | виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю її заподіяно) |
| 4 | докази, що підтверджують вказані обставини |
Наприклад, як докази на підтвердження спричинення неправомірними діями ОМС наслідків у вигляді захворювання позивач може надати: виписку з історії хвороби, довідку закладу охорони здоров’я, лікарняні листки, висновок судово-медичної експертизи, висновок судово-психологічної експертизи тощо.
Звісно, якщо суд відмовить у задоволенні основної вимоги, підстав для відшкодування моральної шкоди не виникне.
Так, в адміністративній справі № 670/499/16-а у постанові ВС від 21.02.2019 суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, та, зокрема, позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння їй моральної шкоди саме діями відповідача.
У цій справі було відмовлено і в задоволенні основного позову в частині визнання неправомірним рішення ОМС про відмову передати в користування позивача земельну ділянку, на якій знаходиться майновий пай.
При розгляді іншої справи ВС погодився з висновком апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування рішення міської ради, яким відкладено розгляд заяви позивача, а також щодо визнання протиправною бездіяльності міської ради щодо нездійснення розгляду зазначеного питання по суті.
Разом з тим вказав, що судам належить надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Для відшкодування шкоди обов’язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав належних доказів заподіяння йому моральної шкоди та не обґрунтував грошову оцінку такої шкоди, тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди (постанова ВС від 24.04.2018 в адміністративній справі № 459/1629/15-а).
Трудові спори
Дуже актуальним для ОМС було і залишається питання із захистом трудових прав працівників ОМС.
Адже трапляються випадки, коли працівник, вважаючи, що в процесі виконання ним своїх трудових обов’язків неправомірними діями або бездіяльністю йому завдано моральну шкоду, звертається до суду за поновленням його прав, в тому числі відшкодуванням моральної шкоди.
Вище у статті вже наведено загальні умови відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю ОМС.
Зазначимо, що на ОМС, як роботодавця в трудових відносинах, поширюється норма ст. 2371 КЗпП України (ср. ).
Відповідно до зазначеної норми відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, як бачимо, закон не містить будь-яких обмежень для компенсації моральної шкоди, тобто які б трудові права працівників не було порушено (затримка виплати заробітної плати, незаконне звільнення тощо), працівник ОМС має право через суд вимагати її компенсації.
Крім того, як зазначив Пленум ВСУ в п. 13 постанови № 4 відповідно до ст. 2371 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як показує судова практика у справах про відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення трудових прав працівників ОМС, суди також дотримуються презумпції доведеності наявності шкоди.
Наприклад, як установлено судом, позивача п’ять разів було незаконно звільнено з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу сільської ради та поновлено на ній за рішенням судів.
У зв’язку із зазначеним суттєво погіршився стан здоров’я позивача, що підтверджується лікарняними листами. Зважаючи на те, що незаконне звільнення призвело до втрати життєвого комфорту та нормальної життєдіяльності позивача, ВС дійшов висновку про правильність стягнення на його користь 5000 грн. моральної шкоди (постанова ВС від 26.01.2018 в адміністративній справі № 686/22410/15а).
В іншій справі за адміністративним позовом до міського голови, міської ради про визнання розпорядження міського голови «Про звільнення» незаконним, поновлення на посаді начальника відділу з питань економіки, зовнішньоекономічної діяльності та туризму виконавчого комітету міської ради та стягнення з відповідачів середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн. ВС погодився з висновками суду апеляційної інстанції стосовно відсутності достатніх доказів того, що звільнення з посади спричинило наслідки, які призвели до заподіяння моральної шкоди.
Бо докази, які б підтверджували заподіяння позивачу моральної шкоди у зв’язку зі звільненням, відсутні, наявна в матеріалах справи виписка з медичної картки амбулаторного хворого не підтверджує того, що стан здоров’я позивача погіршився у зв’язку зі звільненням, оскільки у вказаній медичній картці зазначені лише власні думки позивача щодо погіршення її стану, а не висновки лікаря (постанова ВС від 04.04.2018 у справі № 339/169/16-а).
Зазвичай позивач, який вважає неправомірними дії ОМС і почуває себе дещо ображеним, зазначає завищений розмір моральної шкоди, а ОМС, як відповідач у справі, намагається всіляко такі суми зменшити.
З огляду на норми чинного законодавства та судову практику, необхідно мати на увазі, що в разі пред’явлення до ОМС позовів про відшкодування моральної шкоди ОМС повинні звертати увагу не тільки на підстави для відповідальності за моральну шкоду, а й на надані позивачем докази на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та використовувати всі надані законом засоби відстоювання своєї позиції (відзив на позовну заяву, письмові пояснення, виступи в суді) у разі необґрунтованості розміру моральної шкоди або недоведеності її належними та допустимими доказами.
