Законом України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Закон про службу) не визначено порядок ведення особових справ посадових осіб місцевого самоврядування.
Разом із тим ст. 9 вказаного законодавчого акта передбачено, що посадова особа місцевого самоврядування має право, зокрема, у порядку і в межах, встановлених законом, отримувати інформацію щодо матеріалів своєї особової справи та ознайомлюватись з іншими документами, що стосуються проходження нею служби в ОМС.
Частиною 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про службу визначено, що «дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування».
Звернемось до відповідних норм законодавства про державну службу.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) передбачено, що стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа.
Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців, затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби (далі — НАДС) від 22.03.2016 № 64, визначає вимоги щодо ведення та зберігання особових справ державних службовців, а також перелік документів, з яких формуються особові справи.
Водночас нормами ст. 3 Закону про держслужбу встановлено, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на посадових осіб місцевого самоврядування. НАДС у своєму листі від 09.06.2017 № 5263/13-17 рекомендує при формуванні особової справи посадової особи місцевого самоврядування використовувати Порядок ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, який був затверджений постановою КМУ від 25.05.1998 № 731 (далі — Порядок).
Порядок говорить: в особовій справі повинна міститися, зокрема, «3) декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;», та зазначено, що така декларація «подається в порядку та за формою, передбаченими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (який вже не є чинним).
Водночас ст. 13 Закону про службу визначає, що посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі — антикорупційний Закон). Цей документ каже: «суб’єкти декларування — особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону».
Стаття 45 антикорупційного Закону містить положення, якими регламентовано подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Ними, зокрема, передбачено подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) за формою, що визначається цим агентством. Своїм рішенням № 3 від 10.06.2016 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» НАЗК затвердило:
1) Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2) Форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.
Відповідно до вищезазначеного Рішення «Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, складається з правил заповнення форми декларації та шістнадцяти розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе, членів своєї сім’ї та об’єкти декларування згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Декларація заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування на веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб’єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми. Паперова копія декларації не подається.
З урахуванням зазначеного, на думку редакції, в особовій справі посадової особи не може бути документа, визначеного не чинним станом на сьогодні законодавством.
Водночас НАЗК забезпечує відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Реєстру. Такий доступ передбачає можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздруковування інформації, отримання (завантаження) документів у різних найпоширеніших форматах даних, зокрема у форматах JSON, XML, PDF, HTML тощо.
До речі, Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців, затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22.03.2016 № 64, не містить у переліку документів, з яких формується особова справа, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
