1 Далі за текстом — ВС.
Про головне
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Дискусія про те, як ця стаття реалізується у цивільному, господарському, адміністративному праві, триває давно. У судових рішеннях існують різні підходи до вирішення цього питання, і ця справа — приклад нового підходу ВС.
Часто господарський договір передбачає у розділі «Відповідальність сторін» стягнення зі сторони договору за порушення виконання грошового зобов’язання пеню і штраф. Тобто два окремих пункти.
Забігаючи наперед, зазначимо, що у справі, яку будемо розглядати, суди трьох інстанцій були солідарні — це не подвійна відповідальність за одне і те ж саме господарське правопорушення.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України2 пеня та штраф є видами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України3 — видами штрафних санкцій.
Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Тому на переконання ВС у цій справі пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
2 Далі за текстом — ЦК.
3 Далі за текстом — ГК.
Суть справи
Відбулись конкурсні торги. За результатом проведення процедури закупівлі найбільш економічно вигідною пропозицією конкурсних торгів на закупівлю «Інженерні та будівельні роботи» (Реконструкція даху хірургічного корпусу Центральної районної лікарні4) визнано пропозицію приватного підприємства5, якого і визнано було переможцем.
4 Далі за текстом — ЦРЛ, замовник, позивач.
5 Далі за текстом — ПП, підрядник, відповідач, скаржник.
Після цього між ПП та ЦРЛ укладено Договір підряду6, за умовами якого підрядник зобов’язовувався у 2017 році якісно виконати на свій ризик власними та залученими силами, які передбачені Договором, будівельні роботи за робочим проектом: «Інженерні та будівельні роботи» (Реконструкція даху хірургічного корпусу ЦРЛ).
6 Далі за текстом — Договір, Договір підряду.
У Договорі підряду істотні умови про закупівлю не повинні змінюватися після підписання Договору до повного виконання зобов’язань сторонами.
Ціна цього Договору є динамічною, становить 1600000 грн., у тому числі ПДВ — 266666,67 грн.
Далі трішки про умови Договору.
Згідно з Договором підряду замовник може надавати підряднику аванс (попередня оплата) в розмірі, що не перевищує 30 % від загальної річної вартості робіт, відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764, та постанови КМУ від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (ср. ).
У свою чергу, підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів протягом не більше трьох місяців після одержання авансу, що буде підтверджено:
— актом приймання виконаних будівельних робіт;
— довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати;
— актом про прийняте устаткування.
По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику протягом 5 календарних днів. Замовник має право контролювати використання наданих підряднику сум авансу.
Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт.
Оплату виконаних робіт замовник проводить по мірі надходження з бюджету коштів на оплату видатків по роботі. Ненадання або затримка авансу з підстав, які не залежать від замовника, не є підставою для затримання початку робіт, або зменшення обсягу виконаних робіт відповідно до Договору підряду.
Договором підряду передбачено, що за порушення строків виконання зобов’язання, зокрема строків здачі робіт, на вимогу замовника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
За порушення строку повернення замовнику невикористаної суми авансу на вимогу замовника підрядник зобов’язаний сплатити замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від невикористаної та неповерненої суми авансу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми авансу.
Cторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, та у будь-якому разі — до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань. Невід’ємною частиною Договору є договірна ціна та календарний графік виконання робіт.
Тепер декілька слів про платежі...
Для того, аби в подальшому зрозуміти позовні вимоги та нюанси з виплатами, коротко означимо відповідну інформацію про них.
Так, 30.08.2017 ЦРЛ на рахунок ПП перераховано 480000 грн. авансу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжного доручення та банківської виписки по рахунку.
Проте 03.10.2017, 20.11.2017 та 05.12.2017 на адресу відповідача надсилались претензії позивача щодо невиконання відповідачем умов Договору підряду.
З протоколу про порушення бюджетного законодавства від 05.12.2017, складеного заступником начальника відділу бюджетних надходжень та видатків Управління Державної казначейської служби України у _____районі ___________області, вбачається, що згідно з рахунком від 28.08.2017 проплачено, тобто попередня оплата була 30.08.2017 в сумі 480000 грн.
Позовні вимоги
У лютому 2018 року заступник керівника місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ЦРЛ звернувся до суду з позовом до ПП про:
1) розірвання Договору підряду №____ від____, укладеного між ЦРЛ та ПП;
2) стягнення з відповідача:
| 1 | 480000 грн. попередньої оплати |
| 2 | 251200 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов’язання |
| 3 | 21794 грн. пені |
| 4 | 33600 грн. штрафу за порушення строку використання авансу |
Позовна заява обґрунтовувалась неналежним виконанням підрядником своїх зобов’язань за Договором підряду.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ЦРЛ задоволено частково.
1. Рішеннями судів як першої, так і апеляційної інстанції було вирішено стягнути з ПП на користь ЦРЛ:
— 480000 грн. попередньої оплати;
— 251200 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов’язання;
— 21794,93 грн. пені;
— 33600 грн. штрафу за порушення строку використання авансу.
Суди однаково дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення сум неповернутого відповідачем авансу та штрафних санкцій. Суди дійшли висновку про це з огляду на прострочення виконання ПП будівельних робіт з реконструкції даху хірургічного корпусу ЦРЛ.
2. Щодо розірвання Договору підряду, то судами зазначено про відсутність підстав для розірвання договору у зв’язку з припиненням цього Договору з мотивів закінчення строку його дії.
Вимоги касаційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПП звернулося з касаційною скаргою, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті законодавства, наголошуючи на тому, що:
| 1 | Договором підряду не визначено строк виконання робіт, а календарний графік виконання робіт не підписано ЦРЛ, що свідчить про непогодження сторонами строків виконання робіт, за порушення яких замовником нараховано штрафні санкції |
| 2 | прострочення боржника, тобто підрядника, не настало внаслідок прострочення замовника як кредитора, обумовленого невиконанням замовником зустрічного зобов’язання шляхом ненадання ПП зміненої проектно-кошторисної документації |
| 3 | часткове використання відповідачем авансу підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які листом ПП були направлені на адресу замовника (проте ним не підписані) |
| 4 | матеріали справи не містять мотивованої відмови ЦРЛ від підписання актів приймання виконаних робіт за Договором підряду, внаслідок чого виконані підрядником роботи вважаються прийнятими замовником |
Позиція ВС
ВС вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Так, згідно з частинами 1, 4 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Крім того, частинами 2 і 4 ст. 231 ГК передбачено, що у разі якщо:
— порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
— порушення пов’язане з виконанням державного контракту;
— виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, —
штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
| 1 | за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення |
| 2 | за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості |
Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
При цьому передбачається, що розмір санкцій може бути встановлено договором:
— у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або в певній, визначеній грошовій сумі;
— у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання;
— у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов’язання, як пеня та її розмір, встановлено:
а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов’язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК.
При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов’язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу.
Це узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК, тобто коли сторони є вільними:
| 1 | в укладенні договору |
| 2 | в визначенні умов договору |
з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин колегія суддів ВС вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК — видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
При цьому ВС зазначає, що Договором підряду у нашому випадку на підрядника покладається відповідальність у вигляді сплати на користь замовника:
| 1 | пені та штрафу за прострочення виконання будівельних робіт |
| та | |
| 2 | пені та штрафу за прострочення повернення суми невикористаного авансу |
Це положення не оспорюється відповідачем, у зв’язку з чим в силу вимог ст. 204 ЦК презюмується правомірність вказаного правочину.
Відповідно до абз. 2 п. 19 постанови № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт.
Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт протягом трьох місяців після одержання авансу.
По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
ВС наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність повернення авансу в цілому або в його невикористаній частині.
Далі проаналізуємо положення цивільного законодавства щодо загальних положень договору підряду та спеціальні положення — щодо договору будівельного підряду.
| Договір підряду | Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК за договором підряду замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. |
| Договір будівельного підряду | Частинами 1, 2 ст. 875 ЦК передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Цей договір підряду укладається на проведення: нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта. |
Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК та ч. 4 ст. 882 ЦК оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляються актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Ураховуючи наведені положення чинного цивільного законодавства, колегія суддів ВС приймає рішення про відхилення безпідставних доводів скаржника.
Теза виконавця про те, що часткове використання ним авансу нібито підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які 30.11.2017 листом були направлені на адресу замовника, є безпідставною.
При цьому відповідні документи ним не підписані, внаслідок чого суди мали здійснити перерахунок нарахованих позивачем штрафних санкцій виходячи із залишку основного боргу (суми невикористаного авансу), оскільки від підписання зазначених акта та довідки замовник мотивовано відмовився шляхом надіслання підряднику листа-претензії.
Щодо другої частини скарги — розірвання Договору підряду.
Так, відповідно до ст. 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Касаційна інстанція приймає до уваги посилання скаржника на невизначеність безпосередньо в тексті Договору підряду кінцевого терміну виконання робіт, тоді як календарний графік виконання робіт, який є невід’ємною частиною цього Договору, не підписаний замовником, що свідчить про передчасність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про погодження сторонами вказаного графіку.
ВС погоджується з подальшим висновком судів попередніх інстанцій про доведеність належними доказами факту прострочення виконання підрядником робіт починаючи з 01.11.2017, внаслідок чого спірні суми штрафних санкцій позивачем нараховані правомірно.
Крім того, колегія суддів зауважила, що виходячи зі змісту ч. 2 ст. 846 ЦК замовник вправі вимагати від підрядника завершення виконання робіт з реконструкції даху ЦРЛ у розумний строк — по 31.10.2017, враховуючи початок опалювального сезону та збільшення випадіння атмосферних опадів в осінньо-зимовий період.
ВС звертає увагу на п. 19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, яким передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду, зокрема в разі внесення змін до проектної документації.
Колегія суддів відхилила посилання скаржника про те, що прострочення боржника, тобто підрядника, не настало внаслідок прострочення замовника як кредитора, обумовленого невиконанням замовником зустрічного зобов’язання шляхом ненадання ПП зміненої проектно-кошторисної документації, оскільки:
| 1 | із матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено внесення сторонами відповідних змін до Договору підряду |
| 2 | вказані заперечення скаржника не можуть бути прийняті до уваги як такі, що суперечать імперативним вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», згідно з якими істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі |
Отже, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши належну правову оцінку умовам Договору підряду та врахувавши положення чинного цивільного законодавства, дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог у частині:
| 1 | стягнення суми невикористаного підрядником авансу |
| 2 | стягнення сум штрафних санкцій, нарахованих замовником за прострочення виконання будівельних робіт та за прострочення повернення авансу |
| 3 | відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору підряду у зв’язку з її необґрунтованістю |
Більш детально із цим рішенням ви можете ознайомитись на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень у пошуку за номером справи — № 917/194/18.
Отже, виходячи із положень законодавства та правової позиції ВС, робимо однозначний висновок: одночасне стягнення із сторони, яка порушила господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України. Згідно зі ст. 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК — видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Майте відповідний висновок на увазі у своїй діяльності. Крім того, слід зазначити, що ви як позивач маєте право вимагати виплату як пені, так і штрафу. Але з іншого ж боку — від вас як відповідача можуть вимагати теж саме. Тому, аби ви не потрапили в подібну ситуацію в ролі відповідача, варто в договорі детально прописувати всі нюанси в частині відповідальності, яка настає внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору.
