Шкільна освіта — це надзвичайно важливий фактор у розбудові держави. Саме в школах формуються майбутні громадяни своєї країни. Від якості освітнього матеріалу залежить те, як діти сприйматимуть навколишній світ, яка в них буде правова культура та правова свідомість, які цінності вони сповідуватимуть. Тобто школа формує світогляд.
Школи бувають різними. На жаль, з радянського минулого нам у спадок передалась і радянська система освіти, якісна за матеріалом, але вкрай несучасна і така, що не робить дітей самостійними конкурентоспроможними «гравцями». Окрім того, вразливе становище викладацького складу, їх залежність від місцевих (або інших) бюджетів роблять їх вкрай несамостійними і подекуди безініціативними.
Ці та інші чинники призвели до розуміння необхідності реформування системи шкільної освіти в Україні, особливо в умовах децентралізації — коли розвиток освітньої інфраструктури залежить виключно від волі громади.
Серед інших чинників суттєвого погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992 — 2016 років були такі фактори:
а) зменшення обсягів фінансування;
б) зниження рівня оплати праці вчителя;
в) незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;
г) бюрократизація системи управління освітою;
ґ) застарілі зміст освіти та методики викладання.
Ці проблеми проявлялись у збільшенні частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном, у зниженні показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України. Загалом, загальна середня освіта в Україні мала такі основні ознаки:
| 1 | наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта) |
| 2 | домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю освітніх послуг |
| 3 | суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами) |
| 4 | тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі |
| 5 | недостатня мотивація до освіти значної частини молоді |
Саме тому ще в грудні 2016 року Кабінетом Міністрів України було схвалено нову Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.
Ми однозначно впевнені, що вирішення проблем із матеріально-технічним забезпеченням позитивно позначиться на якості освіти. Зацікавити дитину у навчанні допоможуть не тільки якісні освітні програми, але й сам шкільний побут навколо: нові школи, нове обладнання, комп’ютерізація та діджиталізація, інклюзивність та безбар’єрність позитивно впливатимуть на сам світогляд дитини.
Таким чином, Мінрегіон спільно з Міністерством освіти і науки та ініціативною владою на місцях у межах децентралізації та реформи освіти «Нова українська школа» реалізує проект «Новий освітній простір». У рамках цього проекту були видані три інформаційні посібники, щоб показати місцевій владі, як організовувати сучасний освітній простір. Посібники підготовлені за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції.
Перший посібник
Присвячений створенню шкільного мотиваційного простору.
Дизайн сучасного освітнього простору — один із ключових чинників оновлення школи. Нова українська школа передбачає зміни не лише у змісті освітніх програм, а в першу чергу — у ключових підходах до освітнього процесу. Шкільна освіта в Україні переходить від повідомлення інформації — до розвитку життєвих компетенцій, від одноманітного стандартизованого підходу — до дитиноцентризму та особистісної орієнтації, від педагогіки інструктажу та впливу — до педагогіки партнерства.
Ці підходи вимагають також нової організації освітнього простору. Сучасний освітній простір гнучкий, наповнений, створює різноманітні можливості для різних видів діяльності, викликає радість, стимулює фантазію, мотивує до навчання.
Ключові якості сучасного освітнього простору, які забезпечують реалізацію сучасних підходів в освіті:
| 1 | цілісність, єдність і впорядкованість предметно-просторового середовища та візуального сприйняття |
| 2 | багатофункціональність, гнучкість та мобільність |
| 3 | вікова відповідність |
| 4 | персоналізованість, наявність особистого простору |
| 5 | свобода, відкритість сприйняття, креативність |
| 6 | практичність та ергономічність |
| 7 | гармонійність та збалансованість |
| 8 | соціалізація та співпраця |
Для забезпечення цих якостей дизайн освітнього простору створюється із застосуванням особливих композиційних та колористичних підходів. Освітній простір школи має цілісне композиційно-колористичне рішення, що розробляється як єдина концепція в процесі проектування.
Цей посібник присвячений питанням художнього рішення освітнього простору школи, як, наприклад:
| 1 | специфіці використання кольорів в освітньому просторі для різних вікових груп |
| 2 | дизайну освітнього простору: фасад будівлі, силует, композиція, як реконструювати стару або історичну будівлю |
| 3 | дизайну окремих приміщень та секцій — від загальношкільного простору до окремих аудиторій, бібліотек, медіотек тощо |
| 4 | облаштуванню пришкільної території: починаючи від комунікацій та транспорту та закінчуючи просторами дозвілля, спорту та оздоровлення |
У посібнику також зібрана актуальна нормативна база, а також потрібні будівельні норми та стандарти.
Посібник доступний за посиланням:
storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/407/NOP_Motivuyuchiy-prostir.pdf
Другий посібник
Присвячений безбар’єрності та інклюзивному навчанні в закладах освіти.
Оскільки Україною ратифіковано основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей та прав людей з інвалідністю, згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я, то держава бере на себе обов’язок щодо реалізації інклюзивної моделі освіти.
Інклюзивна модель освіти передбачає отримання освіти учнями або студентами з інвалідністю та учнями або студентами з особливими освітніми потребами, в умовах коли вони навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання. Це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.
Переваги інклюзивного навчання:
| 1 | Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами |
| 2 | Батьки залучені до процесу навчання |
| 3 | Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість для нормальної соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, вступу до професійних та вищих навчальних закладів |
| 4 | У дітей з особливими освітніми потребами формуються соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; моделюються належні способи взаємодії з колективом |
| 5 | Створюється атмосфера спокійного прийняття відмінностей інших людей |
Реалізація права дітей з особливими освітніми потребами рівного доступу до якісної освіти вимагає забезпечення безбар’єрного доступу до закладів освіти та організації безпечного інклюзивного освітнього середовища.
Саме тому цей посібник присвячено актуальним питанням облаштування усієї території школи з максимальним дотриманням норм безбар’єрності та інклюзивності. Серед іншого, ви там можете знайти відповіді на питання, як облаштувати приміщення та коридори для осіб із вадами зору тощо.
Посібник доступний за посиланням:
storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/408/NOP_Bezbaryernist.pdf
Третій посібник
Присвячений питанню сучасного обладнання в школах.
Модернізація освіти ґрунтується на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання. Важливість застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі обумовлена необхідністю формування інформаційно-цифрової компетентності учнів, яка визнана однією з ключових компетентностей, вкрай важливою для подальшого успішного життя.
Використання засобів мультимедіа в освітньому процесі значно сприяє:
| 1 | підвищенню мотивації учнів до навчання |
| 2 | інтенсифікації процесу навчання |
| 3 | розвитку особистості учня |
| 4 | розвитку навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом |
| 5 | підвищенню ефективності навчання за рахунок його індивідуалізації |
У провадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої. Сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватись до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання не тільки сьогодні, а й впродовж життя.
Серед іншого, в посібнику зібрані методичні рекомендації щодо обладнання:
| 1 | кабінетів початкової школи засобами ІКТ |
| 2 | кабінетів закладів дошкільної, середньої та професійної освіти засобами ІКТ |
| 3 | кабінетів природничо-математичного циклу |
| 4 | кабінетів української мови для закладів ЗСО з навчаннями мовами національних меншин |
| 5 | створення інноваційних навчально-тренінгових класів |
Окремі розділи посібника присвячені кваліфікації та ІКТ-навчанню педагогічних працівників, а також сформована база електронних платформ для навчання.
Посібник доступний за посиланням:
storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/409/NOP_Suchasne-obladnannya.pdf
Окрім того, в Новому Освітньому Просторі пообіцяли невдовзі опублікувати четвертий посібник про енергоефективність закладів освіти.
Усі посібники безкоштовні для завантаження. Вони разом доступні за такими адресами:
dfrr.minregion.gov.ua або https://decentralization.gov.ua/news/11089
Щиро сподіваємось, що ці посібники стануть вам у нагоді та допоможуть у цій важкій праці творення змін в освіті заради майбутнього.
