(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/3
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування
Березень , 2019/№ 3/1

Стягнення недоотриманого доходу у зв’язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки землі

http://tinyurl.com/yybx89so
Проведення нормативної грошової оцінки землі є коштовною справою, але воно того варте. Сама нормативна грошова оцінка землі є підставою для зміни розміру орендної плати за землю, навіть у примусовому порядку — тобто через суд. Після затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки орендар має сплачувати розмір орендної плати вже з урахуванням нових ставок, навіть якщо зміни до договору набудуть чинності на підставі рішення суду набагато пізніше. У разі незгоди орендаря на перерахунок вартості платежів за минулий період рада може вжити додаткових заходів для наповнення бюджету — звернутися до суду з новим позовом про стягнення суми недоотриманого доходу.

Правові підстави

Стаття 11 ЦК України зазначає, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, у силу ч. 1 ст. 225 ГК України, включаються:

1

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства

2

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною

3

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною

4

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом

Отже, збитки — це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
земельна ділянка, нормативна грошова оцінка, зміна розміру, договір оренди, орендна плата, стягнення недоотриманого доходу, звернення до суду додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Коментарі до статті