Теми статей
Обрати теми

Договір позички: про які нюанси слід знати ОМС?

Мороз Оксана, юрист-аналітик «Видавничого будинку Фактор»
Соціальні та економічні зміни, що відбуваються в державі, впливають на усі сфери діяльності, в тому числі й на розвиток договірних правовідносин. Сьогодні цивільно-правовий договір обслуговує як інтереси держави, так і ОМС. Тому важливе значення має порядок укладання, зміни та припинення таких договорів. Саме в цій статті ми проаналізуємо один із важливих договорів — договір позички. Більше того, розглянемо судове рішення щодо припинення дії відповідного договору. Буде цікаво, розпочинаймо!

Загальне про договір позички

Отже, для початку розберемось в понятті, предметі та формі цього договору.

Важливе місце в системі безоплатних цивільно-правових договорів відводиться договору позички. Відповідний договір застосовується у різних правовідносинах, наприклад:

— надання у користування однією особою іншій транспортного засобу;

— надання бібліотеками книжок своїм читачам;

— надання підприємством будівлі державному навчальному закладу для тимчасового користування.

Бачимо, що договір позички набуває широкого застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 827 Цивільного кодексу України1 за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Крім того, користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

1 Далі за текстом — ЦК.

Предметом договору позички, як правило, є індивідуально визначені речі. Речі ж, визначені родовими ознаками, не можуть складати предмет цього договору. Це пов’язано з тим, що за договором позички позичкодавець передає користувачеві річ лише для користування, і останній зобов’язується повернути позичкодавцю річ після закінчення строку дії договору (якщо строк у договорі позички не зазначений, то на вимогу позичкодавця) в такому стані, в якому вона була на момент її передання (тобто ту ж саму річ).

Пропонуємо для повного розуміння розібратися, яка річ є індивідуально визначеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦК річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Слід мати на увазі, що у разі втрати, загибелі або пошкодження незамінної речі неможливою є вимога про її повернення в натурі, можливим є лише відшкодування завданої шкоди.

Звертаємо вашу увагу на те, що предметом договору позички є неспоживні речі, оскільки саме такі речі можуть передаватися користувачеві у користування, а не для споживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦК споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді.

Наприклад, споживними речами є продукти харчування, сировина, з якої виготовляється продукція, тощо, тому споживні та замінні речі не можуть складати предмет позички.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦК, неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Положення ч. 1 ст. 827 ЦК не обумовлює, якою має бути річ, що виступає предметом договору позички, — рухомою чи нерухомою. Отже, предметом цього договору може бути як рухома, так і нерухома річ.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майнові права та обов’язки не є предметом договору позички відповідно до ст. 190 ЦК та ч. 1 ст. 827 ЦК.

Оскільки предметом договору позички не можуть бути майнові права, то предметом договору позички не може бути нерухомість — підприємство як єдиний майновий комплекс (ст. 191 ЦК).

Далі проаналізуємо, яке місце договір позички займає в діяльності ОМС.

Договір позички для ОМС

Згідно із ч. 2 ст. 828 ЦК договір позички між юридичними особами укладається у письмовій формі.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 828 ЦК та ч. 2 ст. 793 ЦК, якщо нерухоме майно передане у позичку на строк більш ніж на 3 роки, договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, далі будемо розглядати всі нюанси договору позички, які стосуються ОМС, у цьому контексті. Для початку звернемо увагу на специфіку сторін цього договору та етапи його складання і підписання.

1. Позичкодавець.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 829 ЦК особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

Відповідно до Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2 питання щодо передачі майна територіальної громади в користування не завжди однозначно можна віднести до виключної компетенції ради.

2 Далі за текстом — Закон № 280.

Однак, якщо проаналізувати Закон № 280 в комплексі, то можемо побачити, що згідно з п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 рада має прийняти рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Якщо такі повноваження передані якомусь виконавчому органу ради — юридичній особі, то позичкодавцем може виступати цей виконавчий орган.

В такому разі рада, як правило, погоджує умови договору шляхом погодження проекту договору, який має бути додатком до відповідного рішення.

Якщо ж повноваження нікому не делеговані, то рішення про безоплатну передачу та умови такої передачі має прийняти рада, і вона ж буде виступати позичкодавцем.

2. Балансоутримувач.

Згідно з Конституцією України та ЦК територіальна громада може бути учасником цивільних правовідносин. Однак згідно зі ст. 172 ЦК територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через ОМС у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, розпоряджатися майном може виключно компетентний орган управління, призначений радою. Але, як правило, майно перебуває у користуванні не у ради чи органу управління — воно передане у господарське відання комунальному підприємству, а відповідно, знаходиться на балансі цього підприємства, а не ради чи іншого ОМС.

Тоді для балансоутримувача внаслідок укладення договору позички частини приміщення з третьою особою також виникатимуть правові наслідки, і взаємодію всіх трьох осіб треба належним чином врегулювати.

3. Користувач.

Варто нагадати про обов’язки користувача. Так, відповідно до ст. 833 ЦК користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.

Згідно із ч. 2 ст. 833 ЦК користувач зобов’язаний:

1

користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі

2

користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором

3

повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання

Таким чином, покривати витрати, які виникають у користувача майном у зв’язку з використанням приміщення та інших речей, за рахунок коштів, передбачених на їх утримання, ОМС не мають права.

Відповідно до п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України3 ОМС забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів БК.

3 Далі за текстом — БК.

Крім того, забороняється здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків:

1

коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів

або

2

має місце перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату

Таким чином, робимо висновок, що ОМС мають право планувати і здійснювати видатки лише на своє утримання або утримання створених ними юридичних осіб, враховуючи об’єктивну потребу в коштах.

Найкраще буде для ОМС обумовити ці питання у договорі позички та/або укласти з користувачем майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг4.

4 Далі за текстом — Договір про відшкодування витрат.

4. Договір про відшкодування витрат.

Отже, для укладання такого договору можна було б використати форму Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженого наказом Фонду держмайна від 23.08.2000 № 1774. Звісно, вам потрібно буде з ним попрацювати та адаптувати його до договору, який потрібний вам у діяльності, — договору позички.

Такий розрахунок, як правило, проводиться виходячи з наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині — пропорційно до розміру займаної загальної площі.

Договір про відшкодування витрат може передбачати й інші критерії розподілу та оплати спожитих послуг, які обираються за взаємною згодою сторін, а саме:

— пропорційно кількості користувачів;

— за кількістю джерел електрообладнання тощо.

У разі відсутності лічильників для обліку спожитих послуг або з інших поважних причин застосовується критерій відшкодування пропорційно до займаної площі.

Що ж до витрат, пов’язаних із використанням засобів зв’язку, то зазначимо, що якщо користувачу майном буде виділено окремий телефонний номер, то всі витрати за ним, включно з абонентською платою та ПДВ, повинен оплачувати такий підрозділ.

5. Етапи укладання договору позички.

Один із потенційних учасників правочину звертається до іншого з відповідною пропозицією.

1. Попередньо погоджуються усі умови договору позички:

1

строки

2

обсяг

3

характеристики майна, що передається

4

можливість здійснення капітального ремонту

5

порядок повернення майна

6

компенсація чи оплата видатків на утримання тощо

2. Проект договору складає позичкодавець (ОМС), який у разі необхідності погоджується з органом управління, та приймається рішення про можливість його укладення.

3. Підписання договору та акта приймання-передачі майна.

Звертаємо вашу увагу, що строки для оформлення договору та передачі майна у користування після оформлення договору законодавством не врегульовані, проте пропонується визначити їх у договорі.

Судова практика

Підтвердженням вищезазначеної думки є рішення апеляційного суду _____ області від 06.10.2009. Суд розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету _____ міської ради про звільнення незаконно займаних приміщень.

Отже, матеріалами справи встановлено, що виконавчим комітетом ________міської ради заявлено позов до обласного бюро медико-соціальної експертизи про звільнення незаконно займаних приміщень площею 200,0 кв. м, розташованих на першому поверсі у будівлі по вул. ______ в м. _______.

1. Позиція позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.05 між виконавчим комітетом міської ради та бюро медико-соціальної експертизи укладено договір № ДП-0505 позички нежитлових приміщень загальною площею 200 кв. м у будівлі по вул. _______ в м._______, з терміном дії до 15.06.06. На підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 03.08.06 «Про оренду та безоплатне користування (позичку) об’єктами комунальної власності територіальної громади м. ____» внесли зміни до Договору позички та термін дії Договору продовжено до 31.12.06. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що оскільки Договір на новий термін не продовжувався, то з 31.12.06 відповідач безпідставно використовує вищезазначене приміщення. Виконавчий комітет міської ради повідомив відповідача листом №_______ від 31.12.06 про припинення Договору та запропонував укласти з виконавчим комітетом договір оренди на вказані приміщення. Наступним листом №___ від 02.01.07 відповідач звернувся до виконавчого комітету міської ради за дозволом на укладення договору оренди вказаних приміщень з пільговим нарахуванням орендної плати. За результатами розгляду листа №____ від 02.01.07 виконавчий комітет міської ради у свою чергу надіслав черговий лист №___ від 04.01.07, яким повідомив відповідача про те, що цей Договір на новий термін продовжуватися не буде та про відмову у наданні згоди на передачу в оренду приміщень площею 200 кв. м у будівлі по вул. _____ в м. _____.

5 Далі за текстом — Договір.

2. Позиція відповідача.

Відповідач не повертає займане ним спірне приміщення, що змусило позивача звернутися до суду.

Відповідач у відзиві на позов від 25.08.09 № 430 позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю. Відповідач зазначив, що Амбулаторно-поліклінічний заклад функціонує в приміщенні по вул. _____ з часу створення в 1992 році, згідно з вимогами постанови КМУ від 22.02.92 № 83. Його діяльність здійснюється на підставі ліцензії та акредитаційного сертифікату МОЗ України. Обласне бюро медико-соціальної експертизи є єдиним медичним закладом області, що забезпечує медико-соціальну експертизу, яка є складовою частиною державної програми захисту інвалідів та інтегрування їх у всі сфери життя суспільства.Відповідач вказує й на те, що питання про функціонування комісії МСЕ на базі інших п’яти лікувально-профілактичних закладів в інших містах не виникало, наявне повне розуміння і сприяння їх діяльності керівництвом ОМС та адміністрації ЛПЗ.

3. Рішення Суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Увага! Суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 833 ЦК користувач зобов’язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Більше того, звертає увагу, що відповідно ст. 836 ЦК (правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею) зазначено, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Суд вирішив позов задовольнити, зобов’язати бюро медико-соціальної експертизи звільнити займані приміщення площею 200,0 кв. м, розташовані на першому поверсі у будівлі по вул. _____ м. _____, та передати їх за актом прийняття-передачі виконавчому комітету міської ради.

Наостанок...

Договір позички займає певне місце в діяльності ОМС. Важливо наголосити на необхідності прописувати не лише всі істотні умови договору, а й максимально прораховувати всі нюанси, які можуть виникати у діяльності як у позичкодавця, так і у користувача. Нагадуємо, законодавством передбачено принцип свободу договору (ст. 3 ЦК), відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

Проте найважливішою умовою укладання договорів є їх неухильне дотримання обома сторонами. Як бачимо із судового рішення вище, користувач не зважав на строки такого договору, посилаючись на те, що користується приміщенням з давніх-давен. Проте це не мало для суду ніякого значення, оскільки в цьому разі і договір, і закон встановлюють чіткі строки дії договору.

Таким чином, закликаємо вас бути максимально уважними при укладенні договорі, визначенні їх умов та строків виконання.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі