Про регуляторний акт
Нагадаю, відповідно до визначення, наведеного в Законі України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»1, регуляторний акт — це:
1 Закон про регуляторну діяльність.
нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання;
інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Ознаки регуляторного акта:
— встановлює, змінює чи скасовує норми права;
— застосовується неодноразово;
— стосується невизначеного кола осіб.
Не є регуляторними акти, які не відповідають зазначеним вище критеріям та:
— акти, що містять індивідуально-конкретні приписи;
— акти, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
— інші види актів, які зазначені в ст. 3 Закону про регуляторну політику.
Процедура прийняття регуляторного акта
Перше, з чим слід визначитись, — це з комісією, яка буде відповідальна за реалізацію державної регуляторної політики в раді. Задля цього відповідна рада своїм рішенням може або
а) створити відповідну постійну комісію, або
б) покласти ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій.
Таке передбачено ст. 31 Закону про регуляторну діяльність.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради.
Організаційне забезпечення здійснення державної регуляторної політики сільським, селищним та міським головою здійснює відповідальний структурний підрозділ виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
Наступний крок — це планування діяльності з прийняття регуляторних актів. Такий план має бути затверджений на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений ст. 13 Закону про регуляторну діяльність, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
У разі ж якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого плану, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Далі пропоную вашій увазі зразок заповнення плану.
Наступний крок — підготовка аналізу регуляторного впливу. Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником до оприлюднення самого проекту акта готується аналіз регуляторного впливу. Мета аналізу — одержання зауважень та пропозицій.
Аналіз регуляторного впливу — документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.
Під час здійснення цієї частини роботи вам у пригоді стане постанова КМУ від 11.03.2004 № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта».
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:
| 1 | визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми |
| 2 | обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання |
| 3 | обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них |
| 4 | визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб’єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта |
| 5 | визначити цілі державного регулювання |
| 6 | визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин |
| 7 | аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей |
| 8 | описати механізми і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта |
| 9 | обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта |
| 10 | обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб’єктів господарювання, громадян та держави |
| 11 | обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені |
| 12 | оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, ОМС, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги |
| 13 | оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта |
| 14 | обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта |
| 15 | визначити показники результативності регуляторного акта |
| 16 | визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття |
Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта, а в разі якщо розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація — керівником цього органу, установи чи організації.
Зразок аналізу регуляторного впливу проекту Положення про оренду землі буде опублікований у наступному номері нашого видання.
З 15.03.2016 у разі, якщо питома вага суб’єктів малого підприємництва (малих та мікропідприємств разом) у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких буде поширюватись дія регуляторного акта, перевищує 10 %, проведення М-Тесту регуляторного акта стає обов’язковим.
Нагадаю, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України ознаками мікропідприємництва є наявність не більше 10 найманих працівників та річний оборот до 2 мільйонів євро, для малого підприємництва ці цифри є більшими: найманих працівників — до 50, річний оборот — до 10 мільйонів євро. Як показує практика,питому вагу орендарів земельних ділянок складають фізичні особи — підприємці та юридичні особи, які належать саме до малого чи мікропідприємництва. Тому проведення М-Тесту у цьому випадку є обов’язковою умовою прийняття регуляторного акта.
М-Тест є складовою аналізу регуляторного впливу. Розвиваючи переваги аналізу регуляторного впливу, він суттєво посилює спроможність громадянського суспільства, зокрема бізнес-спільноти, впливати на ухвалення рішень ОМС.
Унікальна, як для регуляторних інструментів, здатність М-Тесту надавати вимірювану (числову) інформацію перетворює аналіз регуляторного впливу на доказовий документ, що дозволяє обрати найкраще із запропонованих альтернативних рішень.
В основі М-Тесту лежить методика обчислення стандартних витрат малого підприємництва на виконання конкретного регуляторного акта. Результати М-Тесту дозволяють обґрунтувати варіанти пом’якшення адміністративного навантаження на малий бізнес.
М-тест запроваджено в Україні на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом (ст. 378) відповідно до норм Європейського законодавства щодо розвитку малого бізнесу.
На сайті Державної регуляторної служби України ви зможете ознайомитись із Посібником з використання Тесту малого підприємництва (М-тест), розміщеним 23.02.2016, роз’ясненням типових питань, які виникають у розробників проектів регуляторних актів під час проведення Тесту малого підприємництва (М-тесту) від 29.03.2017, а також із зразком проведеного М-Тесту на прикладі обов’язкового запровадження суб’єктами малого підприємництва — платниками єдиного податку реєстраторів розрахункових операцій від 26.02.2016.
Алгоритм проведення М-тесту включає в себе:
1. Проведення консультацій з малим бізнесом щодо регулювання: робочі чи особисті зустрічі, круглі столи, опитування, інтерв’ювання, онлайн-анкетування;
2. Опрацювання даних: збір даних, що бракує (статистична інформація, аналітика, експерименти, висновки експертів тощо); опрацювання даних, у тому числі їх коригування;
3. Здійснення розрахунку витрат: оцінка прямих витрат представників малого бізнесу; оцінка вартості адміністративних процедур та звітування суб’єктів малого підприємництва; бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва;
4. Заходи щодо зменшення витрат: пошук таких заходів.
Джерелами інформації для проведення М-Тесту можуть виступати інформація з Державної служби статистики, дані органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, офіційні довідники. Також під час оцінки економічних показників можуть братися до уваги дані соціологічних досліджень. У такому випадку посилання на джерело інформації є обов’язковим задля того, щоб будь-яка зацікавлена сторона мала можливість перевірити інформацію.
Далі пропоную вашій увазі зразок М-Тесту.
Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):
— кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: всі, які використовують земельні ділянки територіальної громади N без належного оформлення документів на право користування або власності на землю;
— питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 100 (відсотків) (відповідно до таблиці «Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання» додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта). На даний час невідома та буде встановлена після запровадження заходів, передбачених даним регуляторним актом у процесі виявлення порушень з боку суб’єктів господарювання.
У наступному номері ви побачите зразок аналізу регуляторного впливу вже без зразка оформлення М-Тесту.
Далі ми також поговоримо про правила оприлюднення проектів регуляторних актів, опрацювання одержаних зауважень та пропозицій, забезпечення підготовки експертного висновку та передачу документів на розгляд Державної регуляторної служби України, отримання висновку та прийняття регуляторного акта.
