1 Далі за текстом — ВС.
Коротко про головне
Одразу зазначимо, що частинами 6 і 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України2 визначено: судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК, — разом із копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
2 Далі за текстом — ЦПК.
Отже, чинним цивільним процесуальним законодавством інший порядок інформування учасників справи про дату, час та місце розгляду справи не визначено.
У свою чергу, наказом Державної судової адміністрації України3 від 01.06.2013 № 734 було затверджено Порядок надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень.
3 Далі за текстом — ДСА.
4 Далі за текстом — Наказ ДСА № 73.
Суть справи
У квітні 2017 року Особа 15 звернулась із позовом до Департаменту житлового господарства _______ міської ради про визнання права на приватизацію та зобов’язання вчинити певні дії.
5 Далі за текстом — позивач, Особа 1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «_______ машинобудівний завод» від 17.07.1996 Особі 1 та членам її сім’ї було видано ордер на житлову площу у гуртожитку. До складу сім’ї на той час входили ще три члени сім’ї.
Так, рішенням ______ міської ради від 22.10.2010 жилі, нежилі та допоміжні приміщення гуртожитку було дозволено приватизувати громадянам, які у ньому проживають.
У зв’язку із цим Особа 1 звернулась із відповідною заявою та всіма необхідними документами до Управління житлового господарства _______ міської ради.
На свою заяву отримала лист про відмову у передачі у власність кімнат у гуртожитку через здійснення самовільного переобладнання із самовільним захопленням місць загального користування та реєстрації позивачки та членів її сім’ї у гуртожитку без визначення номеру кімнати, тобто на койко-місце.
Крім того, ще одним листом позивачку було повідомлено, що приватизація кімнат може бути здійснена після узаконення самовільного перепланування.
Після цього позивачка звернулась до Департаменту житлового господарства із клопотанням узаконити перепланування, на що отримала відмову з причин відсутності таких повноважень у Департаменту житлового господарства.
Позивачка з іншими членами сім’ї іншого власного житла не мають, зареєстровані та мешкають у гуртожитку з 1996 року та вважають, що мають законне право на приватизацію житлових кімнат і частини приміщень загального користування у гуртожитку.
Позивачка просила:
| 1 | визнати за членами сім’ї право на приватизацію кімнат |
| 2 | зобов’язати Департамент житлового господарства _______ міської ради приватизувати з видачею свідоцтва про право власності на їх користь перелічені житлові кімнати |
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій
| Рішення суду першої інстанції | Позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав право членів сім’ї на приватизацію кімнат. Зобов’язав Департамент житлового господарства міської ради здійснити заходи щодо приватизації кімнат на користь усіх членів сім’ї Особи 1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване необхідністю захисту прав позивачів, які мають законне право на приватизацію житлових кімнат у гуртожитку, в яких вони постійно проживають та зареєстровані і не мають у власності іншого житла. Отже, відповідач зобов’язаний вжити заходів щодо приватизації кімнат позивачів |
| Рішення суду апеляційної інстанції | Рішенням апеляційного суду скаргу Департаменту житлового господарства міської ради задоволено. Рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову Особи 1 до Департаменту житлового господарства міської ради про визнання права на приватизацію та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що при зверненні у 2010 році до органу приватизації позивачка отримала відмову у приватизації, з підстав відсутності повноважень у відповідача щодо узаконення переобладнання житлових приміщень гуртожитку з незаконним самовільним захопленням та приєднанням допоміжних приміщень та площі, яка зазначена у правовстановлюючих документах на житло. Апеляційний суд указав, що звернення позивачки до суду фактично є позовом про визнання права власності на самочинне будівництво, тоді як позов із цих підстав має здійснюватись за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу. Внаслідок чого рішення цього органу чи його відсутність дають підстави говорити про наявність спору |
Касаційна скарга
У грудні 2018 року Особа 1 подала касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому посилається на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що наявні перепланування у кімнатах не є самочинним будівництвом, що підтверджено висновком експерта.
Крім того, позивачка акцентувала увагу: апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення позивачів, а про оскаржену постанову дізналися лише при зверненні до суду першої інстанції для отримання виконавчого листа. Всі листи, направлені апеляційним судом, поверталися із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Позиція ВС
При вирішенні справи ВС відразу звертає увагу на форму повідомлення. Так, згідно з ч. 3 ст. 368 ЦПК розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 ЦПК (окремі категорії справ).
Відповідно до частин 6, 7 ст. 128 ЦПК судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК, разом з копіями відповідних документів надсилається:
| 1 | на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси |
| або | |
| 2 | разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня |
| або | |
| 3 | через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи |
Крім того, юридичним особам та фізичним особам — підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб —підприємців та громадських формувань.
ВС звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини6, які є невід’ємною частиною національного законодавства. Так, ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін — один із складників більш широкої концепції справедливого судового розгляду — передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08.04.2010).
До того ж ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, має на увазі право на «усне слухання».
Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.(ср. )
В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватись до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
6 Далі за текстом — ЄСПЛ, Європейський Суд.
Таким чином, беручи до уваги практику Європейського Суду, у нашій справі аналіз матеріалів свідчить, що повістку про судове засідання було направлено Особі 1 за адресою _______, проте вона повернулася із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.
Далі подивимось, які висновки робив ВС у своїх постановах.
У пунктах 47, 48 Постанови Великої Палати ВС від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17-ц вказано, що приписи ЦПК як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою ВС не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі ВС повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Тобто, спираючись на практику ЄСПЛ та постанови ВС, Особа 1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом апеляційної інстанції. Йдемо далі.
Крім іншого, у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS, згідно з якою Особі 1 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 25.07.2018 на 12 год. 25 хв.
Здавалось б, усе зрозуміло, Особа 1 була повідомлена за допомогою SMS, жодних питань бути не може. Чи насправді все було так? Для цього пропонуємо ознайомитись із наступним висновком ВС у цій справі.
ВС зауважує, що ця довідка про доставку SMS не може вважатись доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Оскільки згідно з п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом ДСА № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.
Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
У нашому випадку в матеріалах справи відсутня заява Особи 1 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.
За таких обставин ВС робить висновок: не можна вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив Особу 1 про дату, час і місце судового засідання.
Крім того, слід мати на увазі, що згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК:
1) відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме;
2) заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису,
викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису — не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
У нашій ситуації ця норма не діє, не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання і оголошення, що розміщене на сайті «Судова влада України», оскільки такий порядок повідомлення розрахований на відповідача, третю особу, свідка, заінтересованих осіб, а не на позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 411 ЦПК судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Доводи касаційної скарги дають підставу для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права.
У зв’язку з наведеним колегія суддів ВС вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Крім того, своїм рішенням ВС стягнув з Департаменту житлового господарства міської ради на користь Особи 1 7579 грн. судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Більш детально із судовим рішенням ви можете ознайомитись у Державному реєстрі судових рішень за номером справи 201/6092/17.
Таким чином, вам як ОМС на майбутнє слід мати на увазі відповідну практику ВС. Так, якщо ви позивач у судовому процесі, знайте: і текст судової повістки може бути надісланий судом SMS-повідомленням лише після подання до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.
Нагадаємо, що така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
