1 Далі за текстом — Закон про службу в ОМС.
2 Далі за текстом — Типове положення про атестацію.
3 Далі за текстом — Загальні методичні рекомендації про оцінювання.
Посадовій особі виконавчого комітету селищної ради — землевпоряднику надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На час такої відпустки для виконання повноважень за цією посадою прийнято на службу іншу особу за строковим трудовим договором. Чи підлягає ця особа атестації?
Законом про службу в ОМС чітко регламентовано та встановлено вичерпний перелік щодо посадових осіб ОМС, які не підлягають атестації. Так, відповідно до ст. 17 цього Закону та п. 2 Типового положення про атестацію не підлягають атестації:
— сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах, районних, обласних рад;
— секретарі сільських, селищних, міських рад;
— працівники патронатної служби;
— особи, які перебувають на займаній посаді менше ніж один рік;
— молоді спеціалісти;
— вагітні жінки чи жінки, які працюють менше ніж один рік після виходу на роботу з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною;
— особи, прийняті на роботу на визначений термін.
Таким чином, особа, що прийнята на посаду землевпорядника за строковим трудовим договором, не підлягає атестації.
До якого віку спеціаліст вважається молодим і не підлягає атестації та яким нормативно-правовим актом це регламентовано?
Як уже було зазначено у попередньому запитанні, відповідно до Закону про службу в ОМС та Типового положення про атестацію молоді спеціалісти не підлягають атестації. Однак тут виникає інше запитання: якими нормами визначено поняття «молодий спеціаліст» та встановлено граничний вік такого спеціаліста?
Визначення терміна «молодий спеціаліст» не міститься в жодному нормативно-правовому акті, що регламентує проходження служби в ОМС. Проте існують формулювання інших понять, що певним чином вказують на ознаки поняття «молодий спеціаліст».
Так, ч. 2 ст. 197 Кодексу законів про працю України передбачено, що молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою КМУ від 22.08.1996 № 992 (станом на сьогодні втратила чинність, але іншого нормативно-правового документа не маємо), випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення ними трудового договору із замовником.
Як бачимо, обмеження особи за віком не визначено, до уваги береться лише факт закінчення навчального закладу та момент укладення трудового договору (в цьому випадку це момент призначення особи на посаду). Отже, слово «молодий» вживається стосовно професії, а не віку особи.
Наведене вище дає підстави вважати молодим спеціалістом випускника навчального закладу в період терміну обов’язкової роботи за направленням, потреба в якому була заявлена підприємством, установою, організацією та який після навчання влаштовується на відповідну роботу за кваліфікацією, яку він набув під час навчання.
Викладене стосується узагальненого поняття «молодий спеціаліст», а тому питання щодо працевлаштування, проходження служби, проведення атестації, надання пільг, гарантій тощо молодим спеціалістам, їхніх прав та обов’язків необхідно вирішувати з урахуванням положень відповідного закону і нормативних актів.
Отже, можна зробити висновок, що в нашому випадку не підлягають проходженню атестації протягом трьох років з дати призначення на посаду молоді спеціалісти — випускники державних навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням і які працевлаштовані на підставі направлення.
Пунктом 12 Типового положення про атестацію передбачено, що в разі якщо посадова особа не з’явилась на засідання атестаційної комісії без поважних причин, комісія має право провести атестацію за її відсутності. А як діяти в разі відсутності посадової особи на атестації з поважних причин (відпустка за сімейними обставинами, відрядження, хвороба тощо)?
Ні Законом про службу в ОМС, ні Типовим положенням про атестацію не передбачені дії в разі неявки на засідання атестаційної комісії посадової особи, яка підлягає атестації, з поважних причин.
На нашу думку, з метою уникнення спірних питань та враховуючи п. 25 Типового положення про атестацію, вважаємо за доцільне такі питання врегулювати Положенням про проведення атестації на місцевому рівні, яке затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради. Вважаємо за можливе запропонувати як варіант вирішення питання — передбачити в такому Положенні, наприклад, можливість проходження атестації після виходу посадової особи на роботу (закінчення хвороби, повернення з відпустки, відрядження тощо) чи проведення атестації за її відсутності за наявності письмової заяви.
Як діяти у разі, якщо атестацію має пройти член атестаційної комісії?
Відповідно до п. 9 Типового положення про атестацію атестація керівників відділів, управлінь, інших виконавчих органів та посадових осіб, які ввійшли до складу комісії, передує атестації інших працівників цих органів та їх підрозділів. Тобто члени атестаційної комісії проходять атестацію в першу чергу. При цьому вони не беруть участі в голосуванні. Професійна етика передбачає, що на період голосування член комісії, який атестується, залишає приміщення.
Якщо член комісії буде визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, він має бути виведеним зі складу комісії (замінений) розпорядженням сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради.
Законом про службу в ОМС та Типовим положенням про атестацію визначено періодичність проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування (один раз на 4 роки) та наведено вичерпний перелік осіб, що не підлягають атестації. Також Типовим положенням про атестацію передбачено проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами покладених на них завдань у період між атестаціями. Чи підлягають щорічному оцінюванню посадові особи у році, в якому проводиться чергова атестація?
Чи підлягають щорічній оцінці посадові особи ОМС, що відповідно до Типового положення про атестацію не підлягають проходженню атестації?
Пункт 3 Типового положення про атестацію передбачає, що у період між атестаціями під час підбиття підсумків роботи органу за рік проводиться щорічна оцінка виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов’язків та завдань.
Атестація та щорічна оцінка за змістом мають відмінності, зокрема в частині покладених на них завдань.
Атестація проводиться з метою підвищення ефективності діяльності посадових осіб місцевого самоврядування та відповідальності за доручену справу, а щорічна оцінка — з метою поліпшення добору та розстановки кадрів, розвитку ініціативи, планування кар’єри, вдосконалення процесу планування та організації діяльності як посадової особи, так і ОМС в цілому, виявлення організаційних проблем.
Також атестація та щорічна оцінка мають відмінності в частині часових меж, які вони охоплюють. Тому проведення атестації не виключає проведення щорічної оцінки у році, в якому проводиться чергова атестація.
Особи, що не підлягають щорічному оцінюванню, визначені п. 1.6 Загальних методичних рекомендацій про оцінювання. Зокрема, щорічному оцінюванню не підлягають:
— сільські, селищні, міські голови;
— голови та заступники голів районних у містах (у разі їх створення), районних, обласних рад;
— секретарі сільських, селищних, міських рад;
— працівники патронатної служби;
— особи, які перебувають на займаній посаді менше одного року;
— молоді спеціалісти;
— вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною;
— особи, прийняті на роботу на визначений термін.
Відповідно до статей 42 і 55 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 1.7 Загальних методичних рекомендацій про оцінювання щорічною оцінкою виконання сільським, селищним, міським головою покладених на нього обов’язків і завдань можна вважати його звіт про свою роботу перед територіальною громадою чи перед радою; щорічною оцінкою виконання головою районної у місті (у разі її створення) районної, обласної ради — звіт про свою діяльність перед радою.
Також відповідно до ст. 16 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» та п. 1.7 Загальних методичних рекомендацій про оцінювання щорічною оцінкою виконання заступником голови районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, секретарем сільської, селищної, міської ради покладених на нього обов’язків і завдань можна вважати його звіт про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян.
Зазначимо, що необхідність щорічного оцінювання заступників голів районних у містах, районних, обласних рад є типовою помилкою при розробці на місцевому рівні Положення щодо проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов’язків і завдань.
Ураховуючи викладене, звертаємо увагу, що відповідно до Загальних методичних рекомендацій про оцінювання та Типового положення про атестацію заступники голів районних у містах (у разі їх створення) та районних, обласних рад не підлягають щорічному оцінюванню, але підлягають атестації.
