У ст. 15 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі за текстом — Закон № 2493) визначено: черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки. Як бачимо з надісланого на адресу редакції запитання, зазначена особа дійсно не відпрацювала на займаній у теперішній час посаді два роки. Тому начебто безпосереднім керівником було правомірно прийнято рішення, яким особі було відмовлено у підготовлені подання щодо присвоєння їй чергового 13 рангу.
Водночас зазначений висновок безпосереднього керівника є хибним, таким, що порушує право особи на своєчасне присвоєння чергового рангу посадової особи.
Так, ст. 15 Закону № 2393 передбачено вичерпний перелік підстав, настання яких обумовлює присвоєння чергового рангу. Водночас ч. 2 розд. VII «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону визначено, що «дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування».
Тож звернемося до норм Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», який не є чинним для державних службовців, але регулює відповідні питання проходження служби в ОМС.
Стаття 27 цього Закону визначає, що просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.
Положення про ранги державних службовців, затверджене постановою КМУ від 19.06.1996 № 658 (далі за текстом — Положення), визначає, що ранги присвоюються в індивідуальному порядку відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Через два роки після присвоєння відповідного рангу керівник органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння чергового рангу. Позитивне рішення приймається за умови успішної роботи.
Разом із тим Положення визначає, «що черговий ранг не може бути присвоєний державному службовцю, до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також у період проведення службового розслідування або здійснення кримінального провадження». У запитанні про такі обставини не йдеться, тому дивимось на інші норми цього Положення.
У п. 6 Положення зазначено, що при переведенні на іншу посаду, яка належить до тієї ж категорії посад державної служби, що й попередня, у разі залишення попереднього рангу наступний ранг державному службовцю присвоюється з урахуванням часу присвоєння попереднього рангу.
Тобто в особи, про яку йдеться у запитанні, право на присвоєння чергового 13 рангу посадової особи виникло саме з 09.03.2019, оскільки 08.03.2017 їй було присвоєно 14 ранг, при переведенні її на більш високу посаду 12.05.2018 присвоєний особі раніше 14 ранг було збережено.
Також станом на дату її звернення до безпосереднього керівника з проханням підготувати подання щодо присвоєння їй чергового 13 рангу до цієї особи протягом останнього року не застосовувалися дисциплінарні стягнення, відносно цієї особи не проводилось службових розслідувань та вона не перебуває під слідством. А тому, на наш погляд, немає жодних підстав для затримки в присвоєнні чергового рангу.
А. Мацокін, головний редактор журналу «Держслужбовець»
