Теми статей
Обрати теми

Проекти до УКФ: поради від експертів для уникнення помилок

Андрієвський Тимур, юрисконсульт ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», політолог
Український культурний фонд вже вдруге проводить конкурс проектів, спрямованих на підтримку та розвиток культури в Україні. Аналіз заявників минулорічного конкурсу показав, що ОМС зацікавлені в отриманні підтримки культурних проектів не менш, ніж представники громадянського суспільства. Проте існує спектр помилок, який не дозволяє проекту отримати позитивне рішення Фонду. Про них і поговоримо.

У 2019 році Український культурний фонд оголосив шість конкурсних програм для виконання своєї місії впровадження нових механізмів надання орієнтованої на результат конкурсної державної фінансової підтримки ініціатив у сфері культури та креативних індустрій.

На цей момент ми маємо інформацію щодо однієї із шести конкурсних програм під назвою «Створюємо інноваційний культурний продукт», яка 1 березня 2019 року завершила прийом заявок. На конкурс було подано 550 аплікаційних пакетів з усіх областей України.

За типами проектів розподіл відбувся так:

— індивідуальні проекти — 453;

— проекти національної співпраці — 70;

— проекти міжнародної співпраці — 27.

Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору проектів, затвердженого Наглядовою радою УКФ (рішення № 19 від 26.11.2018), отримані аплікаційні пакети було передано Комісії з проведення технічного відбору для здійснення першого етапу відбору. Кожен аплікаційний пакет було перевірено на відповідність вимогам вказаного Порядку.

Технічний відбір подолало 399 проектів, а саме:

— 329 індивідуальних;

— 51 проект національної співпраці;

— 19 проектів міжнародної співпраці.

Аплікаційні пакети, що успішно подолали перший етап відбору, було передано на оцінювання експертними радами УКФ. 12 квітня 2019 року відбулось засідання Наглядової Ради та Дирекції Українського культурного фонду. На засіданні було розглянуто результати оцінювання експертними радами Фонду проектів, що були подані на конкурс програми «Створюємо інноваційний культурний продукт». 2 травня 2019 року має бути опубліковано реєстр проектів-переможців програми «Створюємо інноваційний культурний продукт», що отримають фінансування від Українського культурного фонду у 2019 році.

На своїй офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook Фонд оприлюднив серію відеороликів із порадами експертів Фонду, що здійснювали експертний аналіз та відбір заявок. Із відкритих джерел редакція «Місцевого самоврядування» зібрала найбільш поширені помилки та поради з вдосконалення ваших заявок.

Директорка Фонду Юлія Федів у своєму інтерв’ю виданню DELO.UA (розділ ZZA!) вказує, що певній частині цьогорічних заявників варто повчитися тайм-менеджменту, щоб не подавати документи в останній день за 15 хвилин до припинення прийому заявок. Федів вважає, що півтора місяці — цілком пристойний часовий слот для того, щоб вкласти проект у рамки, яких вимагає грантодавець, якщо, звісно, не створювати його спеціально під грант.

Помітно, що не всі читають інструкції, хоча це важливо, адже запобігає багатьом помилкам. Часто проекти не проходять технічний відбір через банальну неуважність заявників. Можливо, це пов’язано з поганим тайм-менеджментом, поспіхом.

Погана комунікація з партнерами — ще одна поширена хиба. І, чи не найголовніше, відсутність елементарної фінансової та правової грамотності, коли людина не розуміє, що таке фінансова звітність, але при цьому подає проект на кілька мільйонів гривень. Імовірно, це тягнеться ще з тих років, коли існувало переконання, що держава зобов’язана щось давати і не має нічого просити взамін. Це теж слід змінювати.

Експертка УКФ у сфері культурних та креативних індустрій Наталія Кривда розгорнуто дає свої наступні поради, розділяючи їх за трьома блоками:

— цінності;

— менеджмент;

— виклад матеріалу.

Загалом не вистачає проектів, які «зшивають країну» — таким чином пропагуючи спільні цінності. Звісно, інтереси в громадян України можуть і повинні бути різними, але будь-який проект повинен націлюватись на те, щоб цінності громадян співпадали.

Цінності

Багатьом заявникам не вистачає розуміння того, що потребує їх аудиторія. Також їм не вистачає розуміння, які цінності повинні маніфестуватись, мають демонструватись і які цінності працюють на майбутнє країни.

Доволі мало проектів, в яких зацікавлений Фонд, що діє від імені держави, які були б знаковими настільки, щоб стати загальнонаціональними. Причому тут важливе не географічне охоплення, а сама значущість для держави та громади.

Потрібно орієнтуватись на культурну спадщину. Але це не повинна бути орієнтація на минуле крізь призму минулого. Орієнтація на культурну спадщину повинна здійснюватись саме крізь актуалізацію цінностей. Саме для того, щоб зробити цю спадщину живою, актуальною, цікавою. Старовину потрібно виводити на новий рівень актуальності, і проект, у свою чергу, повинен пропонувати нову візію минулого.

У контексті осучаснення минулого ми хотіли б згадати два минулорічні проекти, що здобули підтримку УКФ. Авторами ідей обох проектів виступили співробітники журналу «Місцеве самоврядування», власне, я — Тимур Андрієвський та Валерія Михальська.

Перший проект «Лінія культури» акцентував свою увагу на знакових культурних діячах, які, народившись в Україні, зробили значний внесок у загальносвітову культуру.

Це світова оперна діва Соломія Крушельницька, яка народилась на Тернопільщині, неперевершений композитор Микола Леонтович, музика якого супроводжує кожне Різдво в християнському світі і який народився на Вінничині, та Йосип Шиллінгер, вчитель музики багатьох видатних американських джазових виконавців, який народився в Харкові.

Умовна лінія культури, що поєднала три міста — Харків, Вінницю та Тернопіль. Завдяки проекту організатори провели три однакових концерти в кожному місті із залученням Харківського національного академічного театру опери та балету ім. Лисенка (СХІДOPERA). Концертна програма поєднувала в собі українську народну хорову музику в обробці Леонтовича, оперні партії Соломії Крушельницької та симфоджаз. У програмі також використовувалась пісочна анімація, за допомогою якої глядач дізнавався про внесок своїх земляків, які народились в Україні та зробили наш світ кращим. Загалом, у проекті взяло участь більше 120 осіб (виконавців та організаторів).

Другий проект «КвіткаDAY» — це створення сучасної версії класичної постановки Григорія Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», присвяченої 240-річчю драматурга. Результатом проекту стало не тільки святкування дня народження Квітки, але й створення нової вистави «Страждання на Гончарівці». Проект якраз націлений на осучаснення класичної української культури для того, щоб зробити її максимально зрозумілою сьогоднішньому глядачеві, особливо молоді. Українська класика повинна бути цікавою та конкурентоспроможною. Саме тому нова вистава поєднує в собі джаз, нуар та особливу музичну складову.

Менеджмент

Аналізуючи проектні заявки, експерти стикаються із тим, що заявники мають істотний брак проектного менеджменту. Це проявляється в тому, що заявники не орієнтуються в термінах та інструментарії сучасного менеджменту. Цьому потрібно навчатися і не шкодувати час. Звісно, ніколи не потрібно забувати, що ви можете запрошувати спеціалістів з інших галузей культури для підсилення ваших навичок.

На жаль, відсутність навичок ефективного культурного менеджменту проявляється в тому, що заявники не розглядають проект як сталий єдиний проект, який має свою дію в часі — вони не враховують час реалізації проекту, не враховують наявні матеріальні, нематеріальні та людські ресурси, не ставлять конкретні цілі, а ключові індикатори досягнення цілей не корелюються.

Виклад матеріалу

Експерти наголошують на тому, що слід уважно слідкувати за тим, що ви пишете.

Дуже часто заявка написана «своїми для своїх». Це вкрай погано, адже сторонньому експерту зовсім стає незрозуміло, про що той проект, які його учасники, як і на якій основі добираються ті чи інші колективи тощо.

Завжди потрібно звертати увагу на: а) контент проекту; б) зміст заявки; в) інструментарій процесу.

Завжди звертайте увагу на те, що просить грантодавець вказати в заявці. Ці вимоги прописані не просто так. Часто відбуваються такі випадки, коли заявник не прописує ключові речі проекту, а експерт при оцінці вимушений шукати їх та читати між рядків, відшукуючи сенс. У такому випадку експерт може інтерпретувати ці сенси на власний розсуд, що додасть складностей в майбутньому.

Також потрібно чесно і відкрито вказувати усю необхідну інформацію. Експерти витрачають багато часу на перевірку інформації з відкритих джерел — наприклад, чи правдиво ви вказали, що ваш минулорічний фестиваль відвідала тисяча осіб, хоча на сторонніх ресурсах вказано, що глядачів було п’ятсот.

Багато заявок визнаються неякісними і з точки зору оформлення своєї думки. Заявник не може донести свою культурну ідею і викласти її зрозуміло так, щоб її зрозуміли сторонні люди та експерти.

Завжди звертайте увагу на логіку викладення тексту!

Люди повторюються та пишуть по три рази одне й те саме, не згадуючи інші ключові моменти, які передбачені заявкою.

І що важливо — потрібно звертати увагу на мову викладення тексту. І це ми зараз не про якість української мови, і навіть не про орфографічні помилки. Слідкуйте за професійністю мови та категоріальним апаратом — це ті чинники, які формують ваш портрет в уяві експерта. Намагайтесь використовувати такі терміни та категорії, які властиві культурному середовищу. І, звісно, цьому теж потрібно навчатись і тут є, де зростати.

Одним із розділів проектної заявки від УКФ є питання комунікації та комунікаційної стратегії. Експертка УКФ Ірина Золотаревич має певні поради і в цій сфері:

1. Заявник завжди повинен чітко визначати свою цільову аудиторію.

2. Для цього вам потрібно її постійно досліджувати.

3. Не повторюйте чужих помилок, коли цільову аудиторію визначають лише за статтю, віком чи рівнем доходу. Існує багато інших показників, які корелюються з цілями проекту.

4. Формуйте цілі комунікації. Вони повинні бути чітко прив’язані до проектного плану реалізації.

5. Вказуйте конкретні цифри — вони є вашими індикаторами.

6. Не забувайте вказувати ключове повідомлення для цільової аудиторії — це той конкретний меседж, та цінність, яка доноситься проектом. Багато заявників помилково вважають ключовим повідомленням слоган проекту. Але це не так.

7. І завжди враховуйте витрати на комунікацію — на публікацію матеріалів, на створення макетів та дизайну реклами, на розміщення реклами на носіях тощо.

Ми сподіваємося, що ці поради стануть вам в нагоді. Не забувайте, що культура — це наша спільна цінність, яка робить нас українцями та європейцями.

Таким чином, ми хочемо донести до вас посил, що процес створення та написання проекту, його захист перед донором — це кропітка та важка ґрунтовна праця, яка потребує певних професійних навичок. Ці навички самі не з’являться — тільки професійне зростання, власний досвід та обмін досвідом допоможуть вам досягти поставлених цілей.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі