Загальні правила заміни
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава ( ст. 49 ЦПК України).
Позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
| 1 | предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох відповідачів |
| 2 | права та обов’язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави |
| 3 | предметом спору є однорідні права і обов’язки |
Процедурні питання заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача визначені ст. 51 ЦПК України.
Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним унаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Тому питання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача мають бути вирішені саме до закінчення підготовчого провадження. І хоча із цього правила є виняток, проте скористатись ним досить важко. І навіть якщо суд дійсно встановить підстави для заміни відповідача чи залучення співвідповідача на стадії судового розгляду, це однозначно має відбутись до винесення рішення по суті справи.
У зв’язку із зазначеним загальними правилами будуть такі:
— право на заміну відповідача/залучення співвідповідача належить виключно позивачу;
— така можливість має бути оформлена клопотанням позивача;
— клопотання має бути подано до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання;
— якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача — суд може задовольнити клопотання і на більш пізній стадії, але до завершення розгляду справи, тобто проголошення судового рішення.
Чи можливі рокіровки на стадії апеляції?
На практиці доволі поширеною є винахідливість позивачів, які отримавши негативне судове рішення про відмову у задоволенні позову у зв’язку із пред’явленням його до неналежного відповідача, подають апеляційні скарги та на стадії апеляції намагаються здійснити заміну на належного відповідача чи залучити співвідповідача з метою отримання часткового задоволення апеляційної скарги та відповідно часткового задоволення позовних вимог хоча б до одного належного відповідача.
З цього приводу доречним буде висновок ВС у справі № 200/22843/15-ц, викладений в постанові від 19.09.2019 (ср. ).
Так, згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повноваження суду апеляційної інстанції не є всеосяжними. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право прийняти одне з таких рішень:
| 1 | залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення |
| 2 | скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення |
| 3 | визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині |
| 4 | скасувати судове рішення повністю або частково та у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково |
| 5 | скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю |
| 6 | скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції |
| 7 | скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю |
| 8 | у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 — 7 частини першої цієї статті |
Апеляційний суд у силу своїх процесуальних повноважень, визначених ст. 367, 374 ЦПК України, не має права на стадії апеляційного розгляду на залучення до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд лише через пред’явлення позову не до тієї особи. Недоліки провадження у вигляді участі у справі неналежного позивача не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом.
Тому єдиним виходом із ситуації, при якій ви вже отримали рішення суду про відмову у задоволенні позову у зв’язку із пред’явленням його до неналежного позивача, буде пред’явлення нового позову до належного відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).
На стадії апеляційного перегляду замінити відповідача неможливо.
Далі пропоную вашій увазі зразок клопотання про заміну відповідача.
