Погляд із середини на деякі актуальні питання: зміни до антикорупційного законодавства та фінансовий контроль

І, звичайно, на початку нашого спілкування хочемо привернути увагу читачів до ініційованого Президентом України Закону України від 02.10.2019 № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції»¹.

¹ Далі за текстом — Закон № 140.

Звертаємо увагу наших читачів, що Закон № 140 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до статей 46, 52 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»², які вводяться в дію з 1 січня 2020 року.

² Далі за текстом — Закон № 1700.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, необхідність його розробки викликана насамперед неефективною роботою Національного агентства з питань запобігання корупції³ і потребою подальшого вдосконалення законодавчого регулювання його діяльності.

³ Далі за текстом — НАЗК.

Іншим аспектом підвищення ефективності та спроможності функціонування механізму запобігання корупції в Україні є необхідність вдосконалення окремих наявних інструментів, посилення повноважень НАЗК, зокрема в частині доступу до інформації, що знаходиться у володінні інших державних органів, усунення зовнішніх чинників, що дають змогу втручатися у реалізацію повноважень НАЗК, встановлення додаткових гарантій незалежності агентства та його працівників тощо. Це стосується також виправлення існуючих недоліків порядку притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, більш ефективного розмежування повноважень у цій сфері.

Окремою проблемою є відсутність належного регулювання, визначення статусу та функцій уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади, забезпечення їх достатньої незалежності. Далі окремо про зміни до нормативно-правових актів.

До Кодексу України про адміністративні правопорушення

Перше. Розмежовано між Національною поліцією та НАЗК складання протоколів за такі правопорушення:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків;

порушення вимог фінансового контролю;

порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень;

невжиття заходів щодо протидії корупції.

При цьому НАЗК складає протоколи щодо службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (перелік зазначено у ст. 50 Закону № 1700). Щодо інших осіб — протоколи складає Національна поліція.

Друге. Вводиться норма щодо можливості відсторонення особи, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, від виконання службових повноважень.

До Кримінального кодексу

До корупційних злочинів наразі будуть відноситися злочини, передбачені ст. 366¹ (вносяться зміни до примітки до ст. 45 Кримінального кодексу⁴).

⁴ Далі за текстом — КК.

До Закону № 1700

Щодо організації діяльності НАЗК:

1) змінено форму урядування НАЗК з колегіальної на одноосібну. Голову НАЗК призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами відкритого конкурсного відбору;

Кабінет Міністрів України протягом п’яти робочих днів з дня набрання чинності Законом № 140 призначає особу, яка тимчасово здійснює обов’язки, визначені зазначеним законом, Голови НАЗК;

2) змінено порядок формування та склад конкурсної комісії з відбору Голови НАЗК, що забезпечило участь представників міжнародних організацій у роботі конкурсної комісії;

3) на відміну від існуючого порядку, з метою пришвидшення конкурсної процедури спеціальна перевірка проводитиметься після призначення відібраного кандидата на посаду Голови НАЗК (у разі непроходження такої перевірки в подальшому повноваження особи, що призначена на посаду Голови НАЗК, припиняються достроково);

4) забезпечуватимуться гарантії незалежності Голови НАЗК, зокрема шляхом визначення вичерпного переліку підстав для дострокового припинення його повноважень, які не передбачають можливості політично мотивованого звільнення. При цьому повноваження Голови НАЗК може бути припинено достроково у разі наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК про неефективність такої діяльності. Кожні два роки відповідною комісією проводиться зовнішня незалежна оцінка ефективності діяльності НАЗК. У Законі № 140 визначено основні положення щодо діяльності зазначеної комісії. Склад комісії формується КМУ на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до проведення оцінки надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції;

5) передбачається створення підрозділу внутрішнього контролю НАЗК з метою забезпечення доброчесності працівників НАЗК, дотримання ними Закону № 1700. Зазначений підрозділ здійснюватиме, серед іншого, контроль та повну перевірку декларацій, що подаються працівниками НАЗК. При цьому передбачається створення в апараті НАЗК окремого підрозділу з питань запобігання корупції, який відповідатиме за проведення консультативно-методичної роботи серед працівників агентства, організацію проведення оцінки корупційних ризиків, розробку та забезпечення реалізації антикорупційної програми НАЗК;

6) визначаються детальні вимоги до щорічного звіту НАЗК;

7) виключається обов’язок передавати належні підприємства або корпоративні права для осіб, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також для депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі);

8) виключається обов’язок подання декларацій громадськими активістами — фізичними особами, які займаються антикорупційною діяльністю.

Щодо процесу декларування:

1) зменшено перелік випадків, у яких зобов’язані подавати декларації, для представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, рад громадського контролю тощо. Наразі такі особи подають декларацію за минулий рік у разі входження до складу конкурсної та дисциплінарної комісії, утвореної відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», цього чи іншого закону, Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», — протягом десяти календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності;

2) змінено норму щодо подання виправленої декларації. Так, Законом № 140 встановлюється, що декларант протягом семи днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію не більше трьох разів.

Увага! Зміни, що наведені нижче, вводяться в дію з 1 січня 2020 року;

3) розширюється перелік відомостей, який декларант має подавати щодо себе і членів сім’ї. Так, декларант зазначає відомості про:

прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування НАЗК може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

щодо відомостей, пов’язаних із юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, то розширено перелік — трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;

нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, доповнено словом «криптовалюти»;

у пункті 7 слова «отримані (нараховані) доходи» замінено словами «отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї»;

4) внесено деякі уточнення до поняття «члени сім’ї». Так, до членів сім’ї відносяться діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття — незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

5) додається ще один блок відомостей, які будуть зазначатися у декларації. Так, підлягають декларуванню банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфу, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї;

6) додається вимога щодо декларування фінансових зобов’язань членів сім’ї декларанта;

7) скасовується норма щодо обов’язковості декларування фінансових зобов’язань, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

8) додається норма про те, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду;

9) вводиться норма про те, що під час заповнення декларацій та подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації;

10) вносяться зміни щодо підстав подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та звужується коло декларантів, на яких поширюється вимога щодо подання таких повідомлень, а саме:

— під суттєвими змінами у майновому стані суб’єкта декларування, крім отримання доходу, придбання майна розумітиметься здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів;

— положення щодо подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до ст. 50 цього Закону.

Щодо змін до інших норм Закону № 1700

Зміни набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування:

1) значно розширено коло близьких осіб. Так, до переліку близьких осіб, які були зазначені у чинному Законі № 1700, наразі додаються: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки) (тобто свати);

2) закріплюється на законодавчому рівні обов’язкове створення чи визначення уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади різного рівня; визначаються основні завдання таких уповноважених підрозділів (уповноважених осіб), гарантії їх незалежності.

До інших законодавчих актів

Закріплюється норма щодо надання безпосереднього автоматизованого доступу НАЗК до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Також інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надаватиметься депозитарними установами на письмову вимогу НАЗК — стосовно відомостей про власників цінних паперів, операцій на рахунках власників цінних паперів, а також про операції на рахунках емітентів цінних паперів під час здійснення повноважень, передбачених Законом № 1700.

Про інші зміни

З метою попередження можливих порушень антикорупційного законодавства в частині фінансового контролю наводимо приклади прийнятих рішень НАЗК щодо таких порушень.

Декларування

НАЗК за результатами повних перевірок декларацій виявило ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів. Обґрунтовані висновки про виявлені ознаки кримінальних правопорушень будуть направлені до Національного антикорупційного бюро України.

Так, недостовірну інформацію у деклараціях подали народний депутат України, колишній міністр та суддя.

За результатами перевірки декларації народного депутата за 2017 рік (виправленої) встановлено, що він не зазначив відомості про автомобіль, який належить йому на праві користування, наявність у нього та члена сім’ї (дружини) корпоративних прав, а також доходи, отримані дружиною. Загалом виявлено порушень на суму майже 480 тис. гривень.

Екс-міністр, подаючи декларації за 2015 рік (виправлену) та 2016 рік (виправлену), зазначив недостовірні відомості про житловий будинок та земельну ділянку, які належать йому та члену сім’ї (дружині) на праві спільної власності. Сума недостовірних відомостей у деклараціях за 2015 рік (виправленій) та 2016 рік (виправленій) становить понад 1,6 млн грн. у кожній.

Суддя у декларації за 2015 рік (виправленій) не зазначив дві земельні ділянки, які належать йому на праві власності, та автомобіль, який перебував у нього в користуванні. Крім того, зазначив недостовірні відомості про квартиру та легковий автомобіль, які належать йому на праві власності, а також недостовірно вказав дохід, отриманий членом сім’ї (дружиною) від зайняття підприємницькою діяльністю. Подаючи декларацію за 2016 рік, суддя уже вказав інформацію про земельні ділянки. Натомість відомості про автомобіль, який перебував у нього в користуванні, не зазначив. А також недостовірно вказав відомості про квартиру та автомобіль, які належать йому на праві власності. Загальна сума встановлених недостовірних відомостей у декларації судді за 2015 рік (виправленій) становить понад 1,6 млн грн., а за 2016 — понад 560 тис. грн.

Принагідно нагадаємо, що відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена ст. 366¹ КК.

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані

НАЗК направило до суду адмінпротоколи стосовно суб’єктів декларування, які не повідомили або несвоєчасно повідомили про суттєві зміни у майновому стані, що виникли у зв’язку з отриманням доходів та придбанням майна.

Так, НАЗК встановило, що депутат Полтавської обласної ради після виходу з ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» та отримання своєї частки від вартості майна та прибутку в сумі 22,4 млн грн. не подав до Єдиного державного реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Депутат Маріупольської міської ради несвоєчасно подав відповідні повідомлення, отримавши дохід у розмірі 368 тис. грн. від продажу автомобіля Mitsubishi Outlander, а також придбавши автомобіль Toyota Highlander вартістю 496 тис. грн.

Порушив термін подання повідомлень і завідувач сектору управління ресурсами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками після придбання автомобіля Toyota Camry вартістю 149,3 тис. грн. та отримання доходу від відчуження рухомого майна на суму 149 тис. грн.

Головний спеціаліст сектору закупівлі матеріально-технічних ресурсів та майна Державного бюро розслідувань, придбавши автомобіль Volkswagen Golf вартістю 215 тис. грн., також подав відповідне повідомлення з порушенням 10-денного терміну, встановленого законодавством.

Крім того, двоє посадовців не повідомили про суттєві зміни у майновому стані шляхом внесення інформації до Реєстру декларацій після отримання доходу у вигляді банківського кредиту, а саме директор державної організації «Комбінат «Рекорд» після отримання кредиту на суму 351,5 тис. грн. та начальник Головного управління ДФС у Рівненській області, який отримав у кредит 139,9 тис. грн. під час перебування на посаді.

Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані передбачена ч. 2 ст. 172⁶ КпАП.

Наприкінці ми звертаємося до наших читачів із проханням більш детально вивчити внесені зміни до актів антикорупційного законодавства після набрання ними чинності. Сподіваємося, що внесені зміни дійсно будуть корисні для нас з вами та нашої держави.