Розумна Взаємодія. Інновація з українським корінням

Георгієнко, ключовий експерт ініціативи «Розумна Взаємодія» (магістр державного управління з практичним досвідом у сфері місцевого самоврядування та державного врядування, громадянського суспільства та соціального підприємництва)
Місцеве самоврядування Листопад, 2019/№ 11
В обраному У обране
Друк

Громади, відкриті для донорів та інвесторів

Майже всі громади прагнуть залучити додаткові кошти, але чи є вони достатньо відкритими для донорів та інвесторів? І що не менш важливо — чи існує потреба у донорів безпосередньо працювати з громадами?

У травні-2019 з’являється наступне повідомлення: «USAID прагне налагодити безпосереднє партнерство з місцевими лідерами, мережами та установами. Агентство шукає можливості та механізми для спільного створення, спільного проектування, спільного інвестування та співпраці». Тобто агентство з бюджетом 27,2 млрд доларів на рік (2016) прагне безпосереднього партнерства та шукає, яким чином це краще робити на кожному етапі взаємодії. Це дуже вагомий аргумент, який щонайменше потребує уваги!

Далі — більше: у вересні відповідний офіс USAID у Вашингтоні інформує про результати розгляду пропозицій механізмів зі всього світу і визначається з 16 найкращими для подальшої роботи з удосконалення. Серед них ініціатива Smart Interactions (Розумна Взаємодія), яка має українське коріння, і майже єдина відібрана з континентальної Європи. Але це ще не все. Як відомо, обсяг допомоги з державних джерел (у тому числі USAID) складає у світі десь 20 %, решта 80 % — це приватні фонди. І майже відразу після USAID розробників «Розумної Взаємодії» запрошують до міжнародного Симпозіуму в Лондоні за участю низки таких приватних фондів. Що ж такого інноваційного та корисного віднайшли донори в «Розумній Взаємодії»1? Для відповіді на це запитання потрібно ознайомитись із новими підходами, які будуть корисними для місцевих громад і без участі донорів.

1 Далі за текстом — РВ.

Розвиток місцевих громад: експертний погляд

Сутність переваг від нових підходів розглянемо на дещо спрощеному та загально відомому прикладі із сфери бізнесу. За одним успішним циклом (щось закупили та протягом певного часу продали) отримується прибуток. Якщо хтось може за той самий час провести кілька оборотів (циклів) — отримує і більший прибуток.

В РВ мешканці та стейкхолдери (влада, бізнес, неприбуткові організації) опиняються в спільній «безбар’єрній» ІТ-системі на відстані «в кілька кліків». Саме такий стан надає можливість багаторазово прискорити ітерації/операції між ними. Ця властивість вам дуже добре знайома на прикладі комунікацій e-mail, у соціальних мережах та месенджерах у порівнянні з листуванням звичайною поштою. Так от, роль РВ і полягає в тому, щоб спростити ітерації між залученими учасниками, прискорити «оборотність» у процесах взаємодії і генерувати більшу «add value» (додану цінність, бо РВ — це не тільки про фінанси) для громад.

Оскільки РВ покриває ітерації (операції) в набагато більшому діапазоні процесів (всі три сектори, міжсекторальна співпраця та між людьми), ніж е-Врядування/е-Демократія, то і «додана цінність» може генеруватися в набагато більших обсягах.

Зараз спробуйте з’єднати поняття «додана цінність» і «добробут» і ви побачите РВ як інструмент прискорення розвитку громади.

Ще один важливий погляд. Фахівці визначають декілька ознак терміну «громада», хоча законодавець зазвичай користується однією (спільна територія). Що не зменшує важливість інших ознак, зокрема наявність налагодженої взаємодії між членами громади, що і перетворюють «мешканців на спільній території» у «громаду». В цьому контексті РВ можна розглядати як інструмент трансформації жителів однієї території в місцеву громаду. На яких особливостях будуються нові підходи та «оновлена архітектура» взаємодії в місцевій громаді?

Розвиток місцевих громад: особливості «оновленої архітектури»

«Оновлена архітектура» взаємодії в місцевій громаді починається із простої мети, а саме:

Вирішення місцевих питань та глобальних викликів на засадах більш ефективної міжсекторальної взаємодії за участю громадян.

Давайте відразу з’ясуємо: «більша ефективність» — це звичайне гасло чи що саме її забезпечує? Отже, базова ідея більшої ефективності РВ:

Усунення бар’єрів між секторами протягом визначення та вирішення місцевих питань за допомогою спільного ІТ-простору для різних стейкхолдерів та мешканців надає можливість спростити операції між ними (взаємодію) та вирішувати питання і глобальні виклики за меншу вартість.

Приклад з пілотування РВ для рятування життя/здоров’я людей у надзвичайних умовах першим продемонстрував, що використання загального простору різних стейкхолдерів (відповідальних служб, організованих груп та/чи окремих волонтерів) дозволяє вирішувати питання більш ефективно та за меншу вартість (відео за посиланням https://youtu.be/yovDm55P_Xo). Більше того, використання РВ зміцнювало довіру та генерує соціальний капітал, що дуже позитивно для розвитку громад.

Базова ідея більшої ефективності потребує створення відкритої системи для мульти/міжсекторальної взаємодії за участю мешканців. Давайте відразу позбавимось із плутаниною в термінах за допомогою цих малюнків:

Так от, відкритість РВ-системи забезпечується реалізацією трьох свобод (усунення бар’єрів):

1. Вільний доступ (24/365) усіх секторів (влада, бізнес, неприбуткові організації) та мешканців до визначення проблем у загальному просторі громади, де визначені місцеві питання створюють прозорий «фундамент» для розробки відповідних місцевих рішень та програм:

Отже, уявіть собі першу свободу, де громадяни, робітники виконавчих органів влади, бізнесу чи ГО мають такі самі права у визначенні місцевих питань у спільному е-середовищі. І це була найпростіша частина для уявлення. ☺

2. Вільний доступ (24/365) усіх секторів (влада, бізнес, неприбуткові організації) та мешканців до надання пропозицій вирішення в загальному просторі громади...

…де лінкування забезпечує зв’язок проектів з реальними потребами, які турбують мешканців та стейкхолдерів

Отже, уявіть, що пропозицію вирішення зазначеного питання може надати так само будь-хто. Серед іншого: чиновник формує щорічний запит на фінансування з місцевого бюджету саме на підставі створених пропозицій (та ще і візуально пов’язаних з усіма питаннями, які вони спрямовані вирішити), але так само пропозицію вирішення цього питання може надати і мешканець, і бізнес, і ГО, в тому числі для власного виконання.

3. Вільний доступ (24/365) всіх секторів (влада, бізнес, неприбуткові організації) та мешканців до підтримки запропонованих рішень у загальному просторі громади.

…що надає також можливість активації доступу до співфінансування з різних джерел в мультисекторному просторі РВ.

Роль третьої свободи як вільного доступу будь-кого для підтримки (в тому числі фінансування) наданих пропозицій можна також розглядати як фактор для синергії всіх трьох свобод, що і надає конкретні механізми донорам долучатися до спільного створення, спільного проектування та спільного інвестування у безпосередній співпраці з місцевими громадами. І першою з донорів це вже успішно використала Британська Рада в Україні для програми «Активні громадяни».

Розвиток місцевих громад: погляд місцевих стейкхолдерів

По-перше, рекомендую переглянути відео за посиланням: youtu.be/TfJWCQMIA-w, на якому місцеві депутати, фахівці виконавчих органів та громадські діячі пояснюють переваги нових підходів та механізмів на базовому рівні.

Ще одним цікавим та корисним джерелом думки місцевих стейкхолдерів є зворотній зв’язок під час проходження дистанційного навчання за програмою «Розумна Взаємодія». Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування проходять це навчання безкоштовно ще з 2018 року на підставі розпорядження КМУ від 10.05.2018 № 297-р. Учасники визначають, що одним із найбільш важливих для них наслідків навчання є «зміна ставлення до власної громади на підставі кращого уявлення переваг від більш ефективної взаємодії». Онлайн-курс став унікальним інструментом розвитку ініціативи РВ та співтворення розробників, представників ОМС/ОТГ, громадських діячів та вже і бізнесменів, отже, рекомендую переглянути (а ще краще — пройти навчання) за посиланням edu.gurtom.mobi

І нарешті одна з найцікавіших частин для практиків — інформація про практичне впровадження в пілотних громадах, яке відбувається саме зараз у декілька областях України за підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні. Ця тема заслуговує на окрему статтю, яку підготовлю для вас згодом, так само, як і висвітлення декілька важливих глобальних трендів для місцевих громад, до яких має відношення. А для тих, хто бажає не втрачати часу і вже має зацікавленість долучитися, переходьте за посиланням edu.gurtom.mobi/gromada та заповнюйте форму.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд