В цілому по країні, особливо в малих населених пунктах, люди все ще не довіряють повною мірою цифровим послугам та не використовують повною мірою можливості технологій. В громадах на це або немає часу, або це створює ризики, або ж на такі трансформації не вистачає коштів ані у влади, ані у бізнесу.
Втім, цифрові технології не просто заощаджують ваш час. Цифрові технології — вони ще й про довіру. Людина більше довірятиме державі, якщо отримає довідку швидко онлайн, аніж якщо буде стояти за довідкою в черзі весь день, а коли нарешті дістанеться адміністратора, відповідального за надання послуги, — зустріне його втомлений погляд. І така ситуація склалася не тільки у сфері державних та муніципальних послуг. Інтернет та соціальні мережі можуть зробити будь-який продукт не тільки відомим споживачу, а й певним чином «поріднити» споживача із продуктом, адже саме в Інтернеті є можливість розмістити якомога більшу кількість інформації за малий кошт.
Тож найкращим інструментом, щоб подолати бар’єри на шляху до цифрового суспільства у вашій громаді на першому етапі, стануть навчання. Саме за допомогою навчання можна знайти відповіді на запитання, які цифрові послуги можуть бути корисними людям, а потім розказати людям про можливі зміни, які діджиталізація може привнести у їх життя.
Більше того, технології у сфері освіти можуть подолати проблему старіння сіл та селищ і запобігти трудовій міграції молоді у великі міста. Освіта — це одна з ключових потреб, задля якої молоді люди полишають рідне село. А після отримання освіти цілком імовірним є те, що вони знайдуть роботу у великому місті і ніколи не повернуться.
І хоча не можна розраховувати на запровадження в кожному селі великих та розвинених освітніх структур, для освіти можливості необхідні та достатні так само дають цифрові технології. Адже багато проблем можуть вирішити онлайн-навчання у різних формах, чи то онлайн-курси, чи стріми та прямі трансляції уроків, чи онлайн-тестування та домашні завдання. Все залежить від фантазії та мотивації вчителів та менеджерів подібних курсів. Вчителі можуть навіть ніколи не зустрічатися зі своїми учнями в житті, можуть жити в іншому місті чи навіть в іншій країні.
Я вже передбачаю, як, читаючи ці рядки, ви думаєте, що місцеві мешканці одразу ж відкинуть будь-які пропозиції подібного навчання. Звичайно, у них багато часу займають робота та хатні справи. Але українські сільські мешканці не унікальні — з таким же спротивом вперше подібні проекти зустрічають в Європі. І тільки поступово люди усвідомлюють, скільки користі вони можуть отримати від цифрових технологій.
Тому в цьому матеріалі ми розкажемо про три проекти цифрової освіти в малих громадах Європи, які «затягли» мешканців в онлайн.
Онлайн-навчання для австрійських фермерів
Коли широкополосний Інтернет досягає малих громад, відкривається можливість широко застосовувати онлайн-навчання. В рамках проекту онлайн-освіти для фермерів міністерство сільського господарства Австрії розробило онлайн-курси для фермерів за наступними тематиками:
| подання онлайн-заяв |
| отримання та відновлення онлайн відповідних сертифікатів та ліцензій |
| впровадження природоохоронних технологій |
| специфіка гірських районів |
| комп’ютерні системи, їх характеристики та можливості покращення |
Проаналізувавши потреби фермерів, також в рамках курсів були запропоновані теми по прямому маркетингу, в тому числі в мережі Інтернет, наприклад, онлайн-трансляції та робота у соціальних мережах.
Згодом, використовуючи ці курси, фермери визнали, що їх головна перевага — онлайн-доступність. Ці курси можна використовувати будь-де і будь-коли, а це заощаджує час на дорогу. Проектом було оцінено, що 10000 користувачів цих курсів заощадили 1,5 мільйони кілометрів подорожей на машині. Фермери зазвичай живуть у віддалених районах та працюють багато годин на добу, тому в них зазвичай немає достатньо часу, щоб їздити на довгі відстані за певними послугами.
Загалом послугами онлайн-навчання скористалися 10000 австрійських фермерів, що складає п’яту частину від 50000 австрійських фермерів по всій країні.
Загальний бюджет проекту склав 245 тисяч євро на два роки, з 2015-го по 2017-й. З них 196 тисяч євро — грантові кошти Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій, а 49 тисяч євро є внеском уряду та місцевого самоврядування.
Після завершення фінансування проект продовжив існувати в структурі профільного департаменту міністерства сільського господарства. Платформа наразі поповнюється новими курсами — курсами для фермерів, що працюють з органічної продукцією, курсами по закупівлі зерна, годуванню свійських тварин.
Проект своєю реалізацією досяг і опосередковано мети, про яку ми наголошували у преамбулі статті, — пропаганди діджитал-способу життя громади. Скориставшись можливостями онлайн-навчання, фермери почали активно лобіювати кращий інтернет-доступ у своїх громадах.
Школа цифрової трансформації у Дордоні
Створення робочих місць та місцевий економічний розвиток завжди були одним із стратегічних напрямків розвитку департаменту Дордонь французького регіону Нова Аквітанія. Тому тут в рамках проекту розвитку місцевості було започатковано проект онлайн- та офлайн-навчань для місцевого бізнесу щодо застосування інструментів в епоху цифрової економіки.
Для започаткування ініціативи та її планування передусім по всьому регіону було проведене опитування близько 2000 місцевих бізнесів, з них 1200 бізнесів розташовані у невеликих населених пунктах з кількістю мешканців від п’яти до двадцяти п’яти тисяч осіб. Опитування проводилося онлайн спільно з департаментами праці місцевих адміністрацій. Воно складалося з 4 основних категорій запитань стосовно:
1) сприйняття та використання цифрових інструментів у бізнесі;
2) обладнання та бюджету, які у бізнесі спрямовуються на цифрові інструменти;
3) «цифрових» потреб;
4) викликів.
Результати опитування показали, що більше половини бізнесів сприймають цифрові інструменти як можливість для росту та розвитку своєї справи та використовують соціальні мережі для просування свого продукту. Більше 80 відсотків компаній можуть похизуватися певною онлайн-присутністю, але тільки 42 відсотки мають формальну цифрову стратегію, і тільки 28 відсотків мають конкретний бюджет для роботи з цифровими технологіями.
Онлайн-опитування також показало бажання малого сільського бізнесу долучитися до ініціативи. Більше половини опитаних вказали, що вони хочуть поліпшити свої навички, але близько двох третин вказали, що вони не мають часу на цифрові трансформації для свого бізнесу.
Тому першим етапом проекту стали безкоштовні аналітичні послуги для бізнесу, вони складалися з двогодинного інтерв’ю з керівником, а в результаті пропонували особистий звіт щодо цифрових спроможностей бізнесу, як в частині обладнання, так і в частині належних навичок ведення бізнесу онлайн. Аналітичні послуги також включали розрахунок вартості переходу бізнесу на нові цифрові рівні, а також потенційні прибутки, які така трансформація має принести. Подібні аналітичні послуги були надані близько 120 бізнесам.
Після проходження аналітичного етапу керівникам бізнесу пропонувалося індивідуальні навчання. Такою своєрідною цифровою «дорожньою картою» в рамках проекту скористалося 48 менеджерів.
Компанія «WAB», яка проводила індивідуальні навчання, також пропонувала для бізнесу інформацію щодо доступних можливостей фінансування цифрових трансформацій, як у вигляді грантів, так і у формі субвенцій та кредитів.
Після реалізації проекту представники бізнесу, які пройшли навчання, об’єдналися в асоціацію, і в рамках грантової підтримки європейської програми «LEADER» створили коворкінг, де могли працювати всі разом та обмінюватися ідеями.
В свою чергу, сама програма навчання була вдосконалена, і «WAB» запропонував новий тренінговий модуль, який складається із занять 700 годин офлайн та 168 навчальних годин на сайті для всіх осіб віком від 16 років, які прагнуть покращити свої навички у сфері ведення бізнесу за допомогою цифрових технологій. Тренінги сертифіковані, і в рамках програми потенційні учасники можуть податися на гранти для отримання державних стипендій.
А маленька комуна Бержерак у департаменті Дордонь, населення якої становить менше 28 тисяч осіб і в якій відбувалася певна частина офлайн-активностей проекту, тепер має своєю стратегічною метою перетворитися на цифрове місто.
Статична освіта — діджитал-хаб у Ірландії
Окрім навчальних програм, пропаганду діджиталізації для маленьких населених пунктів в Європі здійснюють за допомогою так званих діджитал-хабів. Це фізичне місце, де населенню пропонується швидкий та надійний доступ до Інтернету поряд з послугами навчання за різними напрямками роботи з цифровими технологіями.
Унікальний досвід подібного проекту — хаб Людгейт у містечку Скібберін, найпівденнішому місті Ірландії. Населення Скібберіну складає близько 2800 осіб. У 2015 році за допомогою приватних інвестицій група однодумців заснувала тут діджитал-хаб. Цікаво, що спочатку він працював на безоплатній основі для місцевих мешканців. Поступово в хабі почали організовуватися певні події, до діяльності хабу стали долучатися бізнесмени, і тепер працювати тут можна тільки на платній основі.
На базі хабу здійснюється багато цікавих освітніх проектів. Тут провадиться консультування бізнесу, навчання по використанню не тільки комп’ютерної техніки, а й смартфонів та планшетів, молодих людей тут навчають розробляти системи кодування. Але ще дуже важливим є той факт, що хаб, на відміну від будь-яких онлайн-навчань, — це місце обміну досвідом та спілкування.
Втім, цікавою є амбітна мета, яка згодом сформувалася в засновників хабу Людгейт. Коли ідея хабу отримала хороший зворотній зв’язок від місцевих мешканців, а проект почав розвиватися, вони усвідомили можливість через діджитал-технології брендувати Скібберін. Містечко є привабливим для туристів, тут дуже гарна природа та досить сприятливий клімат, і тому Скібберін запропонували як ідеальне місто для ІТ-життя, де люди можуть відпочивати і насолоджуватися природою та працювати у сфері інформаційних технологій одночасно. За показниками на 2018 рік з 2016 року внаслідок такої роботи до Скібберіна переїхало 15 нових сімей. І хоча цей показник не здається дуже великим, для маленького міста це прорив — люди переїжджають сюди, а не їдуть до великого міста в пошуках кращого життя.
Паралельно в межах діяльності хабу розвивається IT-туризм. Щороку на базі хабу організовується Національний Діджитал Тиждень, який відвідує зазвичай близько 1600 осіб з усієї Ірландії. Така подія, в тому числі, стимулювала розвиток тут туристичної інфраструктури.
Наостанок…
Описані вище проекти — це приклад реалізації ідей, які насправді не дуже складні, а подібні моделі цілком можуть бути реалізовані в українських реаліях. Головне в таких проектах — команда мотивованих людей, які готові покласти свій час та досвід на реалізацію подібних масштабних завдань. До того ж навіть не фінансові ресурси, необхідні для реалізації проекту, грають тут вирішальну роль. При реалізації подібних ідей важливо розробити комплексну комунікаційну кампанію з мотивації місцевих мешканців включитися у процеси користування інформаційними технологіями. В Україні інформаційні технології все ще потребують пропаганди, як це не дивно. Тож розпочинайте з найменшого вже зараз — повісьте плакат у ЦНАПі чи в будівлі ради з переліком послуг, які можна отримати онлайн. Діджитал-громад в Україні ще немає, тож, хтозна, може, ваша стане першою.
