Особлива нестача необхідних креативних просторів відчувається в малих громадах, але з реформою децентралізації у громад з’являються нові можливості для розвитку, залучення інвестицій та збільшення бюджетних надходжень. Все більше громад зацікавлені у створенні публічних просторів соціально-культурного значення.
Так, наприклад, у Великолюбінській ОТГ на Львівщині з’явиться сучасний центр культури, послугами якого будуть користуватися майже 10 тисяч мешканців громади.
Реконструкцію старого приміщення народного дому вже розпочали. Загальний бюджет проєкту становить понад 18 млн грн., із них 8 млн 400 тис. отримають із Програми підтримки секторальної політики державного бюджету, понад 127 тис. виділили з бюджету Великолюбінської ОТГ та 1 млн 700 тис. грн. надійде на рахунок селищної ради із коштів субвенції місцевим бюджетам на розвиток сільських територій, які планують освоїти до кінця 2019 року.
За ці кошти планують відремонтувати будівлю Центру культури, дев’ять приміщень, облаштують мансардний поверх на горищі з двома окремими кімнатами, наповнять обладнанням сім студій.
Голова Великолюбінської ОТГ Йосиф Фабрига розповідає, що завдяки новому центру культури громада зможе забезпечити якісними умовами для комфортного перебування, навчання і дозвілля жителів цілої громади.
Центр матиме технічну можливість розміщувати виставки, приймати учасників семінарів, конференцій та організовувати інші заходи.
В окремих приміщеннях будуть розміщені вокальна студія, театральна студія, студія образотворчого мистецтва та хореографічна студія. Проєктом передбачено створення інтернет-кафе та електронної бібліотеки. На мансардному поверсі будуть знаходитись кіностудія та музична студія.
Як зазначає керівництво ОТГ, передбачається, що Центр буде отримувати надходження від діяльності гуртків, інтернет-кафе, кіностудії та оренди приміщення. В результаті його реалізації буде створено 10 додаткових робочих місць, що дасть можливість додатково залучити до бюджету понад 60 тис. грн. на рік податку з доходів.
Зміни потрохи відбуваються в малих громадах, але проблема відсутності нових креативних приміщень існує і у великих районних та обласних центрах. Саме тому ми пропонуємо вам подивитись на приклади того, як у великих містах України створюють нове життя зі старих приміщень.
Радянська індустріалізація виявила свою недовговічність. Вона вмерла, а разом із нею і тисячі великих заводів. Дійсно, в нову епоху вже не потрібен великий завод, щоб на ньому виготовляти якусь одну окрему деталь, яку повезуть в іншу «радянську республіку» на інший великий завод, де з таких само окремих деталей з усього «Союзу» буде створено кінцевий продукт. Сьогодні відкриваються більш компактні заводи, де приділяється увага не розміру цього заводу, а спроможності бути конкурентоспроможним, що тягне за собою відповідну кваліфікацію співробітників, «інтелектуалізацію» виробництва, роботизацію тощо.
Разом із цим багато старих заводських приміщень занепадають та стають занедбаними. Саме культура повинна заповнювати такі простори. В урбаністиці такий процес називають ревіталізацією — перетворенням осиротілих або ж малоефективних індустріальних будівель на культурні об’єкти. В Європі та США мода на ревіталізацію почалась у 1990-х. Скорочення промисловості в містах Європи та Америки призводило, по-перше, до зростання безробіття і депопуляції, а по-друге, до появи незатребуваних занедбаних будівель, які при цьому могли мати історичну цінність: найбільш яскраві приклади — Детройт у США, Рурська область у Німеччині, Барселона в Іспанії. Тенденції вимагали «пожвавлення» міст як в аспекті створення нових робочих місць, так і у відродженні занедбаних будівель.
Знаходячи нове життя, колишні промислові території в цілому зберігають свій архітектурний вигляд, отримуючи нове призначення: це можуть бути музеї (присвячені як історії міста або промисловості, яка розміщувалася в цих стінах, так й іншій тематиці, — наприклад, художній), бізнес-центри тощо. Яскравим прикладом є колишня текстильна фабрика XIX століття в англійському селищі Солтейр, перетворена в 1980-ті роки в художній центр Salts Mill. Цей центр відвідує близько 100 тисяч чоловік щорічно. У британському Шеффілді в 1986 році був заснований Cultural Industries Quarter («Квартал культурної промисловості»), в який були включені занедбані заводські споруди. У польському місті Лодзь на базі колишньої бавовняної мануфактури Ізраїля Познанського, побудованої в середині XIX століття, був створений торгово-розважальний центр Manufaktura, що став одним із найбільших у Східній Європі; він вважається одним із найбільш вдалих проєктів відновлення промислових об’єктів, що віджили свій вік. У польській же Познані діє торгово-розважальний центр Stary Browar на території колишнього пивзаводу.
В Україну, колись таку залежну від заводів та фабрик, цей тренд на ревіталізацію прийшов не так давно і наразі залишається справою рук іноземців або винятково сміливих бізнесменів. Тому зараз ми покажемо вам декілька найбільш цікавих прикладів ревіталізації заводських приміщень.
Львів
«Lem Station» — колишнє трамвайне депо. У липні 2017 року львівська мерія оголосила інвестиційний конкурс на ревіталізацію старого депо. Єдиний учасник та переможець — ТОВ «Лем Стейшн». Ще до проведення конкурсу компанія значно модернізувала середній ангар депо: відремонтувала комунікації, постелила підлогу, накрила дах. Вже було проведено ряд заходів: від інструментального концерту фестивалю LvivMozArt та третього національного етапу кубка України з дрон-рейсингу до різнотематичних дискусій.
Невдовзі тут будуть коворкінги, студентські кампуси, арт-майданчики, майстерні, пошта, амфітеатр, екопарк, центр розвитку дітей та багато іншого. Керівники проєкту хочуть створити у наскрізь туристичному старому Львові зону розвитку креативної економіки, винахідництва та творчості.
«!FESTrepublic» — колишній Львівський завод «Галичскло».
Креативний простір, який поєднує в собі івент-приміщення, навчальні студії, кафе, нічний клуб, а також дитячий садок. Тут відбуваються фестивалі, вечірки, тематичні івенти, виступають і топові діджеї зі всього світу, і українські гурти.
«Фабрика Повидла» — на початку ХХ століття фірма «Корнік і син» виготовляла тут свої алкогольні напої, за СРСР тут в різний час працювали консервний завод, винзавод, цех із переробки овочів та виготовлення повидла. В 2015 році австрійський меценат Гаральд Біндер придбав цю фабрику, але через бюрократичні перепони Львівська міська рада погодила реконструкцію «Фабрики повидла» лише 29 грудня 2018 року. Біндер запланував створити тут некомерційний культурний простір, в якому експонуватимуть сучасне мистецтво, облаштують мистецьку резиденцію-майстерню, кафе, а також дворик зі сценою, де проводитимуть кінопокази та концерти.
Київ
«Арт-завод Платформа» — колишній Дарницький шовковий комбінат. «Арт-завод Платформа» — перший найбільший креативний кластер в Києві, унікальна локація, перспективний центр розвитку IT-індустрії, освіти, мистецтва і дизайну, гастросфери, музики і соціальних видів діяльності, кластер для розвитку творчості, власного бізнесу, самореалізації.
Щороку тут відбуваються музичні та гастрофестивалі, благодійні барахолки. Є зони для коворкінгів та творчих майстерень. У найближчих планах — побудувати на території заводу бізнес-центр на кшталт офісу Google та продовжувати відкривати заклади альтернативного розвитку для дітей. У 2018 році на арт-заводі відбулося більше 200 заходів, які відвідало 1 мільйон гостей. Щорічно відбуваються фестивалі вуличної їжі та фестиваль фанатів коміксів Комік Кон.
«UNIT.City» — колишній Київський мотоциклетний завод. Це перший інноваційний парк в Україні. Місце, де створюється екосистема та інфраструктура для розвитку бізнесу в сфері високих технологій та креативних індустрій. Тут концентрація компаній, стартапів, студентів, фахівців та дослідницьких лабораторій створює умови для того, щоб бізнеси в межах парку зростали швидше, ніж поза ним. Мета — об’єднати освітні, бізнесові, культурні, медичні, спортивні та розважальні об’єкти в одному місці. В основі лежить ідея шерінгу — всі компанії-резиденти містечка не просто живуть по сусідству, а мають доступ до цехів та лабораторій одне одного. За п’ять років тут планують облаштувати територію на 25 гектарів, де будуть коворкінги, десяток дослідницьких центрів та навіть житловий мікрорайон з розвиненою інфраструктурою. На території парку є безкоштовна школа програмування UNIT.Factory.
Харків
«Арт-завод «Механіка» — це креативний простір у Харкові, розташований у цехах колишнього паровозобудівного заводу кінця XIX століття (20 000 м2). Завод почав свою дорогу з важких відновлювальних робіт у 2016 році.
Мета проєкту — створити єдине місце для втілення творчості і незвичайних ідей, що об’єднує молодих і талановитих людей. Тут знайдеться місце для художників, фотографів, театралів, музикантів, скульпторів, дизайнерів, режисерів, спортсменів і діячів мистецтва. А заводський антураж, індустріально-лофтовий стиль інтер’єру, загадкові механічні скульптури і технологічні елементи будуть сприяти творчому настрою і генерації нових ідей.
Завод розділений на 5 ліній (колишні заводські цехи — павільйони):
«Паркова» — літній майданчик з двома сценами, контейнерним парком і фуд-кортом;
«Атріум» — виставково-спортивна зона ангарного типу;
«Двіж-Маш» — івент-хол та концерт-хол зі стаціонарної сценою, баром, посадкової зоною з балконом, резиденціями;
«Студії» — резиденції креативних підприємців;
«Двір» — буферна зона для зустрічі гостей і проведення промо-активностей;
«Механіка» — це перш за все культурний центр, де проходять різного роду події: концерти, фестивалі, ярмарки, виставки, вечірки, чемпіонати, спортивні змагання і турніри, косплей-шоу, ярмарки вакансій, фешн-покази, інклюзивні заходи, закриті приватні заходи, сімейні заходи тощо.
Manufactura — ще один проєкт перебудови старого приміщення в Харкові. На місці занедбаної, але дуже красивої мукомельної фабрики 1886 року планують створити перший у Харкові IT-парк. Реконструкція «млина» дозволила зберегти його оригінальний вигляд, що відповідає духу історичного центру Харкова, і при цьому адаптувати приміщення під реалії сучасного світу. Концепцією передбачено створення єдиного простору для роботи, постійного проживання і відпочинку. На території планують відкрити:
1) просторий коворкінг для фахівців різного спрямування;
2) місця для серверних;
3) open-space і коридорні офіси в стилі loft;
4) конференц-зали для нетворкінгу і презентацій;
5) готель для гостей і партнерів;
6) квартири для власників бізнесу та співробітників компаній;
7) фудкорти, магазини та заклади громадського харчування.
Сама історична будівля буде слугувати місцем для розміщення магазинів, ресторану тощо.
На цей момент основні будівлі ще зводяться, а першу чергу парку планують ввести в експлуатацію в кінці цього року.
Загалом, ідея перетворення старих будівель надзвичайно цікава. На жаль, в основному це поки ще не дуже прибуткова діяльність, яка вимагає багато інвестицій, проте це елемент іміджу та брендингу громади. В більшості випадків такі оновлені «заводи» — це ініціатива бізнесу та інвесторів. Проте є випадки, коли місцева влада зацікавлена у створенні таких просторів.
Так, у Вінниці, наприклад, деякі старі промислові будівлі були передані Донецькому національному університету імені Василя Стуса. Також у тій самій Вінниці планують відкрити свій технопарк на території Університету, розглядають проєкти перетворення інших занедбаних будівель, а на території заводу «Кристал» відбувається фестиваль Air GogolFest.
Ми сподіваємось, що малі міста теж знаходитимуть своїх інвесторів, адже у будь-якому місті є атмосферні «дореволюційні» будівлі, або будь-які вражаючі радянські заводські монстри. А як показує практика — саме в таких місцях зароджується і живе нова культура.
