Механізм бюджету участі (або ж громадського бюджету) за останні роки довів, що може бути ще одним додатковим механізмом взаємодії громади та органів місцевого самоврядування. В різних містах запровадження бюджету участі проходило з певною специфікою. В громадах зовсім по-різному оцінюють природу цього механізму. Одні вважають, що бюджет участі повинен покращити ініціативність населення на вирішення своїх локальних проблем, особливо інфраструктурних. В їхньому розумінні громадяни повинні акцентувати увагу на стані доріг, дитячих майданчиків тощо в своїй локальній зоні, розробити проєкт, виграти його та реалізувати. До речі, механізми такої реалізації теж різні. Орган місцевого самоврядування може самостійно виконувати проєкт відповідно до поданої заявки — самостійно розробляючи проєктну документацію, самостійно розпоряджаючись бюджетними коштами, на власний розсуд залучати підрядників та інших виконавців, а може делегувати все це робити переможцеві проєкту.
Інші органи місцевого самоврядування вважають, що бюджет участі жодним чином не пов’язаний з інфраструктурною проблематикою, навпаки, він повинен слугувати іншим цілям — культурним, освітнім, розважальним тощо.
Сам по собі цей механізм ще важко охарактеризувати як успішний. Бо всюди є своя локальна специфіка — від бажання органу місцевого самоврядування та їх посадовців активніше взаємодіяти з громадою, наявності умовно «вільних» бюджетних коштів до безпосередньої активності громади. Отже, поки що зарано говорити про ефективність механізму бюджету участі. Наразі в нього є свої як позитивні, так і негативні сторони. Однозначною перемогою є ідея залучення людей до участі у розподіленні бюджетних коштів та створення змін на краще. Є однозначно цікаві, інноваційні та корисні проєкти, а є й відверто слабкі проєкти заради отримання своєї «частки» з бюджету. Тому цей механізм лише «приживається» на мапі України, але вже з вересня 2019 року було запущено Всеукраїнський громадський бюджет (ВГБ). Чи на часі це — коли не всі регіони оволоділи досконально механізмом на локальному рівні, а тепер пропонується повторювати все це на рівні областей? Подивимось.
Що таке бюджет участі?
У зв’язку зі зростанням рівня освіченості людей, а також через появу нових більш швидких інформаційно-комунікативних засобів у сучасному суспільстві швидкими темпами зростає частка активних небайдужих громадян, які мають бажання долучитись до вирішення проблем як місцевого значення, так і більш глобальних. Це вимагає від органів місцевого самоврядування створення дієвих механізмів та інструментів співпраці з громадою задля спільного вирішення питань місцевого значення.
Активна громадська участь населення в різноманітних важливих для своєї громади подіях передбачає можливість вільного висловлення думки щодо процесів, які відбуваються, відкрите спілкування з владою, ефективний діалог органів влади і громадян.
Громадський бюджет (бюджет участі, партисипаторний бюджет тощо) є інструментом прямої демократії, одним із механізмів участі громадськості у бюджетному процесі та являє собою демократичний процес, який передбачає надання громадянам права розподілу частини коштів місцевого бюджету. Ця модель дозволяє мешканцям самостійно вирішувати, на які потреби спрямувати вказані кошти.
Ідея громадського бюджету виникла в 1989 році в місті Порту-Алегрі (Бразилія) та була успішно перейнята та втілена багатьма містами в усьому світі. В Україні з 2015 року також йде запровадження громадського бюджету. Серед обласних центрів такий механізм діє в Києві, Львові, Дніпрі, Полтаві, Чернівцях, Черкасах, Рівному, Тернополі, Харкові тощо. Кошти, виділені місцевими бюджетами, різняться від декількох мільйонів до сотень мільйонів гривень.
Громадський бюджет забезпечує зміцнення громади шляхом надання її членам можливості обговорення основних проблем та прийняття спільних виважених рішень. Кожен мешканець має можливість подати власну пропозицію щодо фінансування за рахунок коштів громадського бюджету та шляхом голосування вирішити, яка з поданих пропозицій найкраща та має бути впроваджена.
Громадський бюджет передбачає активне залучення громадян, підвищення громадянської освіти, відчуття причетності до творення майбутнього своєї громади, подолання бар’єрів у спілкуванні між мешканцями та органами влади, прозорий спосіб ведення діалогу з громадянами, підвищення рівня прозорості прийняття рішень, розвиток громадянського суспільства в цілому.
Отже, 17 вересня 2019 року розпочалась нова ініціатива — Всеукраїнський громадський бюджет1. Відповідно, в цей день відбулась і презентація цього проєкту. ВГБ — це нова для України демократична практика, яка дозволяє мешканцям пропонувати проєкти регіонального розвитку, що будуть втілені в життя коштом спеціального державного фонду. Восени 2018 Уряд вніс зміни до Бюджетного кодексу — Державний фонд регіонального розвитку отримав 500 мільйонів гривень для реалізації проєктів громадян на обласному рівні. Тепер області матимуть змогу самостійно визначити пріоритетні проєкти розвитку, на які варто спрямувати фінансування. А взяти участь у розподілі коштів та розвитку областей можуть усі громадяни України. Механізм ВГБ залучає громадян до розподілу коштів держбюджету: активісти пропонують проєкти, визначають найбільш пріоритетні шляхом електронного голосування та контролюють реалізацію проєктів-переможців.
1 Далі за текстом — ВГБ.
«ВГБ — це місток, який поєднує громади та налагоджує зв’язки між ними — справжній інструмент участі та прийняття прозорих демократичних рішень мешканцями у взаємодії із публічною та відкритою владою. Це шлях до розбудови самоврядних громад!», — зазначає Олексій Коваленко, голова ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» та співініціатор проєкту ВГБ.
Як зазначають ініціатори, ВГБ має свою користь для мешканців громад, які тепер отримують право розпоряджатися коштами зі спеціального держфонду. Тепер мешканці вирішують, на які регіональні проєкти спрямувати фінансування — і впливають на розвиток областей, а не лише своїх населених пунктів. Механізм допомагає долучитися до реалізації проєктів, актуальних для громад саме зараз. Ця ініціатива корисна і для ОМС. Керівництво ОМС отримує ще один механізм діагностування пріоритетів громадян, аналізу настроїв та потреб. ВГБ — механізм фінансової децентралізації, що дозволяє залучити додаткові кошти з бюджету для розвитку регіонів. В основі ВГБ — прагнення налагодити довіру між владою та громадянами через спільний розвиток проєктів регіонального значення.
«Перевага національного бюджету — в тому, що там, по-перше, більше грошей. По-друге, таким чином ми уможливлюємо проєкти, які можуть бути локалізовані не лише в одній громаді, а можуть бути у кількох громадах. Це дає можливість створювати більш масштабні проєкти та допоможе зміцнити горизонтальні зв’язки між громадами», — пояснює Андрій Гінкул, голова правління громадської організації «Центр реформ та місцевого розвитку».
Як відбувається ВГБ?
1) Області готуються до запровадження громадського бюджету
На підготовчому етапі ОМС формують положення про бюджет участі, створюють експертні робочі групи, напрацьовують стратегію інформаційної кампанії.
2) Громадяни пропонують проєкти
Ідеї публікуються онлайн. ОМС надають висновок щодо можливостей фінансування задуму. За необхідності громадяни доопрацьовують проєкти.
3) Відбувається електронне голосування
Голосування відбувається онлайн, прозоро та відкрито для усіх охочих. Згодом також онлайн оприлюднюються результати голосування.
4) Підтримані проєкти втілюються в життя
Регіональна комісія ДФРР виносить рішення про можливість реалізації проєктів. ОМС втілюють ініціативи та звітують про це онлайн.
На цей момент до включення у процес старту проєктів ВГБ активно підключилися Полтавська та Волинська області. 13 вересня відбулась прес-конференція Директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації, яка анонсувала старт на Полтавщині ініціативи Уряду щодо ВГБ. Наразі Полтавщина перебуває на завершальному етапі, після якого Положення про порядок ініціювання та подання проєктів Всеукраїнського громадського бюджету Полтавської області буде опубліковано на сайті облдержадміністрації та набуде чинності.
«Після 25 числа ми оголосимо про старт прийому проєктів на Всеукраїнський громадський бюджет Полтавської області, який триватиме один місяць. Ініціатори проєкту оформлюють у визначеному в Положенні порядку свою проєктну ідею чи задум (або вже мають готовий проєкт — актуально для органів місцевого самоврядування), збирають не менше 70 підписів за свою ініціативу (окрім ініціатора проєкту). При цьому список осіб, які підтримали проєкт, в обов’язковому порядку має містити погодження голови (виконувача обов’язків голови) відповідної місцевої ради, на території якої планується до втілення проєкт», — зазначила Інна Іщенко. Проте, відповідне положення було затверджено навіть раніше.
14 вересня Волинська область розпочала підготовку до Всеукраїнського громадського бюджету. А 17 вересня офіційно оголошено запуск Всеукраїнського громадського бюджету. Відтепер активісти або органи місцевого самоврядування мають змогу пропонувати проєкти і визначати найбільш пріоритетні шляхом всеукраїнського електронного голосування. На своєму початку проєкт запускається у пілотній версії у трьох областях України — Донецькій, Чернівецькій та Херсонській. Наразі ініціатива «Пілотне впровадження Всеукраїнського громадського бюджету в 3-х областях України» здійснюється SocialBoost у рамках проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Але рекордсменом залишається Полтавщина. В Полтавській області ВГБ офіційно запущено і з 25 вересня розпочато прийом заявок.
Проте ініціатива ВГБ зустрічається із певною критикою. Так, ще у грудні 2018 року на інформаційному ресурсі «Громадський простір» була опублікована така думка А. Ткачука:
«Введення ВБГ у Державний фонд регіонального розвитку є концептуальною помилкою, адже ДФРР створювався саме як інструмент фінансування проєктів регіонального розвитку, реалізація яких спрямована на досягнення стратегічних цілей, визначених відповідними регіональними стратегіями. На виконання стратегій, розроблення яких є довготривалим інтелектуальним процесом, готувались відповідні плани заходів з реалізації цих стратегій. В свою чергу — плани заходів є набором технічних завдань для проєктів регіонального розвитку. Щороку, відповідно до затверджених планів у регіонах має оголошуватись перелік технічних завдань для проєктів, які є важливими саме для цього планового періоду. Таким чином має відбуватись синхронізація розвитку регіону в часі та просторі. Втручання в цей процес через ініціювання інших проєктів, в інших територіях руйнує систему регіонального стратегічного планування.
Таким чином виглядає, що ідеологи включення ВГБ саме у ДФРР не розібрались у природі цього фонду, порядку відбору та фінансування проєктів і створили проблеми як для стратегічного планування регіонального розвитку, так і для запровадження ВГБ.
Найбільш прийнятною схемою впровадження ВГБ була б схема, подібна до українського культурного фонду, але то вже інша історія».
Ми вже неодноразово на сторінках нашого видання розповідали про Український культурний фонд, а відтепер будемо уважно слідкувати за ходом реалізації ініціативи ВГБ, адже 500 мільйонів гривень — це значна сума, яка може бути використана на користь наших громад.
