Право на зміну структури виконавчих органів ради

В обраному У обране
Друк
Сербіна Анастасія, головний редактор спецвипуску "Юридичні практики", адвокат
Місцеве самоврядування Вересень, 2019/№ 9
Зміна структури виконавчих органів ради — процес постійний. Власник самостійно вирішує, які органи доцільно утримувати, а які ні. Якщо подальше існування конкретного органу є недоцільним — приймається рішення про ліквідацію чи реорганізацію. Чи можуть працівники органів, що реорганізуються чи ліквідуються, оскаржувати такі рішення? Чи може суд втручатися у підстави для прийняття такого рішення власником та ставити під сумнів питання доцільності?

Припинення юридичних осіб

Загальні вимоги до припинення юридичних осіб встановлені Цивільним кодексом України1.

1 Далі за текстом — ЦК.

Згідно зі ст. 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЦК перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (ч. 1 ст. 109 ЦК).

Практичний приклад

На практиці доволі часто рада приймає рішення про затвердження структури виконавчих органів, потім вносить зміни до власних рішень або приймає рішення про зміну структури виконавчих органів ради. Внаслідок чого з’являються нові відділи, управління; деякі зникають (ліквідовуються) або відбуваються зміни в структурі шляхом злиття чи перетворення. Часто такі дії власника або уповноваженого ним органу призводять до зміни штатної чисельності, скорочення штату та наступного вивільнення працівників.

Відповідно, саме працівники виконавчих органів ради зацікавлені в стабільності існування раніше затвердженої структури ради. Саме такі працівники і можуть стати потенційними позивачами у справі про визнання рішення ради протиправним та його скасування.

Чи правомірні позовні вимоги таких ще працюючих працівників, які одразу після прийняття рішення ради звертаються до суду? Давайте розбиратись на прикладі однієї судової справи.

Так, 22.12.2018 на 54-й (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради було прийнято рішення № 3015 «Про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради», яким була затверджена нова структура виконавчих органів та прийнято рішення:

— реорганізувати з 18.03.2019 відділ містобудування та архітектури міської ради, відділ земельних відносин міської ради та відділ державного архітектурно-будівельного контролю міської ради шляхом їх об’єднання в Департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради;

— виключити з 18.03.2019 зі структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради відділ містобудування та архітектури міської ради, відділ земельних відносин та відділ державного архітектурно-будівельного контролю міської ради;

— ввести з 18.03.2019 до структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради Департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради.

У подальшому рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22.01.2019 № 3252 «Про внесення змін до рішення 54-ї сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3015 «Про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради» були внесені зміни до пунктів 3-5 рішення 54-ї позачергової сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 22.12.2018 № 3015 «Про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради» та викладені дані пункти в такій редакції:

— реорганізувати з 18.03.2019 відділ містобудування та архітектури міської ради і відділ земельних відносин міської ради шляхом їх об’єднання в департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради;

— виключити з 18.03.2019 зі структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради відділ містобудування та архітектури міської ради і відділ земельних відносин міської ради;

— ввести з 18.03.2019 до структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради.

Позивач, не погодившись із такими рішеннями ради, звернулась до суду із вимогами про визнання їх протиправними та скасування.

Обґрунтування рішення суду

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2.

2 Далі за текстом — Закон про місцеве самоврядування.

Згідно зі ст. 4 названого Закону місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, колегіальності.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону про місцеве самоврядування виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 42 Закону про місцеве самоврядування, зокрема, міський голова вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених КМУ.

Пунктом 5 ч.1 ст. 26 Закону про місцеве самоврядування визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених КМУ, витрат на їх утримання.

З аналізу наведених норм випливає, що виключно на пленарних засіданнях за поданням відповідного голови вирішуються питання щодо затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених КМУ, витрат на їх утримання.

Судом було встановлено, що на засіданні 54 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради депутатами за пропозицією головуючого сесії прийнято рішення про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради шляхом реорганізації та об’єднання з 18.03.2019 відділу містобудування та архітектури міської ради, відділу земельних відносин міської ради та відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради у департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради. А в подальшому до цього рішення були внесені зміни.

Аналізуючи зміст рішення 54-ї сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3015 «Про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради», судом встановлено, що вказаним рішенням виключено з 18.03.2019 зі штатного розпису органів Сєвєродонецької міської ради відділ земельних відносин міської ради, відділ містобудування та архітектури міської ради, відділ державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, даним рішенням об’єднано в департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради лише відділ містобудування та архітектури міської ради і відділ земельних відносин міської ради. При цьому відділ державного архітектурно-будівельного контролю міської ради не піддано реорганізації, даний відділ вказаним рішенням не виключено зі складу виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради.

У той же час рішенням 57 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.01.2019 № 3238 затверджено штатні розписи виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради на 2019 рік, а саме: штатний розпис на 2019 рік працівників відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, штатний розпис на 2019 рік працівників відділу земельних відносин міської ради; штатний розпис на 2019 рік працівників відділу містобудування та архітектури міської ради.

Судом встановлено, що Сєвєродонецькою міською радою прийняті рішення, які за змістом суперечать одне одному в частині затвердження штатних розписів виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, що реорганізовані шляхом об’єднання в департамент землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю міської ради, оскільки одним рішенням реорганізації піддано лише два відділи, що входять до складу виконавчих органів міської ради, а рішенням від 22.01.2019 № 3238 затверджено штатні розписи на 2019 рік трьох відділів (працівників відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, працівників відділу земельних відносин міської ради, працівників відділу містобудування та архітектури міської ради).

Разом із тим, вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заяв по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з огляду на таке.

Кодекс законів про працю України3 визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

3 Далі за текстом — КЗпП.

Так, КЗпП визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.

Зі змісту адміністративного позову та матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є саме рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання 54 (позачергової) сесії від 22.12.2018 № 3015 та 57 (позачергової) сесії від 22.01.2019 № 3252 (ср. 025069200).

Суд зазначає, що ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про місцеве самоврядування ОМС є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Порядок формування структури виконавчих органів міської ради вирішується на пленарному засіданні сесії ради, та міський голова на підставі і на виконання відповідних рішень ради видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Питання щодо формування структури виконавчих органів ради (затвердження структури виконавчих органів та штатних розписів виконавчих органів, внесення відповідних змін у ці рішення, та проведення відповідного конкурсу на заміщення вакантних посад в ОМС) шляхом прийняття відповідних рішень належить до виключної компетенції відповідної ради та відповідного голови, який за наслідками прийнятого рішення радою на пленарному засіданні видає відповідне розпорядження.

З огляду на зазначене та враховуючи, що формування структури ради є складовою права на управління діяльністю відповідної ради, тому правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність прийняття наказу про його звільнення.

Тобто, у разі оскарження позивачем у судовому порядку наказу про його звільнення також оскарженню підлягають і рішення про затвердження структури виконавчих органів тощо.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28.03.2019 у справі 755/3495/16-ц .

У задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. Більш детально із рішенням суду можна ознайомитись на сайті Єдиного реєстру судових рішень за критеріями пошуку за номером справи № 360/1336/19.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд