Повноваження НАЗК та Нацполіції щодо складання адмінпротоколів

В обраному У обране
Друк
Мороз Оксана, юрист-аналітик "Видавничого будинку "Фактор"
Місцеве самоврядування Вересень, 2019/№ 9
Хочемо одразу зазначити, що на сторінках нашого видання ми вже торкались теми розподілу повноважень між НАЗК та Нацполіцією в межах складання адміністративних протоколів за одні й ті ж правопорушення, пов’язані з корупцію. Як показує практика, слід ще раз проаналізувати цю тему. Так, неодноразово досліджуючи матеріали про адміністративні правопорушення, можна натрапити на інформацію, в якій вказується на необхідність надання документів в рамках проведення перевірки, і ці документи, відповідно, в матеріалах відсутні. Тому дуже важливо звертати увагу на той факт, що стало підставою для складення протоколу, яким чином та ким було виявлено недотримання антикорупційного законодавства.

Про головне

Сьогодні в Україні розповсюдженими є справи, пов’язані з притягненням осіб до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Нагадаємо, що Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»1 визначає два види правопорушення: корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані із корупцією. В цій саме статті будемо говорити про адміністративні правопорушення, пов’язані із корупцією.

1 Далі за текстом — Закон № 1700.

Отже, в нашій державі створена і діє єдина комплексна система уповноважених суб’єктів, покликаних забезпечити виявлення, досудове розслідування і запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним із корупцією. Такими органами відповідно до Закону № 1700 є: Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, НАЗК та Національна поліція України.

Зауважимо, що кожен «антикорупційний орган» має свою, так би мовити, ділянку роботи та уповноважений законодавством України на виконання саме «своїх» функцій. В цій статті ми поговоримо про повноваження на складення адміністративного протоколу.

Забігаючи наперед, зазначимо, що не останню роль в боротьбі з правопорушеннями, пов’язаними із корупцією, відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення2 займає Департамент захисту економіки Національної поліції України, на підставі протоколів про адміністративне правопорушення яких було винесено багато постанов, однак чи все це відбувається згідно із законом, потрібно розбиратися. Що й будемо далі робити.

2 Далі за текстом — КпАП.

Хочемо зауважити, що часто суди або залишають поза увагою (не встановлюють) питання щодо належності до компетенції Національної поліції повноваження про встановлення факту вчинення правопорушення, пов’язаного із корупцією, зокрема, за статтями 1724 – 1729 КпАП, і відповідно — складення відповідного адмінпротоколу тощо. Або якщо і розуміють, що до компетенції Нацполіції ці повноваження не відносяться, — все одно розглядають справу, оскільки є склад правопорушення. І це не зовсім правильно. Чому? Будемо розбиратись далі.

Про повноваження НАЗК

Нагадаємо, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 1700 Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до Рішення НАЗК від 10.02.2017 № 56 «Про затвердження Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»3 визначається механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

3 Далі за текстом — Рішення № 56.

Нагадаємо, що відповідно до п. 1 розд. V Рішення НАЗК № 2 від 11.08.2016 «Про затвердження Порядку проведення перевірок НАЗК»4 за результатами проведеної перевірки складається акт планової (позапланової) перевірки дотримання вимог Закону № 1700. Що це за перевірки?

4 Далі за текстом — Рішення № 2.

Планова перевірка

Позапланова перевірка

Перевірка діяльності об’єкта перевірки, яка проводиться на підставі плану проведення перевірок на відповідний рік.

Проводяться відповідно до річного плану перевірок, який затверджується рішенням Національного агентства до 01.12 року, що передує плановому, та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті

Не запланована Національним агентством перевірка можливих фактів порушення вимог Закону № 1700 і Закону України від 05.04.2001 № 2365-III «Про політичні партії в Україні»5, яка проводиться без попереднього повідомлення об’єкта перевірки.

Проводиться за наявності інформації, у тому числі від фізичних та юридичних осіб

5 Далі за текстом — Закон № 2365.

Згідно з Рішенням № 2:

об’єктами перевірки є:

1) державні органи;

2) ОМС;

3) юридичні особи, у тому числі політичні партії, у випадках, передбачених Законом № 1700 та Законом № 2365,

завданнями перевірки є:

1) визначення стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, ОМС, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;

2) встановлення можливих фактів порушення вимог Закону № 1700 об’єктами перевірок;

3) своєчасне попередження, виявлення та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень антикорупційного законодавства, законодавства у сфері фінансування політичних партій.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону № 1700 Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права: отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону № 1700, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог Закону № 1700.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 48 Закону № 1700 НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

Слід мати на увазі, що контроль щодо декларацій НАЗК здійснює відповідно до п. 5 розд. 1 Рішення № 56 через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб6, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників підрозділу.

6 Далі за текстом — Реєстр.

Отже, спеціальним законом, який регулює питання запобігання корупції, право проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції належить виключно НАЗК, а не іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Так, якщо ми, наприклад, говоримо про те, з яких джерел НАЗК отримує відповідну інформацію для перевірок, то треба зазначити таке. НАЗК отримує відповідну інформацію для перевірок згідно з п. 2 розд. II Рішення № 56 Національне агентство здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:

1

повідомлень, що надходять від державних органів, ОМС, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до ст. 49 Закону № 1700 перевіряють факт подання декларацій суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали)

2

інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування

3

інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування

4

самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування відповідно до даних Реєстру

5

інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів

6

інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників

Згідно з пунктами 1, 2 розд. VІ Рішення № 2 акт перевірки з проектом рішення, передбаченого п. 9 розд. V Рішення № 2, та матеріали, що підтверджують факти вчинення правопорушень, подаються на найближче засідання Національного агентства. Це треба враховувати.

За результатами розгляду Національне агентство може прийняти рішення про:

1

внесення припису

2

направлення висновку щодо наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції

3

направлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів до суду

4

звернення до суду із позовом (заявою) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення

5

звернення до суду з позовом про встановлення відповідних фактів, які свідчать про те, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані політичною партією на фінансування її участі у відповідних виборах або на цілі, не пов’язані із здійсненням її статутної діяльності відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні»

Про повноваження Нацполіції

Так, відповідно до ст. 255 КпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) дійсно мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 1724 – 1729 КпАП.

Згідно з п. 3 ч. 2 розд. ІV Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 81 від 07.11.2015, працівники Департаменту мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до суду.

Увага! От тільки є один маленький нюанс: правом проводити перевірки дотримання антикорупційного законодавства Департамент захисту економіки Національної поліції України не наділений жодним нормативно-правовим актом.

Тепер далі.

Про розподіл повноважень

Тобто, виключно після проведення перевірки НАЗК та направлення висновку НАЗК спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції (в тому числі і Національній поліції), у останніх виникають повноваження на складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Національна поліція вправі, виключно у випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

До того ж до завдань та повноважень Національної поліції жодним законодавчим актом не віднесено питання проведення перевірки в частині дотримання вимог антикорупційного законодавства чи будь-яких контрольних функцій у цій сфері.

Зазначимо, що Європейський суд з прав людини7 у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», або, як вона ще називається, «ефект доміно». Тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

7 Далі за текстом — ЄСПЛ.

Так, доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.

Тим не менше, ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення у справах «Хан проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України».

В цій же ситуації (складення протоколу без висновку НАЗК) протоколи, які будуть доказом, не можуть бути допустимим доказом, оскільки отримані з порушенням процедури — відсутності висновку НАЗК та відсутності повноважень на самостійне здійснення перевірки дотримання антикорупційного законодавства.

Тобто, Національна поліція, здійснюючи перевірку особи як суб’єкта декларування та складаючи протокол без відповідного звернення НАЗК, виходить за межі своїх повноважень та діє поза межами діючого законодавства.

Нагадаємо, питання щодо дій НАЗК при виявленні правопорушення, пов’язаного із корупцією ми розглядали у попередніх номерах видання.

Насамкінець додамо, що для побудови реально правової та демократичної держави повинна бути усунена корупція як з усіх органів влади, так і з інших суспільних відносин.

З цією метою і були утворені спеціалізовані «антикорупційні органи». Аби всі механізми працювали налагоджено і не було юридичних колізій у законодавстві, потрібно вдосконалювати законодавчі норми щодо запобігання корупції.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд