Електронні послуги в Україні: новації та перспективи

В обраному У обране
Друк
Михальська Валерія, юрисконсульт "Видавничого будинку "Фактор"
Місцеве самоврядування Вересень, 2019/№ 9
29 липня 2019 року Президент України підписав Указ № 558/2019 «Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг». Поки що цей документ більшою мірою носить декларативний характер, адже не має відповідної нормативної правозастосовної бази або ж відповідна база вже прийнята раніше і продовжує вже розпочаті реформи у секторі. Та в будь-якому випадку пропонуємо розглянути зміни, що передбачаються в системі надання послуг населенню за рахунок впровадження нововведень. Крім іншого, давайте спробуємо разом спрогнозувати, які подальші кроки має здійснити виконавча влада для реалізації Указу.

Основна мета Указу — доступні та зручні електронні послуги для фізичних та юридичних осіб, запобігання корупції під час надання таких послуг, у тому числі із забезпеченням належного функціонування та захисту даних у національних електронних інформаційних ресурсах.

Державні реєстри

Документ передбачає першочергове проведення повного аудиту роботи державних реєстрів. У тримісячний строк з дати підписання наказу Кабінет Міністрів України має залучити кошти міжнародної технічної допомоги на аудит функціонування національних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі аналіз нормативного та фінансового забезпечення функціонування таких інформаційних ресурсів, їх технічного стану та рівня захищеності, а також забезпечення достовірності, актуальності, повноти та ненадмірності даних, що оброблюються.

Неможливо не погодитись із тим, що проаналізувати роботу державних реєстрів в Україні — завдання досить складне. Наприклад, ми спробували визначити, скільки ж в Україні функціонує державних реєстрів.

Найбільш зрозумілою та систематизованою в цій царині є робота Міністерства юстиції України. Адміністратором усіх реєстрів Міністерства є державне підприємство «Національні інформаційні системи» (nais.gov.ua/registers). На жаль, знайти на ресурсах НАІС інформацію щодо реєстрів, держателями яких є інші органи влади, нам не вдалось. Хоча маємо схвально оцінити роботу Міністерства юстиції та НАІС — вони вже значно спростили Кабінету Міністрів України базу для аудиту.

Спробу зібрати відкриті бази даних та реєстри України було здійснено, наприклад, на інвестиційному порталі Запорізької області https://investment.zoda.gov.ua/uk/perelik-vidkritih-restriv-ta-baz-danih-ukraini. Тут можна нарахувати 77 реєстрів. Утім, тут зібрані не тільки державні реєстри, і навіть не тільки реєстри України — серед переліку ми знайшли узагальнений банк даних «Меморіал», держателем якого виступає Міністерство оборони Російської Федерації.

Здавалося б, ми досягли успіху, коли знайшли перелік державних реєстрів на сайті «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН»: www.dzo.com.ua/zorro/registries?page=1. Але і тут нас спіткала невдача — при переході на більшість посилань у реєстри ми бачимо, що ці посилання не працюють. Здається, не працюють самі реєстри.

Тож подібного роду аудит — це кропітка і дуже потрібна робота. Важко сказати, за якою саме методикою він буде здійснюватися та які індикатори будуть братись до уваги при оцінці роботи того чи іншого реєстру. Можливо, така робота має вестись паралельно із роботою з аудиту адміністративних та соціальних послуг взагалі, адже в Україні все ще йде дискусія щодо потреби у певних послугах. Як користувачі можемо сказати, що будемо дуже вдячні, якщо результати цього аудиту узагальнять та опублікують на широкий загал. Із списком працюючих державних реєстрів України.

За результатами аудиту функціонування національних електронних інформаційних ресурсів планується вжити заходів, спрямованих на уніфікацію нормативних засад функціонування національних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі запровадження єдиного термінологічного апарату та єдиних вимог до створення, ведення, функціонування та захисту таких ресурсів.

Також така робота має на меті забезпечити належне функціонування та захист національних електронних інформаційних ресурсів, упорядкування відповідних даних, забезпечення актуальності, повноти і достовірності таких даних та уникнення їх надлишковості.

Серед реєстрів, на які Указ Президента звертає особливу увагу, зазначений Єдиний демографічний реєстр. Указ визначає потребу в активізації його наповнення, а також верифікацію та встановлення тотожності між наборами ідентифікаційних даних фізичних осіб, які оброблюються в національних електронних інформаційних ресурсах, насамперед у Єдиному державному демографічному реєстрі, Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Єдиній державній електронній базі з питань освіти, електронній системі охорони здоров’я, а також спільно з Центральною виборчою комісією — у Державному реєстрі виборців.

За результатами такої роботи Указом Президента почергово встановлюються певні плани на майбутнє. По-перше, систематизація даних про громадян України може дозволити провести перепис населення. Але є й більш амбіційні завдання — у співпраці із Центральною виборчою комісією мають бути розглянуті можливості щодо започаткування механізму тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси шляхом подання виборцем відповідної заяви в електронній формі, та навіть можливості запровадження електронного голосування під час виборів, референдуму.

Засоби електронної ідентифікації громадян

Одна з найголовніших новацій для громадян, запропонована в цьому Указі, — використання єдиного унікального ідентифікатора фізичної особи.

Радник Президента Михайло Федоров зазначає, що відсутність у громадян засобів електронної ідентифікації є ключовим бар’єром на шляху розвитку е-послуг та цифрової економіки в цілому. Вже восени цього року Офіс Президента планує розпочати видачу паспортів у вигляді ID-карток одразу з електронним підписом.

Також планується запровадження та масштабування таких інноваційних підходів, як MobileID та SmartID, а також вжиття заходів щодо забезпечення доступності для громадян надійних, безпечних, альтернативних сучасних засобів електронної ідентифікації за принципом технологічної нейтральності.

Але здається, тут буде необхідно не тільки реалізувати певну інформаційну кампанію для громадян, щоб спонукати їх використовувати ці сервіси, а й оснастити відповідні реєстри та органи державної влади засобами зчитування цієї інформації.

MobileID — це спосіб ідентифікації особистості за допомогою мобільного телефону. За допомогою цієї технології на SIM-карту записується цифровий підпис абонента, і таким чином людина може використовувати його замість паспорта та ідентифікаційного коду. Технологія вже доступна для користувачів мобільних операторів «Київстар» та «Vodafone». Запровадження цієї технології стало можливим після набрання у листопаді 2018 року чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги».

SmartID — це мобільний додаток, який так само дозволяє швидко та зручно ідентифікувати себе за допомогою мобільного пристрою. На сьогодні додаток SmartID можна завантажити у магазинах додатків Android та iOS абсолютно безкоштовно. Втім, використання системи SmartID не дуже поширене в Україні, хіба що так особа може ідентифікувати себе у деяких мобільних банкінгах після попередньої авторизації свого пристрою у банку.

Діджиталізація послуг

В Офісі Президента зазначають, що мільярди гривень на рік з кишень українців витрачаються в тому числі з корупційними ознаками, в системі адміністративних послуг.

Офісом Президента було сформовано перелік близько 200 найбільш важливих послуг для громадян і бізнесу, щоб першочергово запровадити їх надання в режимі онлайн.

Грандіозним проектом на виконання цього документа може стати створення єдиного державного веб-порталу електронних послуг. На порталі, в тому числі з використанням смартфона або планшета, забезпечуватимуться такі можливості для користувачів:

1) можливість створення фізичними та юридичними особами електронних кабінетів;

2) отримання особою інформації про себе з національних електронних інформаційних ресурсів, а також можливість перевірки достовірності інформації, наданої іншою особою щодо її зареєстрованого місця проживання;

3) надання електронних, в тому числі адміністративних, послуг;

4) доступ до каталогу електронних послуг, що класифіковані за типовими ситуаціями;

5) можливість сплати адміністративного збору за надання адміністративних послуг, штрафів за адміністративні правопорушення, державного мита, інших платежів з автоматичним заповненням відомостей, необхідних для їх здійснення, та надсиланням відповідним суб’єктам інформації про сплату;

6) подання звернень, зокрема до державних органів та органів місцевого самоврядування, в тому числі із забезпеченням автоматичного пересилання за належністю відповідному органу чи посадовій особі, та отримання інформації про хід і результати розгляду звернень;

7) опитування щодо ініціатив, проектів у різних сферах суспільного життя.

Протягом 2019 року також має бути забезпечене переведення в електронну форму послуг, пов’язаних із народженням дитини, реєстрацією місця проживання дитини, реєстрацією фізичної особи як платника податків під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

Така робота стане продовженням проекту «Е-малятко: 9 в 1», започаткованого Урядом у 2018 році за підтримки Європейського союзу. Наразі на стадії проходження в Верховній Раді України перебуває проект урядового закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для отримання послуг, пов’язаних з народженням дитини».

Закон має забезпечити можливість оформлення за принципом «єдиного вікна» таких послуг:

1) реєстрація народження дитини;

2) визначення походження новонародженої дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою;

3) реєстрація місця проживання;

4) призначення допомоги при народженні дитини;

5) реєстрація новонародженого в системі охорони здоров’я;

6) видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

7) визначення належності дитини до громадянства України;

8) присвоєння унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

9) присвоєння податкового номеру.

Ще одна зміна має торкнутись системи охорони здоров’я. Указом передбачається забезпечення належного функціонування електронної системи охорони здоров’я з наданням пацієнтам можливості використання її електронних сервісів, у тому числі щодо запису на прийом до лікаря з обранням часу прийому, отримання медичної інформації про себе.

Здається, в такому випадку кожна лікарня має в перспективі отримати хоча б свій сайт, на якому можуть бути реалізовані ці можливості для пацієнтів.

Також Указ передбачає необхідність опрацювати питання щодо запровадження можливості перевірки наявності у водія документів, передбачених Правилами дорожнього руху, шляхом використання відомостей, що містяться у національних електронних інформаційних ресурсах; забезпечити систематичне розміщення інформації, що оприлюднюється згідно із Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua); а також вжити заходів щодо забезпечення можливості подання суб’єктами господарювання передбаченої законодавством звітності в електронній формі.

Насправді за більшості напрямків у системі надання електронних послуг населенню вже проведена колосальна робота.

Нам здається, першим завданням, яке потрібно вирішити в цій сфері, є подолання страху питомої частки населення України перед гаджетами та е-послугами.

Люди не завжди можуть повірити, що певні речі можна зробити простіше онлайн, або ж не довіряють онлайн-системам.

Наприклад, у Харкові при голосуванні за проекти в рамках бюджету участі потрібно було пройти ідентифікацію особи через мобільний банкінг системи Приват24.

Більшість громадян не стала голосувати, навіть коли вони були обізнані про проекти, адже переймалися, що ідентифікація за допомогою мобільного банкінгу надасть доступ певним органам до їх особистих банківських рахунків.

Тож найкращим чином ми можемо сприяти діджиталізації в країні, розпочавши з себе — коли ми перестанемо боятись передавати свої дані онлайн.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд