Теми статей
Обрати теми

Діджиталізація села: міф чи реальність?

Михальська Валерія, юрисконсульт ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», політолог, фандрайзер і продюсер культурних та соціальних проєктів
Можливість мати високошвидкісний Інтернет у кожному смартфоні змінила життя людей. Працювати та робити побутові справи стає набагато простіше. Але ці зміни більшою мірою відчуваються у великих містах, де кожен може працювати віддалено, сидячи у парку, або замовити піцу на вечерю. Чи можливо створити умови для українських сіл, щоб вони відчули ці зміни? Розглянемо, як працюють програми діджиталізації малих населених пунктів, на прикладах двох кардинально відмінних за рівнем розвитку країн — Індії та Німеччини.

«Діджитал Індія»

Проект «Діджитал Індія» — це ініціатива уряду Індії, спрямована на те, щоб державні послуги були доступні для громадян онлайн, а також на поліпшення онлайн-інфраструктури та розширення покриття мережі. Ініціатива була запущена у 2015 році.

Проект передбачає плани на приєднання сільської місцевості до високошвидкісного Інтернету.

Одним із ключових компонентів проекту також є цифрова та мережева грамотність.

Проектом передбачається, що в цілому в 42300 сіл та селищ Індії буде забезпечено покриття мобільної мережі та мобільного Інтернету.

Окрема увага приділяється оздобленню безкоштовним Інтернетом публічних місць — центрів надання послуг, поштових відділень.

Тепер розглянемо діяльність по діджиталізації в різних сферах державного та суспільного управління:

1. У напрямку взаємодії уряду із громадянами здійснюється наступна діяльність:

— спрощуються форми документів для взаємодії громадян із владою — громадянин отримує можливість вносити тільки конкретну персоналізовану інформацію до онлайн-форм;

— впроваджується подання документів та заяв онлайн, де забезпечується можливість відслідковувати статус звернення;

— забезпечується створення онлайн-сховищ, наприклад, для шкільних сертифікатів, id-карт тощо для того, щоб людина могла не пред’являти паперовий документ.

2. Проектом також передбачена робота в освітньому секторі — програма «е-освіта».

Передбачається об’єднати всі школи в єдину мережу, забезпечити безкоштовний вай-фай у всіх загальноосвітніх школах для старших класів (покриття сягатиме близько 250000 шкіл).

Національного масштабу в цьому компоненті проекту має набувати програма цифрової грамотності.

Для цього розробляється відкритий онлайн-курс.

3. У сфері охорони здоров’я передбачається впровадження медичних консультацій в онлайні, ведення медичних записів онлайн, замовлення ліків онлайн — ціла лікарня у смартфоні.

4. Фермерам також пропонується впроваджувати цифрові технології у свою діяльність.

Технології мають полегшити життя фермерам у частині отримання інформації про ціни в режимі реального часу, замовлення вхідних даних в Інтернеті та розрахунки онлайн, отримання та оплату позик та субсидій за допомогою мобільного банкінгу.

5. Технології мають спрацювати також для забезпечення безпеки громадян.

У країні планується створити мобільні служби надзвичайних ситуацій.

Так, послуги, пов’язані із запобіганням та ліквідацією наслідків катастроф, надаватимуться громадянам у режимі реального часу, щоб вчасно вжити запобіжних заходів та мінімізувати втрати людей та майна.

Чесно кажучи, нас самих здивувало існування такої програми в Індії — країні, де за різними підрахунками від 35 до 50 мільйонів дітей не мають змоги ходити до школи через фінансові проблеми, а загальна освіченість населення складає не більше 75 відсотків.

З цього стає очевидним, що запропонована в Індії програма — це просто декларація з приводу того, в які сфери влада може інвестувати для розвитку інформаційних технологій.

У свою чергу, ми маємо й інший, реально впроваджений і позитивний приклад, на який малим населеним пунктам з України варто рівнятись.

І це приклад трьох громад у Німеччині. Тепер зазначимо про таке.

«Діджитал-село» по-німецьки

Інститут Фраунгофера перевіряє цілісний підхід до оцифрування сільських послуг у кількох пілотних селах Німеччини. Створюючи загальну цифрову платформу, вони розробляють нові рішення щодо постачання місцевих товарів, зв’язку, мобільності та електронного урядування. Платформа дозволяє створювати спільні сервіси та загальні правила, а також використовувати базові інструменти, такі як платежі, вхід у систему, контроль використання даних та партнерські мережі. Місцеві мешканці працюють із міждисциплінарними командами, щоб створити цілий спектр зручних програм.

Селища та сільські райони Німеччини відчувають наслідки демографічних змін та депопуляції сільських територій. Ця тенденція викликає кілька важливих питань для майбутнього: як виглядатимуть села із впливом загальної тенденції до «старіння села»? Чи все-таки молодь та молоді родини переїдуть у сільські місцевості? Чи зможуть села підтримувати свою інфраструктуру (транспорт, магазини, охорона здоров’я тощо)? Чи все ще буде бізнес у сільській місцевості? Які концепції допоможуть відродити села та сільські райони та зберегти їх привабливими для молодих та старих мешканців? Проект «Діджитал-села» показує, як оцифровка відкриває нові можливості для сільської місцевості.

У містах, де багато людей живуть разом у відносно компактних просторах, потрібно вирішувати питання, відмінні від тих, що потребують рішення у сільській місцевості. Тут завдання полягає в першу чергу в подоланні відстаней між невеликою кількістю людей. Як результат, оцифрування в сільській місцевості вимагає різних концепцій, рішень та бізнес-моделей.

Проект «Цифрові селища» був ініційований Міністерством внутрішніх справ та спорту землі Рейнланд-Пфальц та Інститутом експериментальної інженерії програмного забезпечення Фраунгофера влітку 2015 року (триває до 2019 року) і має загальний бюджет близько 4,5 млн євро. Через відкритий конкурс асоціаціям муніципалітетів було запропоновано подати ідеї проектів щодо покращення якості життя у своїй місцевості за допомогою цифрових послуг.

Згодом незалежне журі експертів із числа політиків, громадських діячів та науковців обрало асоціації громад Ейзенберга, Гельгейма та Беттдорфа-Гебхардсхайна переможцями. Усі три програми були зосереджені на вдосконаленні місцевої торгівлі та поєднанні її з новими концепціями цифрової волонтерської роботи як питань, що можуть перетинатися між собою. Загалом у проекті беруть участь 33 міста, які займають площу 216,73 км2.

Основні завдання проекту полягають у наступному:

1. Впровадження інновацій у межах розумної сільської екосистеми. Цифрові селища мають на меті принести користь сільській екосистемі за допомогою цифрових рішень та послуг, при цьому не втручаючись агресивно у сільський побут. Для цього організація всіх шарів технічної платформи, на якій надаватимуться певні електронні послуги, має враховувати думку місцевих мешканців та пасувати їм.

2. Створення культури співпраці між мешканцями, місцевими органами влади та місцевою промисловістю із використанням зручної онлайн-платформи для комунікацій.

3. Розбудова рішення, яке буде стійким.

4. Розробка цифрового рішення, доступного за ціною.

Під час першої фази проекту з мешканцями та іншими зацікавленими сторонами обговорювались концепції та конкретні рішення. Після цього були розроблені прототипи, які доопрацьовувались із зацікавленими сторонами до тих пір, поки конкретні рішення не були оцифровані, переважно у вигляді мобільних додатків або цифрових веб-служб.

Основними цільовими доменами цифрових послуг були місцеві продукти та послуги, волонтерська робота та комунікація. В рамках проекту був створений локальний місцевий онлайн-ринок BestellBar, де місцеві виробники можуть продавати свою продукцію в Інтернеті. Учасниками — постачальниками продукції є місцеві пекарні, органічні ферми, овочеві ферми, звичайні супермаркети, а також непродовольчі виробники, такі як спортивні магазини, аптеки, книжкові магазини та бібліотеки. Після реєстрації замовлення система генерує поставку, яку допомагають доставити волонтери за допомогою іншого мобільного додатка — LieferBar. Ідея полягає в тому, щоб люди, які подорожують необхідним маршрутом, могли доставити посилку своєму сусіду. Щоб мотивувати добровільні поставки, ті, хто бере участь як волонтери, можуть заробляти віртуальну валюту, яку вони можуть витратити як бонус для покупки товарів та продукції у цій же системі. Система доповнена терміналами посилок, де мешканці також можуть забирати придбані речі коли зручно.

До роботи системи доставки долучаються також напівпрофесійні постачальники, оскільки більшість місцевих фермерів вже мали якісь послуги доставки. Тепер вони можуть обмінюватись надмірними можливостями та працювати більш ефективно, використовуючи інший мобільний додаток, який дозволяє розумно розподіляти поставки за допомогою різних автомобілів.

BestellBar та LieferBar були вперше застосовані у 2016 році. Після перших трьох місяців система показала наступні результати: у додатках можна придбати товари від 35 місцевих постачальників; 1200+ доступних товарів; 700+ мешканців зареєструвалося в програмі; було придбано 800+ товарів; було здійснено 200+ добровільних постачань.

Другою сферою застосування проекту була місцева комунікація, і ця сфера є дуже широкою. На сьогодні розроблені продукти включають місцевий портал новин DorfNews, що дозволяє муніципалітетам швидко інформувати мешканців про місцеві новини та події. Він також доступний місцевим репортерам, клубам та організаціям і автоматично інтегрує наявні джерела новин з Інтернету та соціальних медіа. Додаток DorfFunk поширив цю систему новин на продукт «Моє село в кишені», що дозволяє отримувати всі новини для району в одному місці. DorfFunk є основною точкою доступу до цифрових сіл, де користувачі можуть знайти інформацію про місцеві події, організувати об’єднання, запропонувати свої послуги громаді та багато іншого. Проект революціонує спілкування не просто між жителями, а й між жителями та місцевою адміністрацією. У середньому додатки мають 200 — 400 користувачів на тиждень в муніципалітетах, а статті новин мають більш ніж 1000 переглядів.

Резюмуємо

Отже, інтегрований підхід, який поєднує декларативні наміри Індії та вже реалізований проект у Німеччині, може стати для українських громад дороговказом. Для оцінки потенціалу того, чи можливе впровадження у вашій громаді будь-якого проекту, пов’язаного із цифровими технологіями, пропонуємо спочатку оцінити, чи є покриття мобільних мереж та мобільного Інтернету на всій території громади та яка його якість, а також чи є кабельний Інтернет у домоволодіннях. Дізнайтесь також, які пристрої (комп’ютери, смартфони) є у населення громади.

Як у вас справи із будь-якою точкою публічного вай-фаю в селі, чи є він у місцевому клубі, бібліотеці, на пошті? Оснастити такі публічні простори бездротовим Інтернетом не важко і недорого, і це може одразу підвищити популярність цих місць. А за ними можна оснащувати відкриті майданчики — парки та сквери, які одразу ж стануть більш привабливими та охайними.

Чи можуть місцеві жителі звернутись до своїх представників у владі онлайн? Чи взагалі відома для мешканців адреса електронної пошти відповідного органу або посадової особи, чи знають вони, де знайти цю інформацію? В епоху цифрових технологій деякі люди стали певною мірою соціопатами, тож спілкуватись в онлайні для них — все одно, що спілкуватися класичною поштою, але швидше та зручніше.

Ну а онлайн-система купівлі-продажу — це взагалі сучасний інфраструктурний проект з великою кількістю бенефіціарів, який повністю реформує життя на селі. Цілком імовірно, що під такий проект можна з легкістю отримати грант і долучити до нього партнерів із числа провідних експертів у цьому секторі.

І ми в редакції впевнені, що ви це зможете.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі