1 Далі за текстом — постанова № 580.
Отже, постановою КМУ від 03.03.2020 № 208 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580»2, яка набирає чинності з 1 травня 2020 року, внесено до постанови № 580 зміни, якими:
2 Далі за текстом — постанова № 208.
1) поширюється дія пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності погодження територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який діє вже з 1 жовтня 2016 року, також й на інші види документації із землеустрою, які підлягають погодженню відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України3;
3 Далі за текстом — ЗК.
2) з 1 травня 2020 року за принципом екстериторіальності будуть погоджуватися не тільки проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а й ще 7 видів документації із землеустрою, а саме:
— схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (ч. 1 ст. 186 ЗК);
— проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (ч. 3 ст. 186 ЗК);
— проєкти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (ч. 4 ст. 186 ЗК);
— проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб (ч. 7 ст. 186 ЗК);
— проєкти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (ч. 9 ст. 186 ЗК);
— робочі проєкти землеустрою (ч. 10 ст. 186 ЗК);
— технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (ч. 13 ст. 186 ЗК).
Власне в рамках пілотного проєкту подання землевпорядником наведених вище видів документації із землеустрою на погодження та перевірки розробником документації стану погодження документації із землеустрою буде здійснюватися в електронній формі за допомогою офіційного вебсайту Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Строк дії пілотного проєкту встановлено до 1 травня 2021 року. До вказаної дати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, якщо таке міністерство буде існувати до того часу, слід подати Кабінету Міністрів України звіт про результати реалізації пілотного проєкту.
Власне до самого Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки4, затвердженого постановою № 580, також, крім суто редакційних змін, внесено й інші важливі доповнення та уточнення.
4 Далі за текстом — Порядок.
Так, передбачається, що «Для погодження документації із землеустрою особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про землеустрій» є розробником документації із землеустрою (далі — розробник), подає оригінал документації із землеустрою в електронній формі через офіційний вебсайт Держгеокадастру, зазначаючи територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.
На документацію із землеустрою в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис розробника, який підтверджує її відповідність положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Якість документації із землеустрою в електронній формі повинна забезпечувати розбірливе читання її змісту.»
Система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом радомності (випадковості) вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження документації із землеустрою та якому не пізніше з дня надходження проєкту землеустрою передаються матеріали, зазначені у п. 5 цього Порядку.
Розгляд, погодження або відмова у погодженні проєктів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру.
Під час розгляду документації із землеустрою експертами з державної експертизи опрацьовується документація із землеустрою в електронній формі із накладеним на неї кваліфікованим електронним підписом розробника.
За результатами розгляду документації із землеустрою відповідний експерт державної експертизи у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня надходження документації із землеустрою, готує згідно з додатком до Порядку висновок про погодження або про відмову в погодженні документації із землеустрою в електронній формі із накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису, після чого реєструє в системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов’язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату.
Висновок про погодження або про відмову в погодженні документації із землеустрою в електронній формі надсилається через систему електронного документообігу Держгеокадастру на електронну адресу розробнику документації із землеустрою у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня його реєстрації в системі електронного документообігу Держгеокадастру.
Висновки про погодження або про відмову в погодженні документації із землеустрою експертів державної експертизи підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Таким чином, всі дії вчиняються виключно в електронній формі без подання розробником документації та розгляду документації у паперовому вигляді. Отже, з 1 травня 2020 не треба надсилати висновок до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки з метою його роздрукування та подання такого висновку розробнику разом з оригіналом документації із землеустрою у паперовому вигляді. Відповідно скасовується й норма про те, що на вимогу розробника документації територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки завіряє роздрукований висновок печаткою. Нічого цього не буде потрібно з 01.05.2020.
Постановою № 208 також викладена в новій редакції форма Висновку про розгляд документації із землеустрою, який є додатком до Порядку. Строк дії висновку необмежений.
Далі ж проаналізуємо зміст тих видів документації із землеустрою, які підпадають під дію пілотного проєкту з 1 травня 2020 року.
Відповідно до ст. 25 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій»5 види документації встановлюються виключно цим законом і їх кількість становить на сьогодні 15 видів, серед яких підлягають погодженню територіальними органами Держгеокадастру — 8 видів.
5 Далі за текстом — Закон про землеустрій.
Якщо проєктам землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які й зараз погоджуються за принципом екстериторіальності, приділено багато уваги в статтях та коментарях, обговореннях експертного середовища (у тому числі у номері нашого видання № 10 за 2016 у статті «Земельна» екстериторіальність: що за звір і чого чекати?»), то далі цю статтю присвятимо характеристиці саме 7 нових видів документації із землеустрою.
Вид перший
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць6
6 Далі за текстом — схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування.
Відповідно до ст. 45 Закону про землеустрій схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.
Саме невідповідність місця розташування об’єкта вимогам схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, зазначено як одну з небагатьох підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою одержання безоплатно із земель державної і комунальної власності у власність земельної ділянки для цільових призначень, визначених ч. 6 ст. 118 ЗК, та у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених ст. 121 ЗК.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування розробляються щодо території відповідного району, села, селища, міста.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування району розробляються за рішенням районної ради.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування села, селища, міста розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Схема землеустрою і техніко-економічні обґрунтування включають:
а) завдання на складання схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці;
б) пояснювальну записку;
в) рішення відповідного ОМС про розроблення схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування;
г) характеристику природних умов адміністративно-територіальної одиниці;
ґ) інформацію про сучасний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (включаючи обмеження у використанні земель);
д) картограму категорій земель у розрізі угідь у межах відповідної території;
е) картограму агровиробничих груп ґрунтів та крутизни схилів;
є) еколого-економічне обґрунтування використання та охорони земель;
ж) техніко-економічні показники схеми землеустрою;
з) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування;
и) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці;
і) схему запланованих заходів щодо раціонального використання та охорони земель;
ї) матеріали погодження схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування, визначені ст. 186 ЗК.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 ЗК схеми землеустрою погоджуються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району — виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
У разі розроблення схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування така документація із землеустрою додатково погоджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами та районною державною адміністрацією.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування підлягають стратегічній екологічній оцінці.
Схема землеустрою і техніко-економічне обґрунтування району затверджуються районною радою.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування села, селища, міста затверджуються відповідною сільською, селищною або міською радою.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.
Вид другий
Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів7
7 Далі за текстом — проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій.
Відповідно до ст. 47 Закону про землеустрій проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій розробляються з метою:
а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;
б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;
в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об’єктів культурної спадщини;
г) проведення науково-дослідних робіт;
ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Вказані види проєктів землеустрою визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій. Такі проєкти розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків — пам’яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій включають:
а) завдання на складання проєкту землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
г) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);
ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування;
д) у межах населеного пункту — копію графічної частини генерального плану населеного пункту (за наявності), а за межами населеного пункту — копію відповідної містобудівної документації (за наявності) і копію рішення про затвердження такої документації;
е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності);
є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні;
ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів;
з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у натурі (на місцевості);
і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
ї) матеріали погодження проєкту землеустрою, встановлені ст. 186 ЗК.
Відповідно до ч. 3 ст.186 ЗК проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій погоджуються в обов’язковому порядку територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району — виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а також органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (щодо проєктів, за якими здійснюється встановлення меж територій історико-культурного призначення), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства (щодо проєктів, за якими здійснюється встановлення меж територій лісогосподарського призначення), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства (щодо проєктів, за якими здійснюється встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення). Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.
Вказаний вид документації із землеустрою погоджується також із власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій затверджуються їх замовниками.
Рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Вид третій
Проєкти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
Відповідно до ст. 49 Закону про землеустрій проєкти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються на підставі рішення органу виконавчої влади або ОМС відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Проєкти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій включають:
а) завдання на складання проєкту землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення відповідного органу виконавчої влади або ОМС про приватизацію земель;
г) список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю);
ґ) матеріали нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства;
д) схему розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду);
е) матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах;
є) схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, на земельні ділянки;
ж) матеріали погодження проєкту землеустрою, встановлені ст. 186 ЗК;
з) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
и) кадастровий план земельної ділянки;
і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
ї) матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість).
Відповідно до ч. 4 ст. 186 ЗК проєкти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями.
Проєкти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у районі (місті) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
Після затвердження проєкту землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій при перенесенні меж земельних ділянок у натуру (на місцевість) до нього долучаються:
— акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;
— акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності.
Вид четвертий
Проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб
Відповідно до ст. 51 Закону про землеустрій проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб розробляються в межах кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту та за межами населеного пункту з метою формування земельних ділянок, на яких передбачається будівництво чи реконструкція об’єктів нерухомого майна.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб включають:
а) завдання на складання проєкту землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної чи районної державної адміністрації про розроблення проєкту землеустрою;
г) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування;
ґ) копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, якщо права власності на такі об’єкти зареєстровані;
д) копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки (за наявності);
е) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
є) план організації території для містобудівних потреб;
ж) план меж зон обмежень у використанні земель (земельних ділянок);
з) матеріали погодження проєкту землеустрою, встановлені ст. 186 ЗК;
и) викопіювання з детального плану території.
У разі формування земельної ділянки проєкт землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб також включає:
а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
б) кадастровий план земельної ділянки;
в) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
г) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;
ґ) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
д) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Відповідно до ч. 7 ст. 186 ЗК проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються у порядку, встановленому ст. 1861 цього Кодексу, тобто у тому ж порядку, як погоджуються проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
А тому коротко нагадаємо, що відповідно до ст. 1861 ЗК проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов’язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Далі, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта (крім проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, — до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, — до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки:
— природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об’єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, — з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
— розташованої на території пам’яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
— розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам’яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;
— лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим — з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;
— водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим — з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються:
— у разі якщо проєкт передбачає впорядкування для містобудівних потреб території, розташованої в межах населених пунктів, — відповідними сільськими, селищними, міськими радами;
— у разі якщо проєкт передбачає впорядкування для містобудівних потреб території, розташованої за межами населених пунктів, — районною державною адміністрацією, а у разі якщо районна державна адміністрація не утворена — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Вид п’ятий
Проєкти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів
Відповідно до ст. 53 Закону про землеустрій проєкти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів або можуть розроблятись окремою їх частиною.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають:
а) цільове призначення земель;
б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;
в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;
г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон;
д) напрями природоохоронної діяльності.
Пи землеустрою можуть передбачати також формування земельних ділянок державної та комунальної власності за рахунок земель, не наданих у користування.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів включають:
а) завдання на складання проєкту землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення відповідної сільської, селищної, міської ради про розроблення проєкту землеустрою;
г) викопіювання з містобудівної документації (за наявності);
ґ) матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань;
д) переліки земельних ділянок (земель), наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування у розрізі угідь, що використовуються без документів, які посвідчують право на них;
е) переліки земельних ділянок, на які встановлено обмеження або обтяження;
є) експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок;
ж) відомості про обчислення площі земельних ділянок;
з) план організації території населеного пункту;
и) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за наявності) та проєктних меж відповідного населеного пункту;
і) збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування;
ї) плани сучасного та перспективного використання земель у межах відповідного населеного пункту;
й) план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень);
к) матеріали погодження проєкту землеустрою, встановлені ст. 186 ЗК.
У разі формування земельної ділянки проєкт землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів також включає:
а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
б) кадастровий план земельної ділянки;
в) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);
г) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;
д) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності.
Проєкти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються в порядку, встановленому ст. 1861 цього Кодексу, та затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
Вид шостий
Робочі проєкти землеустрою
Відповідно до ст. 54 Закону про землеустрій робочі проєкти землеустрою складаються з метою реалізації заходів з рекультивації порушених земель, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.
Робочі проєкти землеустрою (крім земельних ділянок приватної власності) розробляються на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або ОМС.
Робочі проєкти землеустрою щодо рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу, крім підстав, визначених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть розроблятися на підставі рішення замовника, якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу.
Робочий проєкт землеустрою включає:
а) завдання на складання робочого проєкту землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або ОМС про розроблення робочого проєкту землеустрою (крім земельних ділянок приватної власності) або рішення замовника, якому надано спеціальний дозвіл на дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу;
г) характеристику природних та агрокліматичних умов відповідної території;
ґ) матеріали ґрунтових та інших обстежень;
д) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування;
е) техніко-економічні показники робочого проєкту землеустрою;
є) проєктні рішення з визначення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель;
ж) розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроєктованих заходів з охорони земель;
з) матеріали погодження робочого проєкту землеустрою, встановлені ст. 186 ЗК;
и) плани агровиробничих груп ґрунтів та крутизни схилів;
і) плани запроєктованих заходів;
ї) матеріали перенесення проєкту в натуру (на місцевість).
Відповідно до ч. 10 ст. 186 ЗК робочі проєкти землеустрою підлягають погодженню територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Робочі проєкти землеустрою, що передбачають заходи з будівництва об’єктів та споруд, погоджуються також структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району — виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Робочі проєкти землеустрою затверджуються замовниками таких проєктів.
Вид сьомий
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель
Відповідно до ст. 35 Закону про землеустрій інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та ОМС.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або ОМС на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, на сьогодні вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель визначаються Порядком проведення інвентаризації земель8, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 № 476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
8 Далі за текстом — Порядок проведення інвентаризації.
Тож згідно з Порядком проведення інвентаризації земель об’єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки.
Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проєктами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.
Порядком проведення інвентаризації земель запроваджено терміни «державна інвентаризація земель» та «інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення».
Так, державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та, у разі потреби, віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.
Під час проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи, визначені ст. 35 Закону про землеустрій, відповідно до якої інвентаризація проводиться з такими особливостями:
а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:
— для земель державної власності — рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;
— в інших випадках — рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив;
б) при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:
— внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;
— формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;
— формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;
— формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.
За результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок.
Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи ОМС щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації, судові рішення.
Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.
Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи ОМС, землевласники і землекористувачі.
Виконавцями є:
— юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
— фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації. Строк складення технічної документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Роботи з інвентаризації земель включають обстежувальні, топографо-геодезичні та проєктно-вишукувальні роботи, складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній (цифровій) формі.
За результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до ст. 57 Закону про землеустрій.
Так, згідно із ст. 57 вказаного законодавчого акта технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або ОМС про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності);
в1) рішення ОМС, органу виконавчої влади про інвентаризацію земель (у разі проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення);
г) копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час інвентаризації земель;
ґ) матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
д) переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини;
е) пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі;
є) робочий і зведений інвентаризаційні плани;
ж) матеріали погодження технічної документації із землеустрою, встановлені ст. 186 ЗК.
У разі формування земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель також включає:
а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
б) кадастровий план земельної ділянки;
в) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
г) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;
д) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому ст. 186 ЗК.
Так, відповідно до ч. 13 ст. 186 ЗК технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації. У разі проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується також сільською, селищною, міською радою (крім випадків проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення земель державної власності).
У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (крім технічної документації, за якою проводиться інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення) погоджується в порядку, встановленому ст. 1861 цього Кодексу (ср. ).
Віднесення особливо цінних земель, визначених пунктами «а» і «б» ч. 1 ст. 150 ЗК, до земель інших категорій за матеріалами інвентаризації заборонено.
Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 (зі змінами).
Підсумовуємо
Узагальнено для всіх видів документації, які підлягають погодженню за принципом екстериторіальності, слід зазначити, що відповідно до ч. 15 ст. 186 ЗК оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (з 01.05.2020 згідно з постановою № 208 виключно в електронній формі), а іншим органам виконавчої влади, ОМС та іншим суб’єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, — копії такої завіреної розробником документації (паперові).
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або ОМС, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, ОМС, іншим суб’єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:
— додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом про землеустрій;
— надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
— проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган виконавчої влади, ОМС, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.
